На головну   всі книги   до розділу   зміст
1 4 5 6 7 8 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 29 30 31 32 33 35 36 37 38 39 40 41 43 44 45 46 47 48 49 50 51 53 54 55 56 57 58 60 61 62 64 65 66 67 68 69 70

Стаття 16. Припинення і припинення діяльності

1. Стаття встановлює основи припинення і припинення діяльності ЗМІ, а також їх порядок.

Як видно, в нормі, що коментується законодавець, говорячи про "діяльність ЗМІ", розглядає ЗМІ як суб'єкт відносин. Представляється, що в цьому випадку коректніше говорити про "діяльність редакції по випуску ЗМІ".

2. Правом припинити або припинити діяльність ЗМІ володіють:

засновник ЗМІ - тільки у випадках і порядку, прямо передбачених статутом редакції або договором, укладеним між засновником і редакцією (головним редактором);

суд - незалежно від наявності відповідної можливості у засновника (т. е. суд може винести рішення про припинення/припинення діяльності ЗМІ навіть по тій основі, по якій діяльність даного ЗМІ має право припинити/припинити засновник відповідно до статуту або договору з редакцією) у випадках і порядку, передбачених в ст. 16 і 16.1, а також в Федеральному законі від 25 липня 2002 р. N 114-ФЗ "Про протидію екстремістської діяльності".

3. Як і у разі визнання свідчення про реєстрацію недійсним (ст. 15 Закону про ЗМІ), рішення про припинення діяльності ЗМІ може бути винесене судом тільки по позову реєструючого органу. Мотивом для винесення такого рішення може служити одна з двох основ.

Першою основою є зловживання свободою масової інформації, при наявності також наступних обов'язкових умов:

1) зловживання здійснювалися редакцією неодноразово протягом 12 місяців;

2) відносно зловживань реєструючий орган робив відповідні письмові попередження засновнику і (або) редакції (головному редактору) даного ЗМІ.

Друга основа - невиконання постанови суду про припинення діяльності ЗМІ, т. е. виробництво і/або поширення продукції після вступу вказаної постанови в силу.

3. По заяві реєструючого органу або інакшої особи, що бере участь в справі, суддя або суд може вжити заходів по забезпеченню позову, в тому числі припинити діяльність ЗМІ шляхом винесення відповідного визначення (відповідно до п.1 ст. 140 ГПК РФ заборонити відповідачу здійснювати певні дії). Забезпечення позову допускається в тому випадку, якщо неприйняття заходів по забезпеченню позову може утруднити або унеможливити виконання рішення суду (ст. 139 ГПК РФ).

Забезпечення позову може бути відмінене тим же суддею або судом з його ініціативи або по заяві відповідача. На визначення суду про забезпечення позову може бути подана приватна жалоба.

У відповідності зі ст. 146 ГПК РФ суддя або суд, допускаючи забезпечення позову, може зажадати від позивача надання забезпечення можливих для відповідача збитків. Підкреслимо, що така вимога є не обов'язком, а правом суду (судді). Відповідач же, зі своєї сторони, після вступу в законну силу рішення суду, яким в позові відмовлено, має право пред'явити до позивача позов про відшкодування збитків, заподіяних йому заходами по забезпеченню позову, прийнятими на прохання позивача.

4. У відповідності з ч.6 ст. 16 Закону про ЗМІ припинення діяльності ЗМІ, як за рішенням суду, так і за рішенням засновника, спричиняє за собою недійсність його засновницьких документів - свідчення об реєстрацію і статут редакції (замінюючого статут договору).

Стаття 16.1. Припинення випуску засобу масової інформації за порушення законодавства Російської Федерації про вибори і референдуми