Головна

всі книги   до розділу   зміст
2 4 5 7 8 9 10 11 13 14 15 16 17 19 20 21 22 23 24 25 27 28 29 31 32

 6. ОСОБЛИВОСТІ ДОБРОВІЛЬНОЇ ВІДМОВИ ПРИ СПІВУЧАСТІ

Карне законодавство РСФСР і інших союзних

республік спеціально не регламентує добровільної

відмови співучасників від здійснення злочину.

Виключення складає Карний кодекс Грузинської

ССР, ст. 18 якого розповсюджує положення

добровільної відмови на організатора, підбурювача

і підсобника. Дана норма республіканського законодавства

виражає прийняте в радянському карному

праві загальне правило, згідно з яким будь-який

співучасник шляхом добровільного і остаточного припинення

початої злочинної діяльності може звільнитися

від карної відповідальності. Умови і

наслідки добровільної відмови, зафіксовані в

ст. 16 Основ, цілком зберігають свою силу для соуча^

^тия.

При спільній злочинній діяльності добровільна

відмова ускладняється, однак, участю в злочині

декількох осіб і реалізацією загального злочинного

задуму одним з них - виконавцем. Це

породжує загальні і специфічні особещности добровільного.

відмови соучастаиков^.

Загальні особливості мають значення для оцінки дея- ';

ний всіх співучасників і полягають в наступному: ^

а) добровільна відмова від здійснення злочину од- '

ного з співучасників не звільняє від карної від-)

ветственности інших співучасників, би) можливість 1добровольного

відмови співучасників залежить від мотиві-1

ния виконавця, в) за часом добровільна відмова >

співучасників може бути здійснена до закінчення 1

злочину виконавцем.

Добровільне - припинення, злочинних діянь однією

з спільно дійових осіб не виключає об-щественйен

- - стгаоности - що продовжується - злочинної

діяльності інших співучасників. У відповідності з

требтааййямй самостійності і індивідуальності

карної відповідальність винна, що не припинила

спільно початого злочину, підлягають карній

відповідальності. Залежність добровільної відмови

співучасників від поведінки виконавця виникає з

того, що його діями реалізовується намір всіх співучасників.

Цим зумовлюється і момент, до настання

якого співучасники мають в своєму розпорядженні можливість

добровільної відмови.. У ч. 2 ст. 18 УК Грузинської

С'СР говориться, що добровільна відмова при співучасті

мислимо, поки <'злочин не був доведений до

кінця >.

< Спеціальні особливості добровільної відмови при

співучасті залежать від форми спільної злочинної

діяльності і від вигляду співучасника.

При співвиконавстві добровільна відмова може

полягати в тому, що один з співвиконавців зовсім

не здійснює намечегиних дейЙвйилибо припиняє

їх на стадії приготування або замаху. Обличчя, що Добровільно

відмовилося звільняється від відповідальності

за співучасть і може зазнавати карного

переслідування лише в тому випадку, якщо вже довершене

їм містить склад іншого злочину. Інші

співвиконавці, якщо вони не припинили совме-.

стно початого злочину, притягуються до карної

відповідальності^

Прі'соучастії з виконанням різних ролей добровільна

відмова исполяителя веде до того, що співучасть

розпадається. У діяннях виконавця,

що передбачається в таком'случае немає ні приготування, ні замаху

на спільно задуманий злочин. Зусилля осталь-,

них співучасників виявляються ' невдалими. За них

може наступити ответствеиность як за приготування

до злочину.

Добровільна відмова організатора і підбурювача

повинна виражатися^ активних діяннях і вести до запобігання

кінченому, злочини^ Оскільки ці

співучасники штовхають на. злочин інших осіб, добровільна

відмова з їх сторони повинна мати С1воїм результатом

усунення. злочинних наслідків власних

діянь і зверх того-діянь осіб, залучених

ними в злочин. Образ їх дій, що є потрібен

для припинення початого злочину, залежить від

міри здійснення спільних планів. Організатор

може використати свій вплив ^і не допустити

подальшого розвитку початих злочинів. Підбурювач

може умовити слухняне йому особу припинити

злочинні дії. Якщо їм не вдається зупинити

виконавця і злочин доводиться, до кінця,

вони несуть відповідальність, за исполн. е'ние св. оих_функций

в співучасті. Їх стримуючі зусилля розглядаються

як пом'якшувальні. обставина. Для_добр, про-.

вільної відмови підсобника також потрібно, щоб він

повністю усунув результати власного злочинного

сприяння (ъял надані знаряддя, кошти

або до закінчення злочину отка1зался надати

обіцяну допомогу). При невдалих спробах

усунути результати свого пособництва винний

відповідає аа співучасть..

У антирадянській організації, де діяльність, направлена

до її створення, а одинаково участь в ній признаються

згідно ст. 72 УК кінченим злочином,

добровільна відмова ' з боку учасника організації

неможлива. Підсобник організації, т. е. обличчя, не вхідне

в неї, може добровільно відмовитися від злочину

на умовах, викладених вище.

\^ При бандитизмі добровільна відмова можлива з

боку організатора до. моменту створення банди, а

з боку що залучається в банду-до того часу,

поки він не став її учасником, оскільки організація

банди або участь в ній, по значенню ст. 77 УК, є

ознаками кінченого злочину.

Якщо створення групи не утворить кінченого пре-.

ступления (рганизация групи контрабандистів або

розкрадачів майна), то добровільна відмова її

учасника можлива шляхом активної поведінки, якої ліквідує

наслідки його участі в групі. Організатор

повинен добитися розпуску. групи, запобігання

злочинам, до яких він готував інших співучасників.

Рядовий учасник може вийти з групи і

усунути причинний зв'язок між своїми вчинками

і її діяльністю.

Д. і М. домовилися з Н. разом викрасти цінності

з сільського магазина. 'Згодом, однак, Н. заявив,

що не зможе виконати своєї обіцянки, і відмовився

поїхати на місце випадку. 'Суд визнав

його, тим не. менш, співучасником крадіжки, оскільки він погоджувався

брати участь в злочині. Судова колегія

по карних справах Верховного Суду РСФСР

знайшла засудження Н. необгрунтованим, оскільки він добровільно

відмовився від участі в злочинній групі'.

У співучасті звичайно готується тяжке посягання,

недонесення про яких може скласти самостійний

злочин. Тому винний, що добровільно

відмовився від своєї ролі в спільній злочинній

^ діяльності, але що не доніс про достовірно відомих

йому злочинах інших співучасників, не звільняється

від відповідальності за недонесення.