На головну   всі книги   до розділу   зміст
1 2 4 5 6 8 9 10 11 12 13 14 15

з 3. ПОМСТА ЯК МОТИВ ВБИВСТВА

На відміну від колишнього карного законодавства нині діючий УК РСФСР, як і карні кодекси інших союзних реопубли-до, не вказує помсту в числі обставин, обтяжуючих відповідальність за умишленно0 вбивство. Тому вбивство з помсти, за загальним правилом, утворить склад злочину, передбачений ст. 103 УК РСФСР. Помста може виступати як загострюю щее обставину Тільки в окремих випадках, коли ^1ШределяеТся'указанними в затнеобг. тоятельствями-.; До^акщ*у~Е^1астности, закон относдххл^ши^-кшда-мееть як M^jjiB_^&¦^TBa/Н^S2jca^aKT^е^_p^iiojBoxQ_обичая

або виникає на грунті"

2j

(аА_ме5^гТ ст. 102 служебнйн р

(п. «в» ст1_Ш2)-1ВГСвязтгч: етймчопределение змісті помсти має важливе значення для розмежування отделъ них видів умисного вбивства.

Л1есть-^один з самих поширених мотивів

даним проведеного нами вивчення прак тики Верховного Суду РСФСР в 1966 р. на вбивство з

помсти доводилося 43% умисних вбивств*1

1 За результатами суцільного обстеження ВНІЇ криміналіста ки Прокуратури СРСР відсоток вбивств з помсти був значно нижче і становив 19,1%. (См."А. А. Герцензон. Введення в радянську кримінологію. М., 1965, стор. Л 59). Однак ці дані не відображають дійсного значення помсти в причинній зумовлений ности умисних вбивств, оскільки згідно з результатами того ж обстеження 20,7% умисних, вбивств составляют1 вбивства в tcope і бійках, чт. е. були довершені при обставинах, які не стільки характеризують мотиви, скільки обстановку здійснення злочину Севершенно очевидно, що значний відсоток вбивств в сварці і бійках здійснюється по мотивах місця Видимо, неоднаковою кваліфікацією вбивств, довершених в сварці і бійках, Можна пояснити і той факт, що відсоток вбивств з помсти в раз особистих областях коливається від 11,5% до 24,8% (Там же стр !60)

Мотив місця в даному, як і воУвсех інших випадках, ниражяртгтдрмтщнир 1шлучить ^задоволення» за при-ч^^нн^*11прошлом_зло, за довершене Дз&£1Ш№ьЩП1£~ гяваюшее інтереси винного липа, так и_его близ м <^*ти дрргдя-лежить пйнця, зміст якої свяя¦янп j^KgKHjttgj:JiH6o_giigeflevieHHHMH, чаще_всехо

Помста завжди предметна. Вона^носдпсугубр л

ний характер

і виступает_как акт-рясттдати за нанесеннуююби-"У гм^Гд (? ЩШУ ппяд^пу 1йегть_пpound; и_убийстве направлена

^иневнии знаходився в поблизу- ~ чнакпмих. послуживши-тих

осіб,

ки^відносин

1гев і

місці з тим, било_бине1щааил ьндхв язив ят. ь, дон вдие

Об^^^рр шениивиновного і потерпілого^ Близькість відносин 1Ш1Й^би

помсти (месть1обично_,^шджаедpound; я^-, бод1&е_резко,. якщо їй

відносин

обов'язково, про

'. О'друГой сторони, от-сгрця

по пов'язаному мотиву,

Помста, як мотив~1НТЖ) бщбственнои діяльності "а

^^^^^^ каче^пгвогеТТБГЩгоЯвление егоизма_^птно-шенияд^між лтрдьми. У - її сщн^в^^еждХ-аблда^хя^бити?_?. £? ла. "которои-Овд-вдедяедилубину і силу помсти, я.

І, по загальному пряяитту, чрм

буває

яким пов'язане прагнення рплучить у поя-ЗИ^£5^"М^ из-нанестивозможно

більше

1 В більш захисно за мову у справі В, Засуліч. П. А. Александров, заперечуючи твердження про те, що керівним спонуканням В. Засуліч, що стріляла в генерала Трепова, була помста, говорив: «Звісно, у неї було відомого роду невдоволення, і-це невдоволення мало місце в спонуках Засуліч, але її помста всього менш цікавилася особою від кщаемим». (Судові мови відомих російських юристів. М, 1958, стор. 38).

2 Судові^ мови ьявм; т^иу руггуцу. юрм^тля м., 1958, стр 38

90

Помста може возникнуть_в зв'язку з са > шми_даздиаиинезаконние.

аморалише-1^цействия потерпілого JBс_тем_не2едки випадки, коли виникнення, ести ряяяянгГТ^ряррмррн^мі действиям_и_етих] упйр

от_дредшествовавшего поведе 3^^

чия потерпілого, на

пропорцйональнаамо- й

1ц д рр

раЯьашду_и про'тавоЪравном^£ ддержанию дій потерпілого ~

Шакурова була осуджена по ст. 103 УК РСФСР до ц/ести років поневіряння свободи за те, що ударом сокири убила свого чоловіка, коли він спав. Суд, обираючи осудженої порівняно м'яке покарання, врахував передусім те, що потерпілий систематично пиячив, изме-1ял їй, неодноразово виганяв її з дітьми з будинку, изби-зал, загрожував вбивством. У день здійснення преступле ьия потерпілий також знаходився в нетверезому стані і учинив вдома бешкет 2

_Месть

_nротиилпр ^янне, і.

р р р

випадку вона?, йивае1 більш глибоке і яскраве ви ражела._Име- нно с'предс^ааленпем об расплатpound;_аа заподіяне человеку_в_ минулому ззТОЖЬ1ИКв

ниДщгоТ¦ВОНА^1Ва

жет^ить в якійсь заходів^. йзвидяемалтведеш1£

1 Більш вузько визначає заїсти як мотив вбивства М. І До л е в Він пищет: «Вбивство з помсти передбачає ті випадки, коли рпевший здійснює у відношенні вичовного який-небудь незакон-: й або аморальний вчинок, який зачіпає інтереси послід те, і це, в свою чергу, спричиняє у винного бажання убити мдчика» (Науковий коментар до Карного кодекс/ РСФСР Свердловськ, 1964, стр 247). М. К. А н і я н п, абсолютно сирааед-таво помітив, що таке тлумачення чеотл необгрунтовано звужує тонятие вбивства яо вказаним мотивам (М К. А н і я л ц. Відповідальність за злочини проти життя Ms 1964, стор. 123),

8 Архів Верховного Суду Татарської АССР Опргдсгеніє Судової колегії від би феершщ 1964 г

потерпілого, особливого аморальн^стью^го^йствий_ц^сде-В

цього зв'язку нам представляе1СЯ-.. нpound; иашище_обосно ванним пропозиція^ тому, щоб включити помсту, якщо

ления в^отношеми^вш]^ш2го_ил. а.»його^близького,, в_чисдр обставин,. отж:1шкш1ах.. ответетвеннс^ть_за умисне вбивство '. Прийняття цієї пропозиції ' привело б на Практиці до ігнорування конкретних обставин при кримінально-правовій оцінці злочину і зрештою до необгрунтованого розширення складу кваліфікованого вбивства. Можна привести'не один приклад з судової практики, підтверджуючий, що вбивство з помсти, якщо навіть воно викликається не здійсненням тяжкого злочину відносно винного або його близьких, не завжди свідчить про підвищену небезпеку дій винного. Міра низовинного змісту помсти, як вже відмічалося, визначається головним чином конкретними обставинами, з якими зв'язує винний акт розплати.

Цікавий в цьому відношенні випадок був описаний в нотатці Аркадія Сахніна «Це^случвдось в Погоще», опублікованої в «Вістях» 15 листопада 1964 р.

У одне з релігійних свят в селі Червоний бор жителі цього села Черненков, М. і А. Фролкови здійснили вбивство односельчанина Струкова. Мотивом вбивства з'явилася помста.

Струков під час Великої Вітчизняної війни змінив Батьківщині, служив в поліції, надавав пособництво немецко-фашистським загарбникам, за що в післявоєнні роки був судимо. По від'їзді покарання повернувся в село, де спочатку працював мельником, а потім бригадиром колгоспу. Винов'ние - всі троє інваліди, причому ч двоє перших отримали інвалідність на фронті, обидва, що позбавилися ' правих рук. Потерпілий погано відносився до винних, гнобив їх - все це не могло не посилити у нюГ почуття ненависті і помсти до потерпілого, що зрештою привело до здійснення злочини.

! А. С. Д же а і д і е р і. Деякі питання кваліфікації умисних вбивств. Уч зап. Пермского університету, N& 105, 1963, сир. 199

m

Автор абсолютно прави: *. але вказує, що цьому уступлению сприяв? обстановка дикого безза-! шя, коли, ^колгоспники, р < частковості інваліди війни, що їлися рук в боях за Батьківщину, були поставлені в ¦овия, коли над ними знущався зрадник Батьківщина» ЦСовершенно очевидно, що хоч в цьому випадку помста виступала як низовинне спонукання, як акт распла-проте вона тут не може служити основою віднесення цього вбивства до особливо небезпечного вигляду. Вбивство з помсти лише тоді представляє особливу асность, коли таннии мотив, хоч і виникає в зв'язку зотивоправнии і аморальною поведінкою потерпівши^ ТшГнако своя основа має в інших обстоятель-я-х,

п'ється^Ю'ЧИХ ? гпт мдхнд..; ДруГДЩ^СДОаЯДШу КЕРДасть

зумовлюється примітивним- розумінням {нігті і нодит характер рдл«вого_о_б (

- нредшественница інших видів. мес- -£¦бщинном ладі помста виконувала /нкцию суспільного воздаотга," здійснюваного в ин роду. У наші дні цей звичай зберігся лише; of ділових народів і виступає як небезпечний пережи прошлого.Основанием

возникновени^кр^овной помсти в окремих местностях7ТдТ^бШуТг~етотоШч1ГЙ7ТЯ^Я^

'

аикн^тьна грунті вбивства,

* Кревна i

Однак^ io загальне^Х1 вбивстві^-це її обов'язковий, як родового звичаю,

Утішним.,, обичаям.' тоинстве личности2. щт^] ШШШ9- "місць;:

Крім УК РСФСР, кревна Mecib як обставина, Про! яг. ; е відповідальність за умисне вбивство, передбачена ^кже в Карних кодексах Казахської ССР (п. «до» ст. 88), Грузин-; ой ССР (п. 8 ст. 101), Туркменської ССР (п. 10, ст. 106).

1 За свідченням Маліновського (Кревна помста і смерт-страти. Томск, 3909) по адатах - осетин кревна помста полага-ь за вбивство родича, викрадення жінки або насилля над така образа вважається тільки вбивством» (стор. 32). абхазцев кревна помста покладалася за відмову наречена або її батьків від обумовленого зазделегідь браку, а також за розлучення, викликане образами або поганим життям одного з чоловіків». (Там же),

93

характер. Имещю^обов'язок дрлчшшхь-здалротивнику

йреврщцает кревну помсту в найнебезпечніший мотив вбивства

і^ир-идает ~їй "більш широкий, по срав^недщо з іншими

rjipTHBaMH, зміст.

"Же^^есп^це^потлощается актом до¦ждий ^

_JiMшJL. p:j4y блиаких.. родичів. «Особлива небезпека вбивства на грунті кровлой. жерсті,- відмічає С. В. Бородін, - складається не тільки в самому факті вбивства, але і в тому, що друге вбивство, довершене на грунті кревної помсти, як правило, не змінює його характеру і не знімає «обов'язку» з родичів другого потерпілого мстити за його вбивство» !. J,

Таким_образом. специфіки-кревної помсти як - мотиву убийства_за^клрченаMgjr2Mi4Tjr^j2Hg_гBfl^aHa з ^

сім'ї,. Якщо месх ^йЗ6Ш^ТЩ2^

лось

gy_ насе-^ Дах- непдедедсхвенно

так ичленами його з

^ ^Jj_JgJУL при у . інших ^ртаешкшшх_(гбстоятельс1в-«вадифи-цироваться по ст. 103 УК РСФСР.

д^у ставляет також вбивство

перед

О12ГТГ

цьому випадку 6i

JA в

р

'біда* однака. ата основі- ос-нове

деж«£. н_е

причиненное_в_др_шпприми,

тиваьш_ понлмавйем-енраведлишигтж. Ха. кая. помста не ним^ех^аких1ли1о^, б: ье1шишлхлз^^ тельpound;1а^"Бути вираженням jcyj^6 < L егоїстичних цілей, вона волсех випадках свиде'тельству^т oJS небезпеки вийовного особи, совершишпеpound; об~вбивство

1 С. В Бородін. Кваліфікація вбивства по чинному законодавству. М. г 1966, стр 77

94

за пР5^5Е2Н^5?^?2£-^1Ие^^РваеТ¦з: я як обставина, обтяжуюча вбивство, лише в случа-своег

боргу (п^«в» ст. 102 УК РСФСР) або

б

борг ( До ог

тельсгвом на життя працівника міліції або народно^ "ippsiiiiSaTcT. ТЖ7~УКПР^ФСРУТЕсл^~же1л^тъ~воьрр

^

никла на лочве. інакшої правомірної поведінки р^ шего, наприклад, в зв'язку з відмовою брати участь в здійсненні якого-небудь злочину, задовольнити незаконну вимогу винного і т. д., то вбивство, довершене по цих мотивах, при відсутності інших обтяжуючих обставин, кваліфікується як просте вбивство Але і в цьому випадку визначувана розгнузданим егоїзмом помста виражена в крайній мірі і характеризує особливу ловишенную небезпеку як злочини так і злочинця. Видимо, ' частково цим можна пояснити прагнення, що спостерігалося в судовій практиці розширити межі складу вбивства в зв'язку з виконанням потерпілим свого служеблого або суспільного боргу (п «в» ст. 102)

TaKjj3 судовій практиці і теорії кримінального права огфеделешше^затф^н5¦! Н5121[? Н1вЛет питання про кваліфікацію" вбивства "з ^помсти лиц7'стремившихся порвати зв'язок < ^pje^Tj^Н^7^eAp^ff5TKa3aBmHXCH брати участь в злочинних группир'овках4_1анимающихся здійсненням различнихттреступл-етгийт ТГТ! ті

бй^Жб~^*

"практика самого початку, стала застосовувати до цих випадків п

ст. 102 yKPCOCPJ22

в зв'язку з виконанням^ потерпеБШй1ГТвоеТо~сДуже5дт^ або суспільним" доотС^Нс^Же^в^про^^^часом~"^

у вигляду, що^не всяка відмова від участияцв pjEaSeaj пов'язана з наміром особи займатися суспільного.

широкому тлумаченні поняття

(

убийствотпо1етам_оснот^ния1г нетшжеТ1овс^хслуча57 охоплюватися пГ«в» стГ 102ТКГРСЖ1Р7Не' охвативаются. т» ст. Ю2_УК РСФСР и_другие види убййстаа~нyen; п5ч її помсти ^а'лрааомерние дейЕИ1ягпшдшЕщцщр? онй також представляють - йовишенную суспільна^ небезпека - "

Все це ' даег ocHO8ajjHe_M&aMfe_abjjauu. про необхідно ^ти зміни peAajo^tH_ji;_гB > jaL_LQ2_yK РСФСР. До 1ийсхах_Л№_02ЖЗЗЮадих обставинах, на над ^ f погляд, следуетотнестй не тільки убиййгвсГв зв'язку? ви

ственного пплг$, нп и-убпйрлчш' па 4шаве помсти за

6T

кон

р^про^у так помсти за право

мірні дії потерпілої дає, з одного боку можливість правильно визначити суспільну опас яость даного вигляду вбивства, з Іншою - уникнути необгрунтовано широкого тлумачення поняття «виконання суспільного вдтга» передбаченого п «в» ст 102 VK РСФСР