На головну   всі книги   до розділу   зміст
1 2 3 6 7 8 9 11 12 13 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 33 34 36 37 38 39 41 43 44 45 46 48 49 50 52 53 54 55 56 58 59 60 62 64 65 66 67 69 70 72 73 74 76 77 78 79 80 81 83 84 85 87 88 89 92 93 94 95 96

3.1. Товарне виробництво. Товар і його властивості

Необхідною і безумовною передумовою існування ринку є товарний характер виробництва.

Економічна практика знає два основних типи господарства (виробництва): натуральне і товарне.

Натуральне виробництво - це виробництво, в якому продукти створюються для внутрішньогосподарського споживання, для задоволення особистих потреб самого виробника. Натуральному виробництву властиві замкненість, обмеженість, традиційність, рутинна техніка і повільний розвиток.

Товарне виробництво - це виробництво, в якому продукти створюються для обміну (продаж). У ньому продукти виробляються самостійними, один від одного, відособленими виробниками, що не залежать.

Умовами виникнення і існування товарного виробництва є:

1. Суспільний розподіл праці - відособлення різних видів трудової діяльності. Окремий член суспільства, спеціалізуючись на виробництві певного продукту або послуги, створює їх для інших членів суспільства, але в свою чергу потребує благ, вироблюваних іншими. Таким чином, суспільний розподіл праці служить формою зв'язку між людьми.

2. Приватна власність як основа економічної (господарської) самостійності виробників. Оскільки чинники виробництва знаходяться в приватній власності, то і продукти виробництва належать цілком тим, хто є власниками чинників виробництва. Саме при цій умові окремі виробники, пов'язані суспільним розподілом праці, повинні обмінюватися продуктами.

3. Обмін як форма зв'язку між спеціалізованими і відособленими виробниками. Споживач отримує більшість необхідних йому товарів (і послуг) внаслідок обміну, купівлі-продажу. Якщо такий обмін носить вільний характер, здійснюється за взаємним бажанням двох сторін, без примушення, то між виробниками і споживачами виникають відносини вільного обміну.

Результатом товарного виробництва є товар - продукт, призначений для продажу, обміну. Товари - це не тільки продукти в їх речовій формі, але і послуги, інформація, знання, результати творчого труда і інш.

Всякий товар володіє двома властивостями (ознаками): корисністю і ціною.

Корисність товару (U) - це його здатність задовольняти яку-небудь потребу. Корисність і користь - поняття різні. Корисність виражає не стільки фізичні властивості товару, скільки відношення до них споживача, т. е. суб'єктивне сприйняття товару. Користь же - поняття об'єктивне. Наприклад, сигарети для курильщика безперечно володіють корисністю, в той час як користь для здоров'я куріння не приносить.

Корисність будь-якого економічного блага залежить від інтенсивності потреби і кількісної обмеженості блага. У економічній теорії корисність розглядається як функція від кількості споживаного товару.

Додаткова корисність, витягуваний споживачем від додаткової одиниці товару називається граничною корисністю (MU). Згідно із законом убуваючої граничної корисності: по мірі збільшення кількості споживаних товарів їх гранична корисність має тенденцію до скорочення (мал. 3.1.) Перша пара туфель (при відсутності таких) володіє дуже високою корисністю, корисність другої пари туфель декілька нижче,.. десята пара володіє меншою корисністю, ніж дев'ята, дев'ята меншої, ніж восьма і т. д.

Закон убуваючої граничної корисності визначає і динаміку сукупної (загальної, сумарної) корисності (АU), що приноситься всією масою споживаних благ. Очевидно, що із збільшенням кількості товарів даного вигляду, що володіють корисністю для споживача, відбувається приріст сукупної корисності, але зростання це відбувається темпами (, що все сповільнюються мал. 3.2).

По мірі збільшення кількості пар взуття їх загальна корисність зростає (дві пари туфель володіють більшою корисністю, ніж одна, три більшої, ніж дві і т. д.), але оскільки кожна додаткова пара приносить все меншу і меншу корисність, то сукупна корисність зростає, але все повільніше і повільніше.

Найбільшу складність являє собою друга ознака товару - його ціна (р). Питання про суть, природі ціни є каменем спотикання для багатьох поколінь економістів-теоретиків.

Згідно з переконаннями одних з них, ціна - це грошове вираження вартості. Вартість же створюється в процесі виробництва, вона об'єктивна і піддається емпіричному вимірюванню.

Інші заперечують існування внутрішньою властивою товару вартості, вважаючи, що вартість (цінність) - поняття суб'єктивно-оцінне. Реально ж існує тільки ціна товару - пропорція, в якій один товар обмінюється на інші товари або гроші.

Сучасна теорія цін являє собою синтез декількох теорій вартості (цін), тому вона називається неокласичним синтезом. Згідно з цією теорією:

- ринкова ціна є ціна рівноваги попиту і пропозиції;

- попит визначається граничною корисністю товару - здатністю товару задовольняти

потреби людей;

- пропозиція залежить від витрат виробництва;

- витрати виробництва характеризують витрати ресурсів, що використовуються для виробництва даного товару.

Таким чином, в ціні в концентрованому вигляді відбивається співвідношення потреби в даному товарі і об'єму обмежених ресурсів, які виділяються суспільством для задоволення цієї потреби.