На головну   всі книги   до розділу   зміст
1 2 4 5 6 8 9 10 11 12 13 14 15

з 1. МОТИВ І МЕТА ЯК ОЗНАКИ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ

Злочин як єдиний вольовий акт характеризується складним психологічним процесом,'на зміст якого впливає не-тільки система зовнішніх обставин, що впливають на людину, але і численні індивідуальні особливості особистості. Істотною частиною цього процесу є динамічне відображення дійсності і відношення до неї, свідомість соціального значення дій, що здійснюються і викликаних ними у зовнішньому світі змін, іншими словами, - все те, що ми називаємо внутрішнім змістом суспільно небезпечного діяння, суб'єктивною стороною злочину.

JCg сторона_деяаиа-гг-це вся психічна

діяльність

глпрпвпжпярт гпшЩшеЯШГ

р

С1упления і в якої интел. прктудл_ьние, вольові і jUtQHM процеси протекают_вгюлном епингтвр

Г

ущасдом і неосто-она

включає в себе і інші

ь^емоційний моменти і т

всі ознаки,

дк^

Вибір ознак складу злочину не є випадковим, Тут, як і всюди, існує закономірність, визначувана діалектикою співвідношення загального

u ^м- Я. М. Би р а й н і н. Карна відповідальність і її основа в радянському карному праві. №., 1963, стор. 227-228.

поняття злочину і поняття окремого злочину, загального поняття складу злочину і поняття конкретного складу злочину. Общеє_понятіє злочину визначає "беЖЩ¦^1ЕЕ

Різчаки надходження, виявляє, так ска-вщажающих

тохарактер_но_общее,

що состяЪляет главноесоДй'рждт1ие~угол6в1юнака2 ^ 13"

13 соотвехствий- указати в

- законодавець, такир рризнаки.

і вскд. ивддд.. социальжи1Рли1Ическии'смисл преступле-ЯияТа ^^іншої, - були би_^иболте~ специфическишР для даної форжи^взиш^яялешш.

Дризнаки склад^»' "рр^тудления завжди виступають в

єдності, оскільки в осноти» попрлрпттп лежить д вольовий aicL Відсутність хоч би однієї передбаченої в законі ознаки складу виключає суспільну небезпеку і караність діяння. Н~jtom значенні

й прийнято говорити, що соста^ є ?

1^^^Гу праву. Склад ^ правйл5йсю~і~тгдин < ХК > різне ^ й

ру ргдр

застосування карного загодований^служив варантией від необгрунтованого залучення до карної відповідальності і тим самим грає виключно важливу роль в зміцненні соціалістичної законності і правопорядку. ^Кожна ознака складу по своєму виражаетпояя > тие"' злочини і, &дедовате51ьно7~бути суЩестащГ ГН^^ склади оолее ^

2 _

важливих - тур прияняки-н-тгонятії пр^тупленйяявляют? з^_нзобходимими. У«$е#ге-&шг нязнаирнне і роль

характеристиці - лпестулдендя-ле бувають однаковими.

g

длал'се8_ПДpound; Дзуплрній. (ці ознаки як подвило, в общей_части). і ф

специфіку злочину^^го^ особливості. Тому склад виступає як ланка, стединяюидее загальне~ташатне Ш!11111 е пр_еступления, _об -

^

еетвенная небезпеки Hf я'пдрТСЯ рриняя^аж. ью якихсь окремих ознак соpound; хав. а- Це- Sf «Запечатленная в з

вокупности всіх елементів складу вона представляє з бій кримінально-правову характеристику дії (без дії) в целм» '. ^днако було б невірно вважати чтд. суспільна onacngcxhj&ax би £ авномеpound; но_«р_азли_ та* j об всю ате? гещет]^^^вpound;] пpound; ест5^'летyen;^Їв. ц_^и." ^би саме так, тогда_^Шл'о~"бъ1~Т? евозможно

О-ДйЛеЖть'^специфіку злочину.

жа. ют_ето rio-своєму, неоднаково 2

В кожному складі можна виділити ознаки, щие найбільше значення для визначення того головно тЬ, що характеризує суть злочину, його~об-Ш"" 1 ак, наприклад, в складі сгеку

б

у рр у

5яцич вирішальне значення для вираження суспільною. небезпеки і специфіки злочину має мета діяння, яка і додає скупці і перепродажу товарів або інакших предметів характер спекуляції^Д_даз -. пих npecj^j^Hjtgx_3Tj!^np_H3HaKH не можуть бути "однаковими. Чаші ВСpound;1£1_£1ЙИ гдяяянмд^асобенносдаши п. рЙСХ^ИД-реже - з особливостями об'єкта, суб'єкта і суб'єкт, Й

Мтчгп тт дер*- пр^^^пления. як відмічалося. яв, п ^бяяятельними ознаками вольового акту, неодмінно входять в зміст суб'єктивної сторони престудле_ ния. Але ці ознаки не вгргля вказуються в числі

необхідних ЕЛРМ^НТПИ гпртавд пррступлрния

~?. с5акон відмічає особливості мптипл і чрти раніше Bcefo в тих випадках, коли в ці*..

й

р

^остях виражається основна властивість діяння - його суспільна лпасность. 1ак суспільна" одасйдсть. і* отже, караність таких_ дій, кащшхц-ьение 51_подмен'Ребе^ка, (ст. 125^7К РСФСРХ_Дpound; лнкол" і повністю залежить від содержания'мотивов, якими

1 АН Трайнін Загальне вчення про склад прест > т1енир М, 1557, стр 78.

2Я М Ьрайнін абсолютно правильно відмітив, що «неточ але говорити про якийсь рівномірний «розподіл» суспільної небезпеки по елементах складу злочину, оскільки містячи нир і роль його окремих елементів рачли-зни» (ЯМБ р а і н і н, Вказана робота, стр 158)

Ц

керувалося обличчя J3- своїй поведінці. Зті дей-ст? Йя'прйз. наются кримінальними, якщо вони з вершались з корисливих або інакших низовинні^ спонук. Ашз№ога^щ^ю_роль виконує рассмахрлваемьк признш і в злочинах^ передбачених ст. ст. 74, 77, 87, 91, 139, 146, 154, 158 ч. 2, 170, 175, 1-83, 193, 195, 196, 208 ч. 3, 224 ч. ч. 1 і 2, 247. 260, 265 ч. 3 УК РСФСР І тут суспільна небезпека визначається головним чином ОсобенностяТГО~; те'тива "і цілі і тому^~о'и рассм^тртВсГготея~~какг~обов'язковий ознаки складу д^естдадшия.

-. Закон виділяє мотив я мета злочину і. коли з Вказаними ознаками пов'язана социало,-але-політична спрямованість що здійснюються дії Деїсхвя*

jjjj , пп яким м^тивям уг це

'. лям вони здійснюються, однак особливі. співали і моти-. можуть різко измецидь_их социально; скук >

_и суспільну небезпеку. До цієї категорії- ка-тегории

відноситься ^ольщипство,_ошбо небезпечних государ ственних_преступлений ^ст. "ст. 66, 67, 68,"~69, 70 і 72 УК РСФСР) Суспільне небезпечне діяння, створююче обьективнук; сторону любого_преступленияг признається особливо небезпечним гтеуд-арственним злочином^^еслйив ЯБ5Г'вир. жpound; на специ$ическая'для цих злочинів мета дії.

Ш Няконіг. зклщение мотиву і мети в диспозицію за-. ia може бьггьвизвано тим, що ТШИние ознаки рез

виділяють характеризуеитетши преступлеиие з інших його видів. Тут передусім треба назвати cociaii ^мь1шленного вбивства, Мотив і мета злочину - ^дни_дз_^сновних_прйзнаков, "по~який чинне карне законодавство разграничивает-прпртпр і вбивство. Таке ж значення мотиву

і заледомоло^до^ото_доказания'* (ст. ст. 180, ч. 2; 181, ч. 2 УК"; РСФСТ37Гпріобретенія або збуту майна, явно здобутого злочинним шляхом (ст. 208, ч" 3 УК РСФСР). ^

^деяких випадках мотив служить основою для виділення гфргтуплрния f. мр^її небезпечний вигляд. Так доб-рпвольняя з. щчя я плрн^-пдрдп.'рнияо військовослужбовцем^ за общему_ правилом, утворить зрадницький акт, ква10

жфицируемии по ст 64 УК РСФСР Якщо ж ці дей < твия були викликані боягузтвом або легкодухістю, то вони признаються вояцьким злочином (ст. 264 УК

РСФСР)

Велике значення, яке додається субъекщЕНМм Ш~ у визначенні конкретнихсоставов Г- одн- з характерних рис нине_дей jrjj^у І, очевидно

помереГего подальшого розвитку це тенденція підлога) чит більш широке - розвиток. Разом з тим відсутність в - законі црпп^ррпгтпрннпгг» згадки п mothrp і співали

незавжди означає, що ці ознаки перрстяю- складу-злочину. «Склад пре- ВН

ступдения, Ш11

ру

Н. Кудрявцев, зміст може Ь

ширше тік

2. ц, ЩЬ" р ЩЩЩ2

рр. чультятр яцялцза системи норм действук > _ щего карного законодавства» '. У характеристиЕГ^ vir^Sa^iTfpiTff:*g55S«Qg3mgpmyg'M'Mp}0T И_Дpound; УГЛР призна KiiJ^iaB!ieffi«j

Ознаки шста^злочин взаимосвязани_и

1^заижпййусд. овлpound; д [и^До^ЖДое_пр. естУпление виражає з бЪ]1_единствообъективних І суВъективних "властивостей дея, 1Щя1д_обр'йсовкpound; об'єктивних властивостей і інших призна Ков складу можуть бути укладені особливості мотиву і меті злочину < R? гпм відношенні важнуюроль_иг

ПИЯ

престудде.

Особливість способу дії завжди обуславлива ется особливостями мотиву і мети злочину. Іноді Залежність цих понять буваємо виключно тісної акТ например', при вбивстві на грунті кревному^десгТГТа а ^lli мотивом, намерениями_Мновного

і способом еовершения преступления_су^ ществует і у разах розкрадання государстае! шопГш1и_об щес^рд2Го". майно. У~бшготи'нсгЕге'~ста? е'й7 устана_в ливающих відповідальність за розкрадання державного або суспільного^ майна, мета не ТН

У^й^^ з нолним

квали (аикащ«!

' В Н Куд¦рявцев Теоретичні злочинів М 5966, стп 77

11

нают мета, g утрнно - прль незаконного звертання зі-1шаш_еШ11££ Шгд._ майно в свою власність конpound;1и

в злочинах, передбачених стГстГт85Г'Т87, 188,

189 УК РСФСР. ДЩль дії повинна бути ^визнана

[обов'язковим елемрнтпа гпгтяна і у всіх інших слу7

t д. чях^гяр ^одепжянир суб'єктивної сторони щреступле^-

> /ниаш-раничено прямим наміром.

Гб і мптрия злочину

Ггня^^ггтпрпбд і мптрия злочину Hf fftifTff непо^едственной. а здійснюється через мету дей ствия^"! їм не_м_енееь зіставляючи magH? 2

з особенностямиличности.

Ж-г,^можно_£ ешить питання

Стаття 153 УК РСФСР, що встановлює відповідальність за частнопредпринад^ательску-ю-деятельность, нічого не говорить про мотиву: Х_етого_преступленія Але coja^fijfeHHo" очевидно, що~~поняття ^астаопред¦ЮБ«

уух Щ_£yJ^J¦_gL_ своещюведенії. У основі приватнопідприємницької деятедьнос1И;. егда лежить прагнення отримати матеви!

обдхатихься за счет_нетрудового Aojcoaa-.

в 3ta&i-Xfly^aг_jm^cjb_jffiSLcija?aeT... як-не,

у^jj ознака складу. Есла_В_лействіях особи

вважатися. "встановленим і склад приватнопідприємницької діяльності."

&диянйе~м'бт*йва і цілі на квалификл'тп й1

тільки тими слуща.

нша^тр_есгу_пления, мотив накладає відбиток на

являетса_131сим умовою^, б^який буває

але небезпечної дії.

12 ч

I ак «s^ZZiJ/J^PGOCP OTHOCHTjLJгECTBHHM, дезорганизующим роботу виправно-трудових установ,- тероризування в місцях позбавлення свободи укладених, що встали на шлях виправлення, напад на адміністрацію, а також організацію з тією ж метою злочинних угруповань. По своїх об'єктивних властивостях кожне з цих дій є настільки широким, що без встановлення мотиву неможливо визначити їх дійсний зміст. Пленум Верховного Суду СРСР в постанові від 3 грудня 1962 р. відмітив, що-помилки в кваліфікації дій, пов'язаних з тероризуванням укладених, «пояснюються недостатнім дослідженням мотивів злочину і всіх фактичних обставин справи, від яких залежить травильное розв'язання цього питання» !. У цій постанові, зокрема, вказано, що відмежовування тероризування укладених від інших злочинів потрібно провести по особливостях мотиву і меті суспільно небезпечних дій. Насилля, загроза застосування насилля, а також знущання і знущання над потерпілим тільки тоді можуть кваліфікуватися як тероризування укладених, якщо ці дії здійснюються з метою примусити потерпілого відмовитися від добросовісного відношення до труда і дотримання правил режиму або на почйе помсті потерпілому за виконання суспільних обов'язків по зміцненню дисципліни. Якщо ж вказані дії здійснюються на грунті сварок і особистих взаємовідносин, то вони повинні розглядатися як злочини проти особистості.

Обставини, що мають безпосереднє спонукаюче значення, допомагають правильно визначити і зміст таких дій, як напад на адміністрацію. Так Смірнов був осуджений по ст. 771 УК РСФСР за те, що, від'їжджаючи покарання, з хуліганських спонук здійснив напад на представника пекло~ министрації - майстри оброблення лісу До., ударив його палицею, заподіявши легкі тілесні пошкодження. Було встановлено, що в день випадку Смірнов працював в складі бригади укладених на лесоскладе як разметчика. Між двома 1, що працювали рядом

См З, барник постанов Пленуму Верховного Суду СРСР 1924-1963. М, 1964, стор. 246

13

бригадами виник суперечка про того, кому повинен бути відвантажений ліс з чергової машини. Кожна бригада хотіла отримати ліс собі, щоб обробити його і краще виконаєте виробниче завдання. Згідно з сталою чергою автомашина повинна бути направлена в бригаду Смірнова, Але майстер К. запропонував шоферу їхати в дру-гуй бригаду, при цьому він образив Смірнова. У відповідь Смірнов почав лаяти До., а потім ударив його палицею.

Президія Верховного Суду РСФСР, визнаючи рза-лификацию дій осудженого ^неправильної, обметил, що вони були викликані не хуліганськими спонуками, як це визнав суд, а несправедливим розпорядженням потерпілого До

Напад на адміністрацію як ознаку складу злочину, передбаченого ст. 77 ' УК РСФСР, ха- растеризуется тим, що за своїм змістом воно є дією, дезорганизующим роботу виправно-трудових- установ. Тому мотивом цих злочинів може бути або прагнення перешкодити законній діяльності представника адміністрації, або помста за виконання цієї діяльності. Якщо ж насильні акти відносно представника адміністрації були викликані їх незаконними діями, то вони не можуть утворити склад злочину, передбачений ст. 11' УК РСФСР.

Отбеніс) даметно_влиянир мотиву і мети на кваліфікацію тих преступленииГ^нивньгм^умова карної відповідальності за які признається «, qgnp.na-ijtocTb». Пркзнак_«заведомдсти» в пуеступлент_всеpound; пя означає, чтохоадание суспільно небезпечного і протиправного характеру дій, що здійснюються _явдДpound; хея найважливішої~^Яе'тью мотив~ації злочину^Тому в

осіб.

щщ^[рpound;^

Залучення явно невинного до карної, від-/ ветственности по УК РСФСР (ст. 176) і більшості / карних кодексів інших союзних республік призна-/ ется злочином, незалежно від мотивів, якими I керувалося обличчя, здійснюючи злочин. Разом у з тим без встановлення дійсного мотиву по су \шеству не можна вирішити питання об налички або відсутності

Бюлетень Верховного Суду РСФСР, № 2, 1962, сгр 8.

14

цих ознаки в_действия [х липа >. Аналогічну роль мотиву-злочину "виконує ъ у разах виголошення явно неправосудного вироку, рішення, визначення або постанови (ст. 177 УК РСФСР) 2, незаконного арешту або затримання, примушення до надання свідчень (ст. ст. 178, 179 УК РСФСР) і інш.

М^тиЕ^надавати великий вплив на характер пси-_ хич? скдго] відношення винного до небезпечної- дії (, що здійснюється ним об^_

й (йИ

щественно брзпрйгтпиИ і нягту-. " наслідкам, що "пили, має важливе значення в установ-лрнии*Т! Уб^ективной_с1прпни' складу злочину. Что-пи правилиш-едшить про те, усвідомлювало обличчя свої вчинки і їх наслідки чи ні, треба знати, якими фактб7

би ВИЗВЕНИ. ЩО ПОбуДІЛО ОСОБА ~До

р пррг-тут^ггАит^ viffim ЧГТИШЛ ^лужрли ЇХ ОС-.

новакиpound; М^_Еазние почуття, спонукання і шшцшси-нр-од > шак. ово^^вдшяюх_н_а_ свідомість обличчям скоєного. Наприклад, зЪДДганскте спонукання, як правило, jie пред-полаг^11бт_глуб. окрго обговорення цілей і наслідків гвоюГдействий, як це має меЪпо в'Тл^чай здійснення злочину по іншим мотивгшГВ цьому отношения_м. о.тив

має большое_сходство_со способом здійснення

преступлелва. Подознр_тому як спосіб ггрнлгн]^^^-^^" ^^ Ьг-тв Ттpound; > еступления. так.

1 Деякі Карні кодекси союзних республік (УССР, ст. 174; Узбецької ССР, ст. 156; Киргизької ССР, ст. 183; Вірменської ССР, з? 199) розглядають мотив злочину (корисливі або інакші особисті спонуки) як необхідна ознака складу, а УК Грузинської ССР (ст. 192) і Молдавської ССР (ст. 190) відносячи г його до обтяжуючих обставин.

Потрібно відмітити, що обмеження карної відповідальності за -jto злочин вимогою певного мотиву навряд чи виправдано Залучення явно невинного до карної відповідальності "" ДРУгих спонук, зокрема з міркувань помилкове понимае-необчодимости, представляє не меншу суспільну опас-ь, ніж здійснення того ж діяння з корисливої або інакший особистої тгересованности. К. го чу ^ж, в даному злочини мотиви але зрозумілої необхідності зустрічаються значно частіше, ніж міркування корисливої jij-k інакшої особистої зацікавленості.

_ У мнопх карних кодексах союзних республік (Української ССР, сг 179; Вірменської ССР, ст. 191; Естонської ССР, ст. 169; - Читоьскоа CGP, ст 184; Латвійської ССР, ст. 175) мотив переступилася.! (корисливі або інакші особисті спонуки) виставляється як необходимое' умова карної відповідальності за вказані дгй стаия, а в УК Грузинської ССР (ст. 193, ч. I), М-зддаской ССР (ст. !9¦, ч. II)-як обтяжуюча обставина,

IS

имщж.

pro

ведооцечирять а*г? чрни?

і і

тепени провини і

ппагнпгти

7

^ відоме, суспільна небезпека

злочину визначається не тільки ознаками соста-&аг_но і Аругнщ^Шсюшмшшшш, особливо про:

стоятельствами._ хаpound; ак7еризующими особистість винного і рт 1ксц^зц^к'пр ^rtr-TnCTHft&_ejwoiMeHT здійснення злочину.

етичної опеньки^; що грала, як відомо, валсиую роль в характеристиці цього поняття. Момент морального осуждШияГ^тмечаетг~В < ^. Макашв^чи^_«ряскрива-ет соціальну. суть поняття вдни, устанав_лдвает зв'язок А^aHjrarcBHjTpeHHimlMHpOM~ лица7'указь15а^ет на його відношення к_сдветскому_ правопорядку і правилам-социалисти-ческоро - гуртожитки"» З* ""

TJ ппу1яякппмх умовах свідомості своїх дії

і передбачення суспільно небезпечних останніми Шзжет бути, меншої або більшої, тяжкої мр т^жкой, якщо~тільки були неоднакові по своєму йЯчятюооих^ътю

нп^иу прйгтниот,

що поклали і інші низменние_мотиви, з ^^j_ тивь17лТПДШНие~низменноге^ Змісту, з іншою, ~^_ р1зн^му_^визначати винне шенному пр еступл ению^ ^"~'

етичну^_сторонуЪго поведения2. (^ледовательщ. 4то55Гиметь возмо"3кность правильнсГ судити об напраз-т^але^^і^о5щественаРйапасности довершених липом

дейстшш7'надо знання мотиви його поведінки.

1 В. ГМ а до а ш в і л і Карна відповідальність за необережність. М., 1957, стор. 10. Навпаки, Я. М. Брайнін (указ робота, стор. 240) вважає, що морально-етична оцінка нічого не додає до змісту провини. Законодавча оцінка діяння як суспільно небезпечного і протиправного і є, по мнеиию Я. М. Брайніна, його етичною оцінкою.

2 «Саме в мотивах знаходять своє вираження і конкретизацію re психічні моменти, які спричиняють ігнорування особою інтересів соціалістичного суспільства: класово-вороже відношення до соціалістичного ладу, пережитки минулого в свідомості громадян і посадових осіб і т. п.» (І. С а м об щ е н до о, Соціальна суть провини по радянському кримінальному праву», Радянська юсти-дня», № 5, 1967, стор. І). " , "

1$