На головну   всі книги   до розділу   зміст
1 4 5 6 7 8 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 29 30 31 32 33 35 36 37 38 39 40 41 43 44 45 46 47 48 49 50 51 53 54 55 56 57 58 60 61 62 64 65 66 67 68 69 70

Стаття 51. Неприпустимість зловживання правами журналіста

1. У даній статті перераховуються різні форми зловживань правами журналістів, т. е. порушення меж здійснення журналістами прав, передбачених в ст. 47 Закону про ЗМІ.

2. Розглянемо перший спосіб зловживання.

Фальсифікувати - значить підробити, підмінити чим-небудь з метою видати за справжнє, теперішній час. Ця форма зловживання мала місце в опублікованій в газеті "Московський комсомолець" від 23 вересня 1996 р. статті "Вовк і "Червона шапочка". У ній автор писав про те, що "людська чутка" рознесла слух про те, що вирвана А. Г. Тулеєвим з рук терориста маленька дівчинка є не що інакше як сфабриковане передвиборне шоу. Судова палата по інформаційних спорах розглянула справу, пов'язану з цією публікацією, і в своєму рішенні від 13 березня 1997 р. N 8(119) указала, що автор оспорюваного матеріалу допустив зловживання правами журналіста з метою фальсифікації суспільно значущих відомостей.

3. Наступний вигляд зловживання порушує право громадян на отримання достовірної інформації. Закон не забороняє розповсюджувати чутки, але вони не повинні бути використані під виглядом достовірної інформації.

4. Третій вигляд зловживання - збір інформації на користь сторонньої особи або організації, що не є ЗМІ.

5. Останній вигляд зловживання - один з самих поширених. У багатьох випадках інформація розповсюджується з метою зганьбити певні категорії громадян по національній приналежності, про що свідчить інформація, що міститься в книзі "Антисемітизм, ксенофобия і релігійне переслідування в російських регіонах"*(25).

Так, в березні 2001 р. офіційна газета Московської міської адміністрації опублікувала статтю, в якій говорилося про злочинні якості людей в залежності від їх етнічної приналежності: "Виходці з Грузії не мають собі рівних, коли мова йде про пограбування квартир. Азербайджанці- кращі торговці наркотиками, тоді як серед гостей з Вірменії багато шахраїв. Інгуші і дагестанці займаються угоном автомобілів і грабунками"*(26). Але головні нападки здійснюються на євреї. Як правило, антисемітські матеріали мають місце в друкарському ЗМІ, на телебаченні їх менше. У кожному регіоні Росії є велика кількість антисемітського ЗМІ.

За цей вигляд зловживання встановлена як карна, так і цивільна відповідальність.