На головну   всі книги   до розділу   зміст
2 3 6 7 8 9 10 12 13 14 15 16 17 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 72 73 74 75 76 77 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101

Розділ 6. ФОРМИ ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ

Будь-яка держава може бути охарактеризована як з боку його суті і змісту, так і з боку його форми, а точніше за форми. Якщо в першому випадку з'ясовується природа і характер існуючої державної влади, її соціально-політичний тип, про що мова йшла в попередньому главі, то у другому випадку визначається те, як, яким чином ця влада формується, організується, функціонує і діє. Ці дві сторони в характеристиці держави, звісно, не відділені один від одного абсолютно, між ними існує досить тісний взаємозв'язок. Разом з тим не можна не бачити і відносної, але досить високої самостійності кожної з цих різних сторін проблеми, що розглядається, відповідно до якої одна і та ж суть держави, його тип здатний виявлятися в багатоманітних формах, а певна державна форма може наповнюватися різним соціально-політичним змістом і обслуговувати держави різних типів.

Саме поняття «форма держави» носить збірний характер, бо за своїм змістом включає в себе такі різні категорії, як: а) «форма державного правління», що відображає порядок формування, структуру і принципи взаємовідносин вищих органів державної влади і управління; б) «державно-політичний режим», що характеризує шляхи, кошти, методи і прийоми реалізації державної влади; в) «форма политико-територіальної організації держави», що виражає територіальну структуру держави і характер взаємовідносин між ним як цілим і його територіальними одиницями. Тільки сукупне знання всіх цих трьох аспектів пристрою держави дозволяє отримати не однобоке, а цілісне уявлення про форму держави.

Центральне і найбільш рельєфне вираження форма держави отримує в формі правління. Саме вона дає відповідь на питання, кому в країні належить суверенітет, хто стоїть у главі даної держави і які основи його взаємовідносин з іншими вищими державними органами, чи є розділення влади і який характер відносин між ними, а також між державними органами і населенням і т. д. У теорії державознавства традиційно виділяють дві основні форми правління - монархію і республіку, кожна з яких в свою чергу має декілька різновидів. При вивченні матеріалів даного розділу необхідно враховувати, що багато які конкретні характеристики різних сторін тієї або інакшої форми державного правління містяться в розділах 10-12 даного підручника, де детально визначається политико-правовий статус глави держави, парламенту і уряду в умовах різних форм правління. У даному розділі мова йде про узагальнюючу характеристику цих форм.