На головну   всі книги   до розділу   зміст
1 4 5 6 7 8 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 29 30 31 32 33 35 36 37 38 39 40 41 43 44 45 46 47 48 49 50 51 53 54 55 56 57 58 60 61 62 64 65 66 67 68 69 70

Стаття 44. Порядок спростування

1. Частина 1 статті встановлює вимоги до змісту спростування відомостей, не відповідних дійсності і що порочать честь і достоїнство, поширених в ЗМІ.

У спростуванні повинні бути вказані:

найменування ЗМІ, що розповсюдив дану інформацію (якщо спростування дається в іншому ЗМІ);

опис заперечуваних відомостей;

спосіб поширення цих відомостей;

дата їх поширення.

2. У частині 2 статті регламентуються час і місце дачі спростування.

Як випливає з формулювання, використання для набору спростування того ж шрифту, яким була набрана заперечувана інформація, і розміщення тексту спростування під заголовком "Спростування" являють собою обов'язок періодичного друкарського видання. Розміщення спростування на тому ж місці смуги, що і заперечуване повідомлення або матеріал, є бажаним, але не обов'язковим.

Передача спростування по радіо або телебаченню здійснюється в той же час діб, в який було передано заперечуване повідомлення або матеріал. При цьому вихід спростування в ефір здійснюється також "як правило" (але не обов'язково) в тій же передачі, що і заперечувані відомості.

3. Частина 3 статті встановлює вимоги до об'єму спростування.

Максимальний об'єм тексту спростування рівний двійчастому об'єму повідомлення або матеріалу, в якому містилися заперечувані відомості.

Законодавець забороняє вимагати від зацікавлених в спростуванні осіб, щоб текст спростування був коротшим за одну стандартну сторінку машинописного тексту (т. е. сторінки формату А4), тим самим встановлюючи мінімальний об'єм спростування для друкарського і електронного ЗМІ. Дана заборона розповсюджується, передусім, на редакції ЗМІ. Разом з тим, текст спростування, представлений особою, що вимагає спростування, може бути коротшим за одну машинописну сторінку.

Мінімальний об'єм спростування по радіо і телебаченню, встановлений статтею, що коментується, рівний ефірному часу, який потрібно для прочитання диктором стандартної сторінки машинописного тексту.

4. Частина 4 статті встановлює терміни для дачі спростувань.

У ЗМІ, що виходить в світло (в ефір) не рідше за один раз в тиждень, спростування повинно піти протягом 10 днів від дня отримання вимоги про спростування або тексту спростування.

У ЗМІ, який виходить з періодичністю більше за тиждень, спростування повинно піти в або найближчому випуску, що планується, що підготовлюється. Враховуючи, що встановлений Законом об ЗМІ максимальний термін для виходу ЗМІ в світло (в ефір) становить 1 рік (після чого свідчення про реєстрацію ЗМІ признається недійсним згідно ст. 15), передбачена законодавцем альтернатива дати спростування або в тому, що підготовлюється, або в найближчому номері, що планується теоретично може затягнути процес відновлення прав і інтересів особи, що вимагає спростування, на два роки.

5. У відповідності з ч.5 статті, що коментується редакція ЗМІ зобов'язана в письмовій формі повідомити зацікавлених громадянина або організацію:

1) про передбачуваний термін поширення спростування;

2) або про відмову в його поширенні з вказівкою основ відмови.

Відмова в поширенні спростування повинна містити основи відмови.

Дане повідомлення повинне бути направлене редакцією на адресу зацікавленої в спростуванні особи не пізніше за один місяць від дня отримання вимоги про спростування або його тексту.