На головну   всі книги   до розділу   зміст
1 2 3 4 5 6 7 10 11 13 14 15 17 18 19 20 21 22 25 26 27 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54

1.6. Постанова ФАС ВСО від 14.11.2002

N А19-6160/02-5-3313/02 (видобування)

Рішенням суду першої інстанції від 4 липня 2002 року уточнені позовні вимоги задоволені в повному об'ємі.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що при проведенні виїзної податкової перевірки відповідач необгрунтовано зробив висновок, що позивачем не вівся роздільний облік реалізації товарів, оподатковуваних ПДВ по різних ставках, що підтверджується книгою касира-операціоніста і свідченнями контрольно-касових апаратів, які запрограмовані з урахуванням роздільних ставок 10% і 20%, первинними документами (рахунки-фактури), книгами купівель і продажу. Крім того, виплата заробітної плати своїм працівникам в натуральній формі не повинна оподатковуватися з продажу.

Постановою апеляційної інстанції від 3 вересня 2002 року Арбітражного суду Іркутської області рішення суду першої інстанції від 4 липня 2002 року у справі N А19-6160/02-5 залишено без зміни.

У касаційній жалобі МРИ МНС РФ N3 по Іркутської області ставить питання про перевірку законності судових актів у справі в зв'язку з неправильним застосуванням Арбітражним судом Іркутської області норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи слідує, що МРИ МНС РФ N 3 по Іркутської області проведена виїзна податкова перевірка "МУП Бодайботорг" з питань правильності числення, повноти і своєчасності сплати до бюджету ПДВ за період з 01.01.1999 по 30.09.2001, податку з продажу за період з 01.02.1999 по 31.12.2001.

За результатами виїзної податкової перевірки складений акт N 05-22/3-23 від 14.03.2002, згідно з яким виявлена неповна сплата ПДВ в сумі 921303 рубля, пов'язана з порушення правил ведіння бухгалтерського обліку, відсутністю роздільного обліку по реалізації товарів, оподатковуваних по різних ставках (10% і 20%), а також виявлене заниження податку в продажу на суму 106945 рублів в зв'язку з не включенням в оподатковуваний податком з продажу оборот вартості товарів, реалізованого працівникам підприємства в рахунок заробітної плати.

Рішенням N 02-70/149-1678 від 11.04.2002 "МУП Бодайботорг" притягнуто до податкової відповідальності за здійснення податкового правопорушення, передбаченого пунктом 1 статті 122 Податкового кодексу Російської Федерації, у вигляді штрафу в розмірі 20 % від неповної сплати суми податку на додану вартість в сумі 174410 рублів; неповної сплати суми податку з продажу в сумі 21389 рублів.

До об'єктів оподаткування відносяться обороти по реалізації на території Російській Федерації товарів, виконаних робіт і наданих послуг у відповідності зі статтею 3 Федерального закону "Про податок на додану вартість" від 06.12.1991 N 1992-1 (в редакції від 04.05.1999 N 95-ФЗ). Оскільки "МУП Бодайботорг" відноситься до підприємств роздрібної торгівлі, то при визначенні оподатковуваного податком обороту застосовувався порядок, встановлений пунктом 3 статті 4 названого закону.

У підприємств роздрібної торгівлі оподатковуваний оборот при реалізації товарів визначається у вигляді різниці між цінами, по яких вони виробляють розрахунки з постачальниками, включаючи суму податку на додану вартість.

Суд першої інстанції полічив, що аналітичний облік по групах товарів відбивався в книзі касира-операціоніста, дані в якій відображені з урахуванням запрограмованих контрольно-касових апаратів.

При цьому суд указав, що в Інструкції N 39 від 11.10.1995 чітко не визначений порядок ведіння аналітичного обліку. Разом з тим суду необхідно було дати оцінку фактичним обставинам справи з точки застосування наступних норм права і нормативних документів.

Ведіння бухгалтерського обліку "МУП Бодайботорг" за 2000-2001 роки здійснювало в порушення пунктом 1, 2 статті 10 Закону "Про бухгалтерський облік" від 21.11.1996 N 129-ФЗ, а саме в регістрах бухгалтерського обліку: в головній книзі по рахунках 41, 46; журналах-ордерах 6, 11 - не виділявся отриманий дохід від реалізації товарів кожного вигляду по відповідних ставках.

При цьому пунктом 3 статті 5 вказаного Закону передбачено, що організації, керуючись законодавством Російської Федерації про бухгалтерський облік, нормативними актами органів, регулюючих бухгалтерський облік, самостійно формують свою облікову політику, виходячи з своєї структури, галузі і інших особливостей діяльності.

Пунктами 7, 8 статті 2 Положення по бухгалтерському обліку "Облікова політика підприємства" ПБУ 1/98 (затверджено Наказом Мінфіну РФ від 09.12.1998 N 60-н) закріплено, що облікова політика підприємства повинна забезпечити відображення в бухгалтерському обліку фактів господарської діяльності виходячи не тільки з їх правової форми, але і з економічного змісту фактів і умов господарювання. Отже, при наявності операцій по реалізації товарів, оподатковуваних різними ставками податку на додану вартість, підприємство повинно передбачити і забезпечити ведіння достовірного роздільного обліку вказаних оборотів з відображенням вибраного методу в організаційно-розпорядливому документі, тобто в наказі про облікову політику підприємства.

При формуванні облікової політики організації у конкретному напрямі ведіння і організації бухгалтерського обліку здійснюється вибір одного способу з трохи, що допускаються законодавством і нормативними актами по бухгалтерському обліку. Якщо з конкретного питання в нормативних документах не встановлені способи ведіння бухгалтерського обліку, то при формуванні облікової політики здійснюється розробка організацією відповідного способу, виходячи з теперішнього часу і інакших положень по бухгалтерському обліку.

Таким чином, "МУП Бодайботорг" в наказах по обліковій політиці на весь період, що перевіряється не обумовлений метод ведіння бухгалтерського обліку, що є підтвердженням невідання на підприємстві роздільного обліку по різних ставках. Тому справа підлягає передачі на новий розгляд.

Оскільки визнання ненормативного акту недійсним в частині було судом визнано без урахування вищепоказаного, а застосування санкцій по різних пунктах рішення податкового органу взаємопов'язане, то підлягають скасуванню судові акти загалом.

Таким чином, суду першої і апеляційної інстанцій в цій частині потрібно було встановити, яким чином здійснювався роздільний облік і якими нормами права при цьому керувався платник податків.