На головну   всі книги   до розділу   зміст
1 4 5 6 7 8 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 29 30 31 32 33 35 36 37 38 39 40 41 43 44 45 46 47 48 49 50 51 53 54 55 56 57 58 60 61 62 64 65 66 67 68 69 70

Стаття 49. Обов'язки журналіста

1. Перший обов'язок журналіста - дотримувати статут редакції - торкається тільки журналістів, що є штатними співробітниками редакції. Разом з тим, згідно ст. 20 Закону про ЗМІ якщо редакція складається менш ніж з 10 чоловік, її відносини із засновником визначаються між засновником і редакцією договором. У цей договір включаються всі питання, які повинні бути передбачені в статуті. Тому, якщо у редакції немає статуту і є тільки договір із засновником, то обов'язком журналіста є дотримання цього договору.

2. Другий обов'язок є не тільки обов'язок, але і право журналіста (зміст цього права див. в коментарі до ст. 47 Закону про ЗМІ).

3. Як третій обов'язок передбачено задоволення прохання осіб з наступних питань:

про вказівку на джерело інформації;

про авторизацію висловлювання, що цитується, якщо воно оповіщається уперше.

Юридична конструкція положення, що коментується приводить до висновку про той, що вказувати на джерело інформації, на автора при певних умовах можна лише при наявності прохання обличчя- джерела інформації. Крім того, згідно з статтею, що коментується повинен вказуватися автор висловлювання, що цитується, якщо воно оповіщається уперше.

Питання про порядок вказівки автора і, відповідно, про обов'язок журналіста указати автора повинен вирішуватися відповідно до положень ЗоАП. Згідно ст. 15 ЗоАП, як вже згадувалося, автор має право авторства і право на ім'я. Ці права не залежать ні від яких умов, в тому числі від того, чи оповіщається уперше цитата з його твору чи ні. Тому в цій частині положення п.3 ст. 49 Закону про ЗМІ суперечать положенням ст. 15 ЗоАП. Журналіст зобов'язаний незалежно від наявності прохання особи, що надала інформацію, указати автора висловлювання, що цитується незалежно від того, уперше або не уперше оповіщається висловлювання, що цитується. Крім того, автор висловлювання, що цитується повинен вказуватися в будь-якому ЗМІ. Положення п.3 ст. 49 ЗоАП орієнтують нас на те, що автор цитати повинен вказуватися в аудіо- або телепередачі, оскільки використовується термін "оповіщати", що означає прочитати вголос для загального зведення. Однак згідно ст. 15 ЗоАП автор цитати повинен вказуватися незалежно від форми поширення ЗМІ, в тому числі в газетах, журналах.

Крім того, представляється необхідним звернути увагу на те, що використання творів, в тому числі частини твору, як яка може виступати цитата, допускається тільки із згоди володаря виняткових майнових прав на ці твори.

Однак як виключення з правила закон допускає цитування в оригіналі і в перекладі в наукових, дослідницьких, полемічних, критичних і інформаційних цілях з правомірно обнародуваних творів в об'ємі, виправданому метою цитування, без згоди автора і без виплати йому винагороди, але з обов'язковою вказівкою імені автора, твір якого використовується, і джерела запозичення, т. е. можливе використання цитат з творів без договору з правообладателем при наявності наступних умов:

твір, з якого береться цитата, обнародуваний;

використовується тільки в цілях, позначених в законі, в об'ємі, виправданому метою цитування.

Обнародування - здійснене із згоди автора дія, яка уперше робить твір доступним для загального зведення шляхом його опублікування, публічного показу, публічного виконання, передачі в ефір або інакшим способом (ст. 4 ЗоАП).

Таким чином, необов'язково, щоб твір був надрукований, воно може бути передане в тілі- або радиоефире, вимовлено з трибуни.

Цілі обнародування вичерпним образом перераховані в законі, отже, цитата не може використовуватися в художніх цілях для краси викладу, залучення уваги глядачів або читачів.

Об'єм цитати в законі точно не визначений. Кількість рядків в кожному конкретному випадку може бути різною. Законодавець поставив об'єм в залежність від мети цитування. Таким чином, об'єм повинен вистачати для цієї мети. Вважаємо, що якщо при видаленні декількох рядків з цитати мета цитування буде досягнута, то первинний об'єм буде перевищувати допустимий законом межа. Однак якщо кожний рядок буде необхідний для передбаченої мети, так що прибравши рядок цитування, мета не буде досягнута, то цей об'єм і буде об'ємом, допустимим законом.

Також передбачено збереження конфіденційності інформації і (або) її джерела. Дане право направлене на реалізацію положень ст. 41 Закону про ЗМІ.

Обов'язок журналіста отримувати згода на поширення в ЗМІ відомостей про особисте життя громадянина від самого громадянина або його законного представника витікає з права громадян на недоторканість приватного життя.

Журналіст зобов'язаний ставити в популярність головного редактора про можливі позови і інакші передбачені законом вимоги, т. е. вимогах, передбачених в ст. 43, 46 Закони про ЗМІ (більш детально див. коментар до них).

4. При здійсненні професійної діяльності журналіст повинен на первинну вимогу пред'являти редакційне посвідчення або інакший документ, що засвідчує особистість або повноваження журналіста. До таких документів, зокрема, може відноситися аккредитационное посвідчення, яке видається акредитуючою організацією.

5. Обов'язки журналіста передбачені також і в інших нормативних актах, зокрема, в Законах "Про порядок освітлення діяльності органів державної влади в державному ЗМІ" і "Про вибори депутатів". У останній частині статті, що коментується закріплене декларативне положення про те, що держава гарантує журналісту в зв'язку із здійсненням ним професійної діяльності захист його честі, достоїнства, здоров'я, життя і майна. Так, в Законі про вибори передбачено, що журналіст під час виборчої кампанії і протягом року після закінчення цієї виборчої кампанії не може бути звільнений з ініціативи адміністрації або без його згоди перекладений на іншу роботу, за винятком випадку, коли на нього накладене стягнення, не оспорене в судовому порядку або визнане в судовому порядку законним і обгрунтованим (п.6 ст. 54 Закону про вибори).