На головну   всі книги   до розділу   зміст
1 2 3 4 5 6 7 10 11 13 14 15 17 18 19 20 21 22 25 26 27 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54

3.1. Постанова ФАС СЗО від 10.09.2001 N А56-7135/01

(видобування)

Судовими інстанціями встановлено, матеріалами справи підтверджується і інспекцією не оспорюється, що суспільство в 1999 році здійснило експортне постачання товару.

Згідно з подпункту "а" пункту 1 статті 5 Закону про ПДВ від податку на додану вартість звільняються товари, що експортуються як власного виробництва, так і придбані, роботи, що експортуються і послуги, а також послуги по транспортуванню, вантаженню, розвантаженню, перевантаженню товарів, що експортуються і по транзиту іноземних вантажів через територію Російської Федерації.

При цьому пунктом 2 вказаної статті встановлено, що підприємства, реалізуючий товари (роботи, послуги), як що звільняються від податку на додану вартість, так і оподатковувані вказаним податком, мають право на отримання пільг, передбачених пунктом 1 статті 5 Закону про ПДВ, тільки при наявності роздільного обліку витрат по виробництву і реалізації таких товарів (робіт, послуг).

Нормативними документами, регулюючими бухгалтерський облік, не встановлена методика ведіння роздільного обліку витрат по виробництву і реалізації товарів, як що звільняються від податку на додану вартість, так і оподатковуваних вказаним податком.

Особливості технологічного процесу виробництва товарів (картону) на комбінаті такі, що при придбанні матеріальних ресурсів, необхідних для їх виробництва, неможливо встановити, для виробництва якого картону вони будуть використані: належного постачанню на експорт або що реалізовується на внутрішньому ринку, а отже, неможливо забезпечити роздільний облік витрат матеріальних ресурсів в момент їх придбання.

Виходячи з вказаних особливостей суспільство вело роздільний облік витрат пропорціонально питомій вазі продукції, оподатковуваної і не оподатковуваної податком на додану вартість, в загальному об'ємі реалізації.

Вказана обставина встановлена судом першої інстанції і підтверджується матеріалами справи, в тому числі випискою з головної книги по оборотах рахунку 46 і з журналу-ордера N 11.

Таким чином, прийнята комбінатом методика обліку витрат забезпечила можливість визначення витрат, що доводяться на обсяг продукції, реалізованої на експорт.

Невідображення в наказі по обліковій політиці вживаної методики обліку витрат не може позбавити платника податків законного права використання пільги по сплаті податку, встановленого подпунктом 3 пункту 1 статті 21 Податкового кодексу Російської Федерації (далі - НК РФ) і пунктом 1 статті 5 Закону про ПДВ.

Враховуючи викладене, потрібно визнати, що постанова суду апеляційної інстанції по даному епізоду підлягає скасуванню як прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.