На головну   всі книги   до розділу   зміст
1 2 3 4 5 6 7 10 11 13 14 15 17 18 19 20 21 22 25 26 27 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54

3.2. Постанова ФАС СЗО від 13.03.2001 N А56-28952/00

(видобування)

Податкова інспекція в зв'язку з відсутністю роздільного обліку реалізації товарів, оподатковуваних і не оподатковуваних податком з продажу, нарахувала податок на вартість всього товару, реалізованого ТОВ "Торговий будинок "Пріозерье", на який заявлена пільга як на не оподатковуваний податком. Рішенням від 30.10.2000 N 03-49/2256 донараховане 103,8 тис. рублів податку з продажу і 17,7 тис. рублів пенею за невчасну сплату податку. Крім того, за несплату податку з продажу платник податків притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20,8 тис. рублів на основі пункту 1 статті 122 НК РФ.

У відповідності зі статтею 56 НК РФ платник податків має право користуватися пільгами по податках в порядку і на умовах, встановлених законодавством про податки і збори.

Згідно з статтею 2 Закону об'єктом оподаткування з продажу признається вартість товарів (робіт, послуг), що реалізовуються в роздріб або опт за готівковий розрахунок.

У статті 5 Закону вказано, що сума податку з продажу, належна сплаті платником податків до бюджету, визначається щомісяця як результат складання всіх сум податку, отриманих від покупців за звітний місяць при оплаті ними товарів, що придбаваються у платника податків (робіт, послуг).

Облік реалізації товарів (робіт, послуг), оподатковуваних і не оподатковуваних податком з продажу, ведеться роздільно.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, указав, що позивачем ведеться роздільний облік на основі додатку до наказу про облікову політику підприємства, в якому встановлений принцип визначення виручки від реалізації товарів, оподатковуваних і не оподатковуваних податком з продажу.

Дане виведення не засноване на матеріалах справи, а отже, неправомірний.

У матеріалах справи є додаток N 3 до наказу про облікову політику N 1 на 2000 рік, де вказано, що розрахунок виручки по видах реалізації проводиться таким чином: облік товару ведеться по продажній ціні з роздільним урахуванням товару, оподатковуваного 20% податку на додану вартість; товару, оподатковуваного 10% податку на додану вартість; товару, не оподатковуваного податком на додану вартість; товару, оподатковуваного 20% податку на додану вартість і податком з продажу; товару, оподатковуваного 10% податку на додану вартість і податку з продажу. Виручка від реалізації товару по видах визначається середнім відсотком від приходу товару.

Як правомірно указала податкова інспекція, метод роздільного обліку, який застосовує підприємство, не відповідає загальним принципам роздільного обліку по визначенню об'єму реалізації товарів, оподатковуваних і не оподатковуваних податком з продажу, оскільки об'єм реалізації товару, оподатковуваного і не оподатковуваного податком з продажу, визначається по середньому відсотку від загального об'єму надходження товару і залишку на кожну дату з перенесенням цього середнього відсотка на реалізований товар. Такий наближений розрахунок не може служити основою для визначення об'єму реалізації товару, оподатковуваного і не оподатковуваного податком з продажу.

Касаційна інстанція вважає, що в цьому випадку має місце роздільний облік, визначуваний середнім відсотком від приходу товарів, оподатковуваних і не оподатковуваних податком з продажу, і відсутній роздільний облік реалізації товарів, оподатковуваних і не оподатковуваних цим податком.

Вживаний підприємством метод роздільного обліку суперечить статті 9 Федерального закону "Про бухгалтерський облік", що передбачає підтвердження всіх господарських операцій виправдувальними документами. Ці документи служать первинними обліковими документами, на основі яких ведеться бухгалтерський облік. Суперечить такий метод і пункту 7 Положення по бухгалтерському обліку "Облікова політика організації" ПБУ 1/98, затвердженого наказом Міністерства фінансів Російської Федерації від 09.12.98 N 60н, згідно з яким облікова політика повинна забезпечувати своєчасне відображення фактів господарської діяльності в бухгалтерському обліку і звітності (вимога своєчасності), відображення в бухгалтерському обліку чинників господарської діяльності виходячи з економічного змісту фактів і умов господарювання (вимога пріоритету змісту перед формою).

Оскільки підприємство не вело роздільний облік, передбачений пунктом 5 статті 5 Закону, податкова інспекція правомірно полічила, що у позивача відсутня пільга, і нарахувала податок з продажу і на виручку, показану як не оподатковувану податком з продажу.

З складених платником податків розрахунків податку з продажу не убачається, виручка від реалізації якого товару (оподатковуваного або не оподатковуваного податком з продажу) і на основі яких первинних документів про реалізацію товару враховувалася ТОВ "Торговий будинок "Пріозерье" при складанні розрахунків і визначенні суми, належної оподаткуванню. У відгуку на позовну заяву представники податкової інспекції указали, що первинними документами, підтверджуючими реалізацію товарів за готівковий розрахунок, є касові чеки, по яких при відсутності роздільного обліку реалізації оподатковуваних і не оподатковуваних податком товарів неможливо встановити найменування проданих товарів, а отже, вартість товарів, не оподатковувану податком з продажу.

У касаційній жалобі податкова інспекція представила порівняльні розрахунки, які підтверджують правильність її позиції, які не спростовані платником податків.

При таких обставинах суд першої інстанції неправомірно визнав недійсним рішення податкової інспекції, а тому рішення суду підлягає скасуванню.