На головну   всі книги   до розділу   зміст
1 2 3 4 6 7 8 9 11 12 13 14 15 16 17 19 20 21 22

style='margin-right:-282.95 pt' > ВВЕДЕННЯ

- "Поставлена Програмою КПРС задача «забезпечити суворе дотримання соціалістичної законності, викорінювання всяких порушень правопорядку, ліквідацію злочинності, усунення всіх причин, її породжуючих» ', здійснюється за допомогою цілого ряду суспільних і державних заходів, серед яких важлива роль відводиться кримінальному праву. При цьому ефективність кримінально-правових заходів боротьби із злочинністю залежить, у вирішальній мірі, від того, наскільки в кожному випадку дотримуються принципи законності, гуманізму і демократизму, наскільки карна відповідальність є справедливою і доцільною.

Фундатор першої в світі соціалістичної держави В. І. Ленін надавав виключно важливе значення питанням соціалістичної законності. Він вказував: «Найменше беззаконня, найменше порушення радянського порядку є вже діра, яку негайно використовують вороги трудящих...» 2

В. І. Ленін виходив з того, що соціалістична законність включає: а) наявність законодавства (тобто системи чинних законів і інших підзаконних актів), побудованого на основі наукового пізнання і використання об'єктивних закономірностей суспільного розвитку, що відповідає задачам будівництва комуністичного суспільства; б) неухильне дотримання вимог законів *всіма державними органами, громадськими організаціями, посадовими особами, всіма громадянами.

У цей час кримінальне право має певну, відповідаючу потребам суспільного розвитку систему законодавства, яка у відповідності зі ст. 2 «Основ карного законодавства Союзу ССР і созних республік» складається із загальносоюзного і республіканського законодавства, єдиного за своєю природою, цілям, принципам і політичному змісту. Одночасно з встановленням карного закону, де в диспозиціях статей Особливої частини оп ределени злочинні діяння, карне законодавство вимагає, щоб всі обличчя, що здійснюють злочини, несли відповідні покарання, передбачені в санкціях статей Особливої частини УК. Ці положення закону знаходяться відповідно повному до вимог В. І. Леніна суворо карати найменші спроби відступу від неухильного дотримання законів республики', а також його вказівками про те, що законність не може бути калужская і казанская, а повинна бути єдина всеросійська і навіть єдина для всієї федерації радянських республик2.

Нарівні з ідеями законності в трудах В. І. Леніна ми знаходимо положення, які лягли в основу боротьби із злочинністю і до цього дня допомагають формулювати принципи карної політики нашої держави^

Радянські юристи успішно розвивають ленінську спадщину, зокрема, застосовно до проблем карної політики і кримінального права. Однак в кримінально-правовій науці до останнього часу розроблялися лише загальноправові принципи (законність, демократизм і гуманізм), а розробці специфічних принципів кримінального права не приділялося належної уваги, в той час як розкрити суть кримінального права, а також механізм кримінально-правової охорони ми можемо передусім через специфічні принципи кримінального права. Цій проблемі в основному і присвячена дана робота. Автор розглядає принципи кримінального права не тільки як основоположні початки, але і як кошти регулятивного порядку, за допомогою яких здійснюються задачі попередження злочинності, досягаються цілі карного покарання. Тому в роботі значна увага приділена також і значенню принципів кримінального права в підвищенні ефективності кримінально-правового впливу. Диференціюючи при цьому принципи кримінального права на основні і допоміжні, головну увагу автор приділяє виявленню суті і ролі основних кримінально-правових принципів.