На головну   всі книги   до розділу   зміст
1 2 3 4 5 9 10 11 12 14 15 16 17 18 19 20 21 22 24 25 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 64 65 66 67 68 69 72 73 74 75 76 77 78 81 82 83 84 85 88 89 91 92 94 95 96 97 98 102 103 104 105 106 108 109 110 111 113 114 115 116 118 119 121 122 123 125 126 127 129 130 133 134 136 137 139 140 141 142 144 145 146 147 148 150 151 152 154 155 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 169 170 172 173 175 176 177 178 180 181 182 183 185 186 187 188 189 191 192 193 195 197 198 199 200 201 203 204 205 206 207 208 210 211 214 215 216 217 218 219

з 3. Особливий порядок прийняття судового рішення при згоді обвинуваченого з пред'явленим йому обвинуваченням

Розділом X (розділ 40) УПК РФ уперше в російському карному процесі передбачена можливість дозволу поділа по клопотанню обвинуваченого за допомогою операції про спрощення судової процедури. Обвинувачений має право заявити про згоду з пред'явленим йому обвинуваченням і клопотатися про постанову вироку без проведення судового розгляду. Замість закон встановлює обмеження на максимальний розмір покарання, яке може бути призначене обвинуваченому, - воно не може перевищувати дві третини максимального терміну або розміру найбільш суворого вигляду покарання, передбаченого за здійснення даного злочин. Однак на відміну від операцій про спрощення процедури, відомих зарубіжному карному судочинству, в російському процесі їх висновок зумовлений не тільки волею державного обвинувача і обвинуваченого, але і потерпілого. Якщо державний, приватний обвинувач або потерпілий заперечують заявленого обвинуваченим клопотання, то карна справа повинна бути розглянута в загальному порядку. Крім того, умовами застосування даної судової процедури є також: а) застосування її по карних справах про злочини, покарання за які не перевищує 10 років позбавлення свободи; б) усвідомлене відношення обвинуваченого до характеру і наслідків заявленого ним клопотання про постанову вироку без проведення судового розгляду; в) добровільність заяви такого клопотання, г) обов'язкова участь оборонця як при заяві клопотання, так і в самому судовому засіданні. У разі недотримання названих умов суд повинен ухвалити рішення про призначення судового розгляду в загальному порядку.

Клопотання про постанову вироку без проведення судового розгляду обвинувачений заявляє тільки в присутності свого оборонця. Обвинувачений може заявити клопотання про постанову вироку без проведення судового розгляду тільки до початку судового розгляду:

при закінченні попереднього розслідування (слідства або дізнання)

в момент ознайомлення з матеріалами карної справи (ст. 217-219), про що

робиться запис в протоколі цієї процесуальної дії;

на попередньому слуханні, якщо воно проводиться по даній справі (ст. 229).

Хоч судовий розгляд в повному об'ємі тут не передбачений, проте, призначається судове засідання, яке проводиться під керівництвом одноосібного судді за обов'язковою участю підсудного і його оборонця, а також обвинувача, однак, без проведення судового слідства. Засідання починається з викладу державним обвинувачем пред'явленого підсудному обвинувачення, а по карних справах приватного обвинувачення - з викладу обвинувачення приватним обвинувачем. Потім суддя опитує підсудного з наступних питань: а) чи зрозуміло йому обвинувачення; б) чи згодний він з обвинуваченням; в) чи підтримує своє клопотання про постанову вироку без проведення судового розгляду; г) чи заявлене це клопотання добровільно

і після консультації з оборонцем; д) чи усвідомлює він наслідки постанови вироку без проведення судового розгляду. Якщо в судовому засіданні бере участь потерпілий, суддя з'ясовує його відношення до клопотання, що розглядається підсудного.

Суддя присуджує на основі доказів, вже зібраних по карній справі до цього моменту. Дослідження (перевірка) і оцінка доказів, зібраних по карній справі в загальному порядку не проводяться (ч. 5 ст. 316). Це означає, що:

У судовому засіданні не застосовуються правила проведення судового слід

ствия, т. е. не проводяться слідчі дії, не оповіщаються свідчення і

протоколи слідчих дій і інакші документи. Виключення може бути

зроблене лише для дослідження обставин, що характеризують особистість під

судимого, а також обставин, пом'якшувальних і обтяжуючих покарання. Проте,

при дослідженні цих обставин виробництво яких-небудь слід

ственних дій (зокрема, допитів і експертиз) недопустимо, оскільки по

значенню ч. 1 ст. 316 існує загальна заборона на застосування тут норм гл. 37

УПК, регулюючих судове слідство. Однак, на наш погляд, можливо при

спілкування до матеріалів справи додатково представлених документів (пра

вок, характеристик, медичних висновків і т. п.), що відносяться до даних об

стоятельствам.

Оцінка суддею доказів має особливий характер. Так, суддя повинен оце

нитка представлені докази і пересвідчитися, що обвинувачення, з яким зі

свідчився підсудний, законно обгрунтоване і підтверджується доказами, що є в ма

териалах справи. Тільки в цьому випадку він має право постановити

звинувачувальний вирок і призначити підсудному покарання. Проте, ана

лиз доказів і їх оцінка суддею в звинувачувальному вироку не відбиваються.

У ньому приводиться опис злочинного діяння, з обвинуваченням в здійсненні до

торого погодився підсудний, а також виведення про дотримання умов по

становлення вироку без проведення судового розгляду.

Перегляд вироку, винесеного в особливому порядку, в апеляційній і касаційній інстанціях по такій основі, як невідповідність виведення, викладеного у вироку, фактичним обставинам карної справи (п. 1 ч. 1 ст. 379) не допускається. Підсудний звільняється при особливому порядку прийняття судового рішення від процесуальних витрат.