На головну   всі книги   до розділу   зміст
2 3 4 5 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 52 53 54 55 56 57

5.4. Як розрахувати розмір посібника

Розрахунок посібника залежить від системи оплати труда - почасової або відрядної, а також від системи преміювання, що використовується в організації.

Для розрахунку посібника необхідно розрахувати среднедневной заработок і суму денного посібника. Алгоритм розрахунку посібника по тимчасовій непрацездатності складається з декількох етапів:

1-й етап. Передусім треба розрахувати фактичний заробіток працівника. У нього включаються всі види заробітної плати, на які за діючими правилами нараховуються внески на соціальне страхування:

- посадовий оклад (тарифна ставка, відрядний заробіток);

- професій, розширення зон обслуговування, збільшення об'єму робіт, за керівництво бригадою і інш.);

- додаткові виплати, що носять одноразовий характер: одноразові винагороди за вислугу років, премії по підсумках роботи за рік і інш.

Не враховуються при розрахунку посібника по тимчасовій непрацездатності наступні види заробітку:

- доплати за роботу у вихідних і святкові дні;

- заробітна плата за понаднормову роботу, зроблену понад місячну норму робочого часу;

- оплата за роботу за сумісництвом, крім випадків, передбачених для педагогічних, медичних і фармацевтичних працівників (п.84 Положення про порядок забезпечення посібниками по державному соціальному страхуванню);

- заробітна плата під час простою;

- середній заробіток за час щорічних відпусків, виконання державних або суспільних обов'язків;

- середній заробіток, що виплачується в інших випадках, передбачених законодавством;

- допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності і родам, інші допомоги, що виплачуються за рахунок коштів державного соціального страхування;

- виплати одноразового характеру, не зумовлені діючою системою оплати труда (одноразові допомоги, компенсації за невикористаний відпуск, вихідну допомогу і пр.);

- доплати за роботу, не вхідну в обов'язку працівника по основній роботі.

Не треба забувати, що всі види заробітку, що враховуються при розрахунку посібників, включаються в фактичний заробіток в тому періоді, коли вони були нараховані, а не в тому, коли вони були фактично отримані.

Наприклад, суму річної премії, виплаченої в якомусь одному місяці, треба додавати до місячного заробітку в розмірі 1/12 її загальної суми, суму квартальної премії - в розмірі 1/3. Одноразова винагорода за вислугу років при підрахунку середньомісячної премії також ділиться на 12.

Якщо в розрахунковому періоді відсутні нарахування винагород по підсумках роботи за рік і за вислугу років, то для визначення середньомісячної премії беруться винагороди, нараховані в попередньому році. З числа місяців, на яке ділиться сума премій, виключаються ті місяці, які працівник повністю не працював по наступних причинах:

- через тимчасову непрацездатність;

- внаслідок знаходження у відпуску по вагітності і родам або у відпуску по догляду за дитиною до досягнення ним трьох років;

- внаслідок знаходження на військових учбових або перевірочних зборах;

- при напрямі для роботи на іншому підприємстві.

Якщо для підрахунку береться період менш трьох місяців, то в кожному місяці враховується не більше за 1/3 квартальних премії.

Якщо в якому-небудь з кварталів працівнику були нараховані дві квартальні премії, то в розрахунок приймається тільки одна з них - велика по розміру.

Працівникам, що поступили на роботу в попередньому або поточному календарному році, враховуються премії, нараховані за період роботи до настання непрацездатності або відпуску по вагітності і родам, але не більш ніж за перші 12 місяців.

При цьому сума премій ділиться на число цих місяців. Місяць початки роботи і місяць, в якому наступила непрацездатність, з підрахунку не виключаються.

У такому ж порядку враховуються премії, якщо преміальна система знову введена на даному підприємстві і діє неповний календарний рік, а також якщо на підприємстві або у конкретного працівника змінилися умови і порядок преміювання.

У випадках, коли працівник по шанобливих причинах не мав заробітку, з якого за діючими правилами повинно обчислюватися допомога, допомога обчислюється з тарифної ставки і середньомісячної суми премій. При цьому тарифна ставка береться з урахуванням районного коефіцієнта і процентних надбавок за стаж роботи в районах і місцевостях, де вони встановлені в законодавчому порядку.

2-й етап. На цьому етапі треба визначити розмір среднедневного заробітку. Порядок визначення середнього денного заробітку залежить від форми оплати труда: відрядної або почасової.

При почасовій оплаті труда (місячний оклад, денна або часова тарифна ставка) для числення среднедневного заробітку використовується місячний оклад (денна або часова тарифна ставка) з урахуванням постійних доплат і надбавок, що отримуються на день настання тимчасової непрацездатності (або відпуски по вагітності і родам), і середньомісячна (среднедневная, среднечасовая) сума премій.

Якщо працівник отримує неповний посадовий оклад, то і допомога обчислюється з частини окладу, що фактично отримується.

При почасовій оплаті труда среднедневной заработок для числення посібника визначається по формулі:

- - - -

¦Заробіток за місяць,¦ ¦Кількість робітників¦ ¦що Середньорічний¦

¦враховується при¦ ¦днів в місяці, за¦ ¦заробіток ¦

¦виплаті посібника ¦ : ¦який видається¦ = ¦ ¦

¦ ¦ ¦допомога ¦ ¦ ¦

- - - -

Приклад 12

Працівнику встановлений посадовий оклад в розмірі 5000 крб. в місяць. Винагорода по підсумках роботи за минулий рік становила 2000 крб., а винагорода за вислугу років - 1600 крб.

З 5 по 12 квітня 2002 року працівник болів. Розрахуємо середньомісячний заробіток працівника. Спочатку визначимо його місячний заробіток. У розрахунок ми повинні включити місячний оклад 5000 крб. і середньомісячну премію в розмірі 1/12 частини винагород по підсумках роботи за рік і за вислугу років. Суму премії, яку треба врахувати при розрахунку місячного заробітку, визначимо так:

(2000 крб. + 1600 крб.): 12 = 300 крб.

Отже, заробіток за місяць буде рівний:

5000 крб. + 3000 крб. = 5300 крб.

По графіку п'ятиденного робочого тижня число робочих днів в квітні 2002 року становило 22.

Визначимо среднедневной заработок працівника:

5300 крб.: 22 р. д. = 240,91 крб.

Працівникам, що мають відрядну платню труда, допомога обчислюється виходячи з їх середнього заробітку за 2 останніх календарних місяця, попередніх місяцю, в якому наступила непрацездатність. До заробітку кожного місяця також необхідно додати середньомісячну суму премій.

Розраховуючи денну допомогу, потрібно дотримувати такі правила:

- якщо протягом розрахункового періоду (2 місяці) працівник відпрацював не всі дні по графіку, то для числення посібника береться заробіток за фактично відпрацьовані дні в кожному з цих 2 місяців;

- в число робочих днів розрахункового періоду не включаються дні тимчасової непрацездатності, відпуску по вагітності і родам, щорічного і додаткового відпусків, звільнення від роботи в інших випадках;

- якщо від дня прийому на роботу не пройшло двох повних місяців, то як розрахунковий період приймається термін від дня прийому на роботу і до дня захворювання (наприклад, ра ботник прийнятий на роботу 20 серпня 2002 року, захворів 10 вересня 2002 року; розрахунковим періодом буде час з 20 серпня до 10 вересня);

- якщо у вказані 2 місяці працівник не мав заробітку (наприклад, внаслідок непрацездатності або знаходження у відпуску без збереження заробітної плати) або захворів в той місяць, коли поступив на роботу, то допомога обчислюється із заробітку за фактично відпрацьовані дні в місяці непрацездатність. Наприклад, працівник прийнятий на роботу з 20 серпня 2002 року, а 29 серпня він захворів. Розрахунковим періодом буде час з 20 по 28 серпня включно;

- якщо в розрахунковий період працівник був перекладений на іншу роботу, або у нього змінився розмір ставки, або система оплати труда (наприклад, внаслідок перекладу з почасової оплати труда на відрядну і т. п.), те за розрахунковий період приймається період від дня перекладу, зміни ставки або системи оплати труда і до дня настання непрацездатності. Наприклад, робітник з відрядною платнею труда захворів 21 серпня 2002 р. У розрахунковому періоді (з 1 червня по 31 липня) йому був привласнений п'ятий розряд і встановлена тарифна ставка в розмірі 2000 крб. з 9 липня. Допомога повинно обчислюватися виходячи з нової ставки за період з 9 липня по 20 серпня;

- якщо в розрахунковому періоді працівник відпрацював не всі дні по графіку, то середньомісячна сума премій в кожному з місяців враховується пропорціонально відпрацьованому часу.

Даний порядок розрахунку посібників застосовується і у випадках, коли розмір заробітку залежить від виручки, а також при отриманні працівниками з щомісячною оплатою труда щомісячних премій.

При відрядній платні труда среднедневной заработок для числення посібника визначається по формулі:

- - - -

¦Заробіток в розрахунковому¦ ¦Кількість рабо-¦ ¦Среднедневной¦

¦періоді, що враховується¦ : ¦чих днів в рас-¦ = ¦заработок ¦

¦при виплаті посібника ¦ ¦парному періоді ¦ ¦ ¦

- - - -

Приклад 13

Заробіток агента фірми Петрова В. В. складається з комісійної винагороди і щомісячних премій. Розмір комісійної винагороди залежить від суми укладених ним договорів, тобто від виробітку.

З 15 по 19 липня 2002 року Петров В. В. болів. Два місяці розрахункового періоду (травень і червень) агентом відпрацьовані повністю.

Комісійна винагорода Петрова В. В. в травні становила 6000 крб., в червні - 7300 крб.

З січня по червень агенту нараховані щомісячні премії в розмірі 4200 крб.

Кількість відпрацьованих днів в розрахунковому періоді становила 39 р. д. (20 робочих днів в травні і 19 робочих днів в червні).

Розрахуємо заробіток Петрова В. В. за розрахунковий період. Він складається з комісійної винагороди в розмірі 13 300 крб. (6000 + 7300 крб.) і суми премії, що доводиться на розрахунковий період в розмірі 1400 крб. (4200 крб.: 6 міс. х 2 міс.).

Заробіток розрахункового періоду рівний:

13 300 крб. + 1400 крб. = 14 700 крб.

Среднедневной заработок складе:

14 700 крб.: 39 р. д. = 376,92 крб.

Розрахуємо розмір среднедневного заробітку, якщо в розрахунковому періоді відпрацьовані не всі дні.

Приклад 14

Петров В. В. працює по графіку п'ятиденного робочого тижня, при цьому він має відрядну платню труда.

Місячна тарифна ставка Петрова В. В. становить 2520 крб.

З 20 по 28 червня 2002 року працівник болів. При визначенні денного заробітку для числення посібника по тимчасовій непрацездатності бухгалтер використовує наступні дані:

- -

¦Місяць ¦Кількість ¦Колічест-¦Заробіток ¦Сума ежеме- ¦Річні премії¦

¦розрахунково-¦відпрацьовано- ¦у рабо-¦по тарифу,¦сячних премій¦і вознагражде-¦

¦го перио-¦них робочих¦чих днів¦крб. ¦за січень- ¦ния (а 2000¦

¦так ¦днів ¦по графи-¦ ¦травень, крб. ¦рік), руб ¦

¦ ¦ ¦ ку ¦ ¦ ¦ ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦Квітень ¦ 15 ¦ 22 ¦ 1725 ¦ - ¦ - ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦Травень ¦ - ¦ 18 ¦ 20 ¦ 2277 ¦ - ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦Разом ¦ 33 ¦ 42 ¦ 4002 ¦ 6000 ¦ 2400 ¦

- -

Визначимо розмір заробітку за розрахунковий період:

- зарплата по тарифу - 4002 крб.;

- середньомісячна сума премій за квітень:

(6000 крб.: 5 міс.: 22 р. д.) х 15 дн. = 818,18 крб.;

- середньомісячна сума премій за травень:

(6000 крб.: 5 міс.: 20 р. д.) х 18 дн. = 1080 крб.;

- сума річної винагороди, що враховується за квітень:

(2400 крб.: 12 міс.: 22 р. д.) х 15 дн. = 136,36 крб.;

- сума річної винагороди, що враховується за травень:

(2400 крб.: 12 міс.: 20 р. д.) х 18 дн. = 180 крб.

Разом заробіток за розрахунковий період складе: 6216,54 крб.

Среднедневной заработок визначимо так:

6216,54 крб.: (15 дн. + 18 дн.) = 188,38 крб.

Необхідно звернути увагу на те, що, згідно з листом ФСС від 11 липня 1995 р. N 07-425, зміна розміру посадового окладу (за винятком випадку перекладу на іншу роботу) протягом розрахункового періоду не є основою для числення посібника по тимчасовій непрацездатності, виходячи з нового окладу.

Приклад 15

Працівнику фірми Іванову В. В. встановлений посадовий оклад. Крім цього він отримує щомісячні премії.

З 12 лютого 2002 року Іванову В. В. підвищений оклад з 4000 крб. до 5600 крб.

З 14 березня 2002 року працівник захворів. Розрахунковим періодом для числення його денного заробітку є січень - лютий. Заробіток працівника за цей період представимо у вигляді таблиці.

- -

¦Місяць ¦Колічест-¦Кількість¦Заробіток ¦Сума ежеме-¦Річний пре-¦

¦розрахунково-¦у факти-¦робітник ¦по тарифу,¦сячних премій ¦мии і віз-¦

¦го перио-¦чески від-¦день по¦ крб. ¦за січень-травень,¦нагородження ¦

¦так ¦работан- ¦ графіку ¦ ¦ крб. ¦(за 2000 ¦

¦ ¦них днів ¦ ¦ ¦ ¦рік), крб. ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦Січень ¦ 20 ¦ 20 ¦ 4000 ¦ 1500 ¦ - ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦Лютий ¦ 20 ¦ 20 ¦ 5040 ¦ 1100 ¦ - ¦

¦ ¦ ¦ ¦(4000: 20 х¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦7 + 5600 /¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦20 х 13) ¦ ¦ ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦Всього ¦ 40 ¦ 40 ¦ 9040 ¦ 2600 ¦ 3000 ¦

- -

Розрахуємо заробіток працівника в розрахунковому періоді. У нього увійдуть:

- заробіток у вигляді окладу - 9040 крб.;

- щомісячні премії, що доводяться на розрахунковий період:

2600 крб.: 2 міс. (з початку року до настання тимчасової непрацездатності) х 2 міс. (розрахунковий період) = 2600 крб.;

- щорічна винагорода, що доводиться на розрахунковий період:

3000 крб.: 12 міс. х 2 міс. = 500 крб.

Разом заробіток за розрахунковий період складе: 12 140 крб.

Кількість відпрацьованих днів в розрахунковому періоді - 40 днів.

Среднедневной заработок визначимо так:

12 140 крб.: 40 р. д. = 303,50 крб.

3-й етап. На цьому етапі треба визначити безперервний трудовий стаж працівника, оскільки розмір посібника залежить від стажу.

4-й етап. Тепер визначимо розмір денного посібника. Для цього скорректируем среднедневной заработок в залежності від стажу по формулі:

- - - -

¦Среднедневной¦ ¦Розмір посібника у відсотках від¦ ¦Розмір ¦

¦заработок ¦ х ¦среднедневного заробітку стільники-¦ = ¦денного¦

¦ ¦ ¦рудника (60, 80 або 100%) ¦ ¦посібника ¦

- - - -

5-й етап. На цьому етапі треба порівняти розмір отриманого денного посібника з максимальним розміром.

Максимальний розмір денного посібника визначається по формулі:

- - - -

¦(11 700 рублів х районний¦ ¦Кількість рабо-¦ ¦Максимальний¦

¦коефіцієнт) ¦ : ¦чих днів по гра-¦ = ¦розмір днев-¦

¦ ¦ ¦фику, установ-¦ ¦ного посібника¦

¦ ¦ ¦ленному працівнику¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦в місяці нетру-¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦доспособности ¦ ¦ ¦

- - - -

Якщо виявиться, що розрахована вами денна допомога більше максимального денного посібника, то для подальших розрахунків використайте суму максимального денного посібника.

6-й етап. На цьому етапі треба визначити розмір посібника. Скористаємося формулою:

- - - -

¦Розмір ¦ ¦Число робочих днів, приходячи-¦ ¦Розмір посібника по¦

¦денного¦ х ¦щихся на період тимчасової¦ = ¦тимчасової нетру-¦

¦посібника ¦ ¦непрацездатності ¦ ¦доспособности ¦

- - - -

Визначимо розмір посібника при почасовій оплаті труда.

Приклад 16

Використовуємо дані прикладу 12. Стаж працівника становить 6 років, значить, для розрахунку посібника приймається денний заробіток в розмірі 80 відсотків.

Розмір среднедневного заробітку для числення посібника складе:

240,91 крб. х 80% = 192,73 крб.

Максимальний розмір денного посібника складе:

11 700 крб.: 22 р. д. = 531,82 крб.

Таким чином, розрахована денна допомога в розмірі 192,73 крб. менше встановленого максимального розміру.

На період непрацездатності працівника з 5 по 12 квітня 2002 року доводиться 6 робочих днів. Розмір посібника складе:

192,73 крб. х 6 р. д. = 1156,38 крб.

Приклад 17

Іванову В. В. встановлений оклад в розмірі 10 000 крб. Щомісяця він отримує надбавку за роботу у шкідливих умовах труда в розмірі 15 відсотків від окладу, тобто 1500 крб. У регіоні, де працює Іванов В. В., встановлений районний коефіцієнт в розмірі 1,3.

Безперервний стаж Іванова В. В. становить 7 років. З 14 по 21 березня 2002 року Іванов В. В. болів. 22 березня він вийшов на роботу.

Розрахуємо розмір посібника по тимчасовій непрацездатності цьому працівнику. Спочатку визначимо фактичний заробіток працівника за березень:

(10 000 крб. + 1500 крб.) х 1,3 = 14 950 крб.

Розмір денного посібника залежить від кількості робочих днів в місяці. По графіку п'ятиденного робочого тижня кількість робочих днів в березні 2001 становила 20. Денна допомога розраховується так:

14 950 крб.: 20 р. д. = 747,50 крб.

Безперервний трудовий стаж Іванова В. В.- 7 років, тому йому виплачується допомога в розмірі 80 відсотків від заробітку.

Скорректируем розмір денного посібника, виходячи з стажу працівника:

747,50 крб. х 80% = 598 крб.

Максимальний розмір денного посібника складе:

(11 700 крб. х 1,3): 20 р. д. = 760,50 крб.

Розрахована денна допомога менше встановленого максимального розміру, тому використовуємо його в подальших розрахунках.

Через хворобу працівник пропустив 6 робочих днів. Загальний розмір посібника розрахуємо так:

598 крб. х 6 р. д. = 3588 крб.

У бухгалтерському обліку при нарахуванні посібника будуть зроблені проводки:

Дебет 69-1-1 Кредит 70

- 3588 крб.- нараховано допомога по тимчасовій непрацездатності;

Дебет 70 Кредит 50

- 3588 крб.- видано допомога по тимчасовій непрацездатності.

Працівнику може бути встановлена відрядна форма оплати труда. Як розрахувати розмір посібника в цьому випадку?

Приклад 18

Скористаємося умовами прикладу 13. Петров В. В. має відрядну платню труда. Він болів з 15 по 19 липня 2002 року. Безперервний стаж роботи Петрова В. В. складає 3 року, тому для розрахунку посібника денний заробіток приймається в розмірі 60 відсотків.

Розмір среднедневного заробітку для числення посібника складе:

376,92 крб. х 60% = 226,15 крб.

Максимальний розмір денного посібника складе:

11 700 крб.: 23 р. д. = 508,70 крб.

Розрахована денна допомога в даному прикладі (226,15 крб.) також менше встановленого максимального розміру.

На період непрацездатності працівника з 15 по 19 липня 2002 року доводиться 5 робочих днів. Розмір посібника складе:

226,15 крб. х 5 р. д. = 1130,75 крб.

Приклад 19

Робітник-відрядник Петров В. В. болів з 11 по 17 квітня 2002 року включно. Тарифна ставка становить 4000 крб. У січні працівник отримав річну премію (премію по підсумках 2001 року) в розмірі 3000 крб. Стаж роботи - 10 років.

У цьому випадку денна допомога обчислюється виходячи з середнього заробітку за два останніх місяці, попередніх місяцю, в якому наступила непрацездатність, тобто в розрахунковий період входять лютий і березень.

Крім того, до заробітку кожного місяця повинна додаватися середньомісячна сума річної премії. Розрахунковий період характеризується наступними показниками:

- -

¦Місяць рас-¦Кількості ¦Кількість робітників¦Заробітку без¦Річний пре-¦

¦парного ¦відпрацьованих¦днів по графіку ¦премії, крб.¦мия, крб. ¦

¦періоду ¦робочих днів¦ ¦коп. ¦ ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦Лютий ¦ 18 ¦ 20 ¦ 3600 ¦ - ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦Березень ¦ 20 ¦ 20 ¦ 4000 ¦ - ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦Разом ¦ 38 ¦ 40 ¦ 7600 ¦ 3000 ¦

- -

Середній заробіток за розрахунковий період визначимо так:

- заробіток без премії за розрахунковий період - 7600руб.;

- річна премія, що доводиться на лютого:

(3000 крб.: 12 міс.): 20 р. д. х 18 р. д. = 212,50 крб.;

- річна премія, що доводиться на березень:

(3000 крб.: 12 міс.): 20 р. д. х 20 р. д. = 250 крб.

Середній заробіток буде рівний:

7600 крб. + 212,50 крб. + 250 крб. = 8062,50 крб.

Розмір денного посібника залежить від кількості фактично відпрацьованих днів в розрахунковий період. У нашому випадку він складе:

8062,50 крб.: 38 р. д. = 212,17 крб.

Оскільки стаж працівника більш восьми років, то допомога йому виплачується в розмірі 100 відсотків, а означає, коректувати розмір денного посібника по стажу не треба.

Розмір максимального денного посібника за квітень складе (по графіку п'ятиденного робочого тижня в квітні 22 робітників дня):

11700 крб.: 22 р. д. = 531,82 крб.

Ця сума перевищує розмір розрахованого нами денного посібника.

За період хвороби працівник пропустив 5 робочих днів. Визначимо розмір посібника:

212,17 крб. х 5 = 1060,85 крб.

У обліку треба зробити записи:

Дебет 69-1-1 Кредит 70

- 1060,85 крб.- нараховано допомога по тимчасовій непрацездатності;

Дебет 70 Кредит 50

- 1060,85 крб.- видано допомога по тимчасовій непрацездатності.

Для деяких ситуацій Положення про порядок забезпечення посібниками по державному соціальному страхуванню (затверджено постановою Президії ВЦСПС від 12 листопада 1984 р. N 13-6) встановило спеціальні правила числення посібника. Перерахуємо ці випадки:

- непрацездатність наступила у особи, переведеної в порядку дисциплінарного стягнення на нижчеоплачувану роботу. Працівник захворів після видання наказу, але до того, як він приступив до нової роботи. Допомога за дні, коли він повинен виконувати нижчеоплачувану роботу, обчислюється із зниженого посадового окладу (тарифної ставки);

- працівник по основній роботі не отримує повного посадового окладу (ставки) і в зв'язку з цим працює за сумісництвом в цій же або іншій організації. Допомога обчислюється із загального заробітку по обох місцях роботи, але не понад суми повного посадового окладу (ставки по основній посаді);

- непрацездатність або відпуск по вагітності і родам наступили в період заміщення тимчасово відсутнього працівника, і заміняючому працівнику встановлений в зв'язку з цим більш високий посадовий оклад. Допомога обчислюється з більш високого окладу, але до того дня, до якого продовжується заміщення. Якщо цей день не встановлений, то до того дня, коли працівник, що заміняється приступив до роботи;

- працівник отримує надбавки до заробітної плати, встановлені на певний термін, або підвищений районний коефіцієнт за період перебування в певній місцевості. Допомога по тимчасовій непрацездатності і допомога по вагітності і родам обчислюються з урахуванням надбавки до того дня, коли була знята вказана надбавка (до дня виїзду з місцевості, в якій встановлений районний коефіцієнт).

Допомоги по тимчасовій непрацездатності включаються в податкову базу для числення податку на доходи фізичних осіб. Цей вигляд доходу обкладається по ставці 13 відсотків. Єдиний соціальний податок, а також внески по обов'язковому пенсійному забезпеченню і обов'язковому соціальному страхуванню на допомоги нараховувати не треба.