На головну   всі книги   до розділу   зміст
1 2 3 6 7 8 9 11 12 13 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 33 34 36 37 38 39 41 43 44 45 46 48 49 50 52 53 54 55 56 58 59 60 62 64 65 66 67 69 70 72 73 74 76 77 78 79 80 81 83 84 85 87 88 89 92 93 94 95 96

7.1. Обсяг виробництва: сукупний, середній і граничний продукт

Для виробництва товарів і послуг використовуються певні ресурси (сировина, матеріали, обладнання, труд і т. п.). Існує безліч способів з'єднання чинників виробництва для випуску заданого обсягу продукції. Залежність між кількістю вкладених ресурсів і обсягом виробництва описується виробничою функцією. Виробнича функція характеризує максимальний обсяг випуску, якого можна досягнути при будь-якому заданому наборі ресурсів:

Q =f (R1, R2, R3, ... Rn),

де

Q - обсяг випуску (виробництва) продукції;

R - кількість ресурсів різного вигляду, що використовуються.

Виробнича функція - це технологічна функція, вона встановлює залежність між кількістю ресурсів, що використовуються і обсягом випуску в натуральному вираженні.

Розглянемо двухфакторную виробничу функцію. Для виробництва 100 одиниць продукції може бути використана різна комбінація витрат труда і капіталу (табл. 7.1).

Таблиця 7.1

Можливі комбінації труда і капіталу

для виробництва 100 ед. продукції

Комбінація

Труд, ед. (L)

Капітал, ед. (З)

А

5

1

В

3

2

З

2

3

D

1

6

Графічно виробнича функція зображається з допомогою изоквант (греч. з - однаковий, лати. кванто - кількість). Изокванта - крива, що відображає різні комбінації ресурсів, що використовуються у виробництві, які мають своїм результатом один і той же обсяг випуску.

Відклавши на горизонтальній осі витрати труда, а на вертикальній - витрати капіталу при кожному з можливих способів виробництва і з'єднавши відповідні точки, отримаємо изокванту, яка характеризує можливі поєднання витрат труда і капіталу для отримання заданого обсягу виробництва (100 одиниць продукції) (мал. 7.1).

Оскільки існує безліч варіантів виробництва одного і того ж обсягу продукції, то виникає питання: який же з них вибрати, який варіант є економічно ефективним? Економічно ефективний спосіб виробництва заданого обсягу продукції мінімізує витрати виробництва (витрати чинників виробництва у вартісному вираженні).

Передбачимо, що у випадку, що розглядається нами ціна одиниці труда - 150 ден. ед., а капіталу - 1000 ден. ед., тоді витрати на виробництво складуть при варіантах:

А - 1750 ден. ед. (150 ´ 5) + 1000;

У - 2450 ден. ед. (150 ´ 3) + (1000 ´ 2);

З - 3300 ден. ед. (150 ´ 2) + (1000 ´ 3);

D - 6150 ден. ед. 150 + (1000 ´ 6).

Очевидно, що економічно ефективний спосіб А, при якому використовується 5 одиниць труда і 1 одиниця капіталу.

Для вимірювання обсягів виробництва використовуються різні показники:

- сукупний (сумарний, загальний,, валової) продукт (ТР) - загальний випуск продукції, отриманий при використанні всього об'єму вживаних чинників виробництва;

- середній продукт (АР) - випуск продукції з розрахунку на одиницю ресурсу одного вигляду. Так, середній продукт труда

АРL = ТР: L,

де

ТР - сукупний продукт;

L - кількість труда, що використовується.

- граничний продукт (MР) - приріст сукупного продукту внаслідок застосування додаткової одиниці даного змінного ресурсу. Граничний продукт труда:

MРL = Δ ТР: ΔL,

де

Δ ТР- приріст сукупного продукту;

ΔL - приріст вкладення труда.

Передбачимо, що виробництво здійснюється з використанням фіксованого (капітал) і змінного (труд) чинників. Результати виробництва представлені у вигляді табл. 7.2.

Таблиця 7.2

Сукупний, середній і граничний продукт труда

Витрати труда

Сукупний продукт

Граничний продукт

Середній продукт

0

0

-

15

1

15

15

25

2

40

20

17

3

63

21

13

4

76

19

9

5

85

17

5

6

90

15

1

7

91

13

Відклавши на горизонтальній осі витрати труда, а на вертикальній - обсяг випуску, можна побудувати криві сукупного, середнього і граничного продукту (мал. 7.2).

Рис. 7.2. Криві сукупного, середнього і граничного продукту

а) крива сукупного продукту (ТР); б) криві середнього (АР)

і граничного (МР) продукту.

Як видно з графіків, сукупний продукт спочатку швидко зростає, а потім темп зростання сповільнюється; граничний і середній продукт спочатку зростають, а потім після певного моменту починають падати. Така динаміка продукту пояснюється дією закону убуваючої віддачі, згідно з якою при фіксованій величині одного ресурсу збільшення вкладень іншого (змінного) ресурсу на одиницю, починаючи з певного моменту, веде до зменшення граничного продукту з розрахунку на кожну подальшу одиницю змінного ресурсу.

Спочатку крива МР зростає швидше АР, оскільки кожний новий робітник додає до загального продукту величину бoacute; льшую, чим середній продукт. Потім величина граничного продукту починає скорочуватися, відповідно падає і середній продукт. Отже, поки крива МР вище кривий АР, середній продукт зростає; коли крива МР нижче кривий АР, середній продукт падає. Середній продукт досягає свого максимума в точці перетину кривих АР і МР.