На головну   всі книги   до розділу   зміст
1 2 3 5 6 7 9 10 11 12 13 14

ВСТУП

На всіх етапах розвитку Радянської держави вдосконаленню гарантій реального здійснення прав громадян, зміцненню соціалістичної законності і правопорядку надавалося першорядне значення. В. І. Ленін підкреслював: «Необхідно дотримувати свято закони і розпорядження Радянської влади і стежити за їх виконанням всіма» [3, 155].

Втілюючи в життя і творче розвиваючи ленінські ідеї про зміцнення соціалістичної законності, КПРС не раз звертала увагу комуністів, всіх трудящих на необхідність неухильного дотримання радянських законів у всіх сферах діяльності держави.

Ця лінія була підтверджена XXVII з'їздом КПРС: «НайСуворішим образом повинні дотримуватися демократичні принципи правосуддя, рівності громадян перед законом, інші гарантії, що забезпечують захист інтересів держави і кожного громадянина» [4, 61]. Рішенню вказаних задач підлегла діяльність радянської адвокатури. Вона покликана сприяти охороні прав і законних інтересів громадян і організацій, здійсненню правосуддя, дотриманню і зміцненню соціалістичної законності, вихованню громадян в дусі точного і неухильного виконання радянських законів, дбайливого відношення до народного добра, дотримання дисципліни труда, поваги до прав, честі і достоїнства інших осіб, до правил соціалістичного гуртожитку (ст. 1 Закону про адвокатуру в СРСР, ст. 1 Положення про адвокатуру Української ССР [5; 6]).

Значну юридичну допомогу, передбачену ст. 161 Конституції СРСР, адвокати надають громадянам в процесі реалізації ними конституційних прав, і зокрема права обвинуваченого на захист. Беручи участь як оборонці по карних справах на попередньому слідстві і в суді, вони використовують для

арсенал наданих їм законом коштів і способів захисту.

Питанням діяльності адвокатів в карному процесі, підвищення її ефективності присвячені роботи А. Д. Бойкова, Л. Д. Кокорева, І. А. Лібуса, А. М. Ларіна, Я. О. Мотовіловкера, І. Д. Перлова, І. Л. Петру-хина, А. Г. Поляка, А. Л. Рівліна, М. С. Строговича, Ю. І. Стецовського, Г. П. Саркисянца, В. А. Стремовсько-го, А. Л. Ципкина, М. А. Чельцова, М. П. Шаламова і інш. Підняті цими вченими проблеми мають величезне теоретичне і практичне значення, сприяють підвищенню рівня відправлення правосуддя, виконання адвокатами професійного обов'язку.

Разом з тим, глибоко і всебічно аналізуючи процесуальні аспекти діяльності адвоката-оборонця, вчені і практичні працівники по суті обійшли увагою тактичні основи і методику її здійснення.

У справжній роботі автор на основі аналізу діяльності адвокатів республіки по карних справах, анкетування адвокатів і особистого практичного досвіду робить спробу сформулювати і обгрунтувати концепцію про те, що в процесі судового пізнання і діяльності по доведенню оборонець, одинаково як слідчий і суддя, є суб'єктом застосування криміналістичних рекомендацій, використовує відповідні тактичні прийоми з метою захисту прав і законних інтересів громадян. Розглядаються також інші, найбільш актуальні питання карного процесу і криміналістики, даються рекомендації застосовно до роботи адвокатів по карних справах, що, як сподівається автор, буде сприяти підвищенню ролі оборонця у встановленні істини і в кінцевому результаті подальшому зміцненню соціалістичної законності.