На головну   всі книги   до розділу   зміст
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48

3.9. Як заповнити податкові регістри

Розглянувши теоретичні і практичні аспекти податкового обліку основних коштів, доцільно перейти до проблеми формування і заповнення пов'язаних із згаданими операціями податкових регістрів.

Відразу оговоримо, що в справжньому матеріалі будуть приведені ті регістри, які рекомендовані податковими органами, а також запропоновані зразкові варіанти двох додаткових регістрів, пов'язаних з обліком і ремонтом майна вартістю менше за 10 000 рублів. Останні податковими органами не розглядаються, рекомендації по їх використанню відсутні, так що підприємство вести їх не зобов'язано, але має право, якщо знайде це зручним і обгрунтованим.

Говорячи про технічну сторону формування податкових регістрів, відмітимо, що, на нашій думку, найбільш виграшним є ведіння кожного регістра у вигляді таблиці (журналу), де по горизонталі (в стовпцях) відбивається зміст інформації по типу, вигляду, характеру (згідно з рекомендаціями податкових органів), а по вертикалі рядками вписуються дані по конкретних об'єктах і операціях. Ведіння регістрів в такому компонуванні, яка використана в інформаційному повідомленні, представляється не дуже зручною, оскільки незвичний для бухгалтерів характер поповнення інформації (шляхом додавання стовпців, а не рядків) створить проблеми при ведінні регістрів вручну і зробить їх неудобочитаемими. Можливий і другий варіант, коли картка регістра заводиться на кожний об'єкт або кожну операцію, тобто в кожній картці викладається інформація, що стосується тільки однієї одиниці обліку. Це дозволяє організувати ведіння системи регістрів у вигляді картотеки, але вимагає додатково організувати підсумовуючий регістр, в якому будуть відображені зведені дані по всіх картках даного вигляду регістра.

Перший метод можна порівняти з ведінням бухгалтерського обліку за журнально-ордерною системою, другій - по меморіально-ордерній.

Природно, вибір конкретного способу технічного оформлення системи податкового обліку залишається за бухгалтером (точніше, за підприємством), причому автор не бачить необхідності включати його опис в податкову облікову політику.

Приклад

На першому етапі бухгалтер ЗАТ "Актив" повинен сформувати первинну вартість основних коштів для податкових цілей.

Таблиця 1

Регістр-розрахунок "Формування вартості об'єкта обліку"

- -

¦N п/п¦Найменування объ-¦Дата визнання ¦Найменування ¦Колічест- ¦Сума ¦Вартість ¦

¦ ¦екта обліку ¦об'єкта обліку ¦операції ¦у (крб.)( ¦об'єкта ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦натураль- ¦ ¦обліку (крб.)¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ном изме- ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ренії) ¦ ¦ ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦1 ¦Комп'ютер Pentium ¦28.09.01 ¦Купівля ¦1 (один) ¦20 000 ¦20 000 ¦

¦ ¦1000 ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦2 ¦Копір Sharp ¦15.09.2000 ¦Купівля ¦1 (один) ¦12 000 ¦12 000 ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦3 ¦Нежиле приміщення ¦27.12.01 ¦Купівля ¦1 (одне) ¦4 935 000 ¦5 000 000 ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦ ¦ ¦ ¦Оформлення, го- ¦ ¦50 000 ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦сударственная ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦реєстрація ¦ ¦ ¦ ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦ ¦ ¦ ¦Послуги посередника¦ ¦15 000 ¦ ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦4 ¦Автомобіль ВАЗ ¦15.01.02 ¦Купівля ¦1 (один) ¦159 000 ¦160 000 ¦

¦ ¦21093 ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦ ¦ ¦ ¦Реєстрація в ¦ ¦1 000 ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ГИБДД ¦ ¦ ¦ ¦

- -

Відмітимо, що заповнення документів, що відносяться до об'єктів основних коштів, що знаходилися у власності підприємства на 1 січня 2002 року, здійснюється на основі даних первинних документів бухгалтерського обліку, підтверджуючих їх придбання. Для майна, того, що придбавається починаючи з 1 січня 2002 року, заповнюється Регістр обліку операцій придбання майна, робіт, послуг, прав (таблицю 2).

Крім вказаних, відносно всіх основних коштів заповнюється також Регістр інформації про об'єкт основних коштах (Таблиця 3), який, на думку податкових органів, "призначений для збору інформації про наявність і рух майна організації, що визнається з метою оподаткування основними коштами в складі майна, що амортизується ".

Суворо говорячи, інформацію, що міститься в даному регістрі, можна легко черпнути з карток бухгалтерського обліку основних коштів. Так що формування даного податкового регістра додатково до практично аналогічному бухгалтерського не можна назвати вдалим рішенням авторів інформаційного повідомлення. Для майна, придбаного починаючи з 1 січня 2002 року, треба заповнити цей регістр.

Таблиця 2

Регістр обліку операцій придбання майна, робіт, послуг, правий

- -

¦N п/п ¦Дата опера- ¦Умови по- ¦Основа- ¦Вигляд витрати ¦Наїме- ¦Сума ¦Кількість (¦Наимено- ¦Дата призна- ¦Основа для ¦

¦ ¦ции ¦лучения иму- ¦ние по- ¦ ¦нова- ¦ ¦натуральному ¦вание ¦ния об'єкта ¦визнання ¦

¦ ¦ ¦щества, ра- ¦лучения ¦ ¦ние ¦ ¦вимірюванні) ¦об'єкта ¦обліку ¦об'єкта обліку ¦

¦ ¦ ¦бот, послуг, ¦имущест- ¦ ¦опера- ¦ ¦ ¦обліку, з ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦прав ¦ва, ра- ¦ ¦ции ¦ ¦ ¦приобре- ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦бот, вус- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦тением ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦луг, ¦ ¦ ¦ ¦ ¦якого ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦прав ¦ ¦ ¦ ¦ ¦пов'язано ¦ ¦ ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦1 ¦15.01.02 ¦Купівля з ¦Рахунок ¦Придбання ¦Пріоб- ¦159 000 ¦1 (один) ¦Легковий ¦15.01.02* ¦Перехід ¦

¦ ¦ ¦передоплатою ¦N 123, ¦майно ¦рете- ¦ ¦ ¦автомо- ¦ ¦права ¦

¦ ¦ ¦ ¦договір ¦ ¦ние у ¦ ¦ ¦биль ВАЗ ¦ ¦власності ¦

¦ ¦ ¦ ¦N 123А ¦ ¦пос- ¦ ¦ ¦21093 ¦ ¦згідно ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦з тавщи- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦договором ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ка ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦ ¦ ¦ ¦

¦17.01.02 ¦Оплата нало- ¦Квитанції ¦Пріобре- ¦Реєстрація в ¦1000 ¦1 (одна) ¦Легковий ав- ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦гов і зборів ¦N 04, 06, ¦тение ¦ГИБДД ¦ ¦ ¦томобиль ВАЗ ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦09, 25 ¦имущест- ¦ ¦ ¦ ¦21093 ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ва ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

- -

* - виникнення права власності на автомобілі (на відміну від права власності на нерухомість) не ставиться в залежність від факту їх реєстрації в органах внутрішніх справ (ГИБДД), дана реєстрація необхідна тільки для правомірної експлуатації.

Відмітимо, що метою даного регістра, по думці його авторів, є фіксування інформації, призначеної для "формування вартості майна робіт, що придбавається, послуг, прав, які надалі враховуються як доходи або витрати, що зменшують суму отриманих доходів при визначенні податкової бази, в порядку, встановленому кодексом". На жаль, характер побудови даної фрази, приведеної в формулюванні інформаційного повідомлення,

- по-перше, не дозволяє однозначно зрозуміти, чи відноситься положення про облік як доходи і витрати тільки до "прав" або ж до всіх перерахованих об'єктів власності,

- по-друге, незважаючи на вказівку про відображення в регістрі всіх операцій, пов'язаних з придбанням прав власності, залишає відомий сумнів в необхідності ведіння даного регістра відносно придбання основних коштів.

Виходячи з принципу обачності, можна було б все-таки рекомендувати заповнення даного регістра у вказаній ситуації.

Хоч, на наш погляд, інформація, що міститься в йому є такою, що дублює і говорити про її "перенесення" в який-небудь з інакших регістрів навряд чи доводиться.

Однак не можна не указати, що в цьому випадку формування облікової вартості об'єкта для цілей бухгалтерського обліку і його ціни для податкових потреб абсолютно не розрізнюється, так що уже в етой-то ситуації цілком обгрунтованим виглядає використання бухгалтерського документа в податкових цілях.

Таблиця 3

Регістр інформації про об'єкт основних коштах за лютого 2002 року

- -

¦N п/п ¦Найменування ¦Дата приоб- ¦Первона- ¦Зміна ¦Амортіза- ¦Термін по- ¦Спосіб ¦Дата оп- ¦Прінад- ¦Пріме- ¦Дата ¦Велічи- ¦Дата ¦

¦ ¦об'єкта ¦ретения ¦чальная ¦первона- ¦ционная ¦лезного ¦нарахування ¦ределения ¦лежность ¦нение ¦початку ¦на по- ¦початки ¦

¦ ¦ ¦ ¦вартість ¦чальной ¦група ¦использо- ¦амортиза- ¦направле- ¦до основ- ¦специ- ¦приме- ¦нижаю- ¦нарахування ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦вартості ¦ ¦вания ¦ции ¦ния ис- ¦ним ¦ального ¦нения ¦щего ¦амортизації¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦пользова- ¦средст- ¦коеффи- ¦понижа- ¦коеффи- ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ния ос- ¦вам, ¦циента ¦ющего ¦циента ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦новного ¦непос- ¦ ¦коеффи- ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦засобу ¦редст- ¦ ¦циента ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦венно ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦исполь- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦зуемим ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦при про- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦изводст- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ве това- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦рів (- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦бот, вус- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦луг) ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦ ¦1 ¦2 ¦3 ¦4 ¦5 ¦6 ¦7 ¦8 ¦9 ¦10 ¦11 ¦12 ¦13 ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦1 ¦Комп'ютер ¦28.09.01 ¦19 500 ¦- ¦3 ¦36 ¦нелінійний ¦28.09.01 ¦Управ- ¦- ¦- ¦- ¦10/2001 ¦

¦ ¦Pentium ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ленчес- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦кое ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦2 ¦Копір Sharp ¦15.09.2000 ¦12 000 ¦- ¦3 ¦48 ¦Лінійний ¦15.09.2000¦Управа- ¦- ¦- ¦- ¦10/2000 ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ленчес- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦кое ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦3 ¦Нежиле поме- ¦27.12.01 ¦5 000 000 ¦- ¦10 ¦300 ¦Лінійний ¦27.12.01 ¦Проїз- ¦- ¦- ¦- ¦01/2002 ¦

¦ ¦щение ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦водст- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦венное ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦4 ¦Автомобіль ¦15.01.02 ¦160 000 ¦- ¦3 ¦60 ¦Лінійний ¦15.01.02 ¦Управ- ¦- ¦- ¦- ¦02/2002 ¦

¦ ¦ВАЗ 21093 ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ленчес- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦кое ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

- -

- -

¦N п/п ¦Найменування ¦Суми на- ¦Базова ¦Термін спи- ¦Колічест- ¦Ознака ¦Дата нача- ¦Основа ¦Колічес- ¦Дата ¦Основа- ¦Дата ¦Основи ¦

¦ ¦об'єкта ¦чисельної ¦вартість ¦сания ¦у місячи- ¦прекраще- ¦ла прекра- ¦прекраще- ¦тво ме- ¦оконча- ¦ние ¦зняття ¦для зняття ¦

¦ ¦ ¦амортизації ¦основного ¦базової ¦цев по- ¦ния на- ¦щения на- ¦ния на- ¦сяцев ¦ния ¦оконча- ¦об'єкта ¦об'єкта із ¦

¦ ¦ ¦ ¦засобу. ¦вартості ¦лезного ¦рахування ¦рахування ¦рахування ¦перерви ¦прекра- ¦ния ¦з обліку ¦обліку ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦лінійним ¦использо- ¦амортиза- ¦амортиза- ¦амортиза- ¦в начис- ¦щения ¦прекра- ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦методом ¦вания ¦ції (і ¦ции ¦лении ¦начис- ¦щения ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦(числі- ¦жение ос- ¦ ¦ ¦аморти- ¦ления ¦начис- ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ния амор- ¦новних ¦ ¦ ¦зации ¦аморти- ¦ления ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦тизації) ¦коштів ¦ ¦ ¦ ¦зации ¦аморти- ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦без ранку- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦зации ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ти на них ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦права ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦собствен- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ности) ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦ ¦1 ¦14 ¦15 ¦16 ¦17 ¦18 ¦19 ¦20 ¦21 ¦22 ¦23 ¦24 ¦25 ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦1 ¦Комп'ютер ¦ ¦4000 ¦- ¦4 ¦- ¦- ¦- ¦- ¦- ¦- ¦- ¦- ¦

¦ ¦Pentium ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦2 ¦Копір Sharp ¦ ¦- ¦- ¦16 ¦- ¦- ¦- ¦- ¦- ¦- ¦01.02.02¦Договір ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦N 112/08 ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦3 ¦Нежиле поме- ¦ ¦- ¦- ¦1 ¦- ¦- ¦- ¦- ¦- ¦- ¦- ¦- ¦

¦ ¦щение ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦4 ¦Автомобіль ¦ ¦- ¦- ¦0 ¦- ¦- ¦- ¦- ¦- ¦- ¦- ¦- ¦

¦ ¦ВАЗ 21093 ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

- -

Оскільки дана таблиця надзвичайно довга і являє собою, по суті, зведений регістр, а також в зв'язку з досить великою кількістю пустих стовпців, вважаємо за необхідним пояснити порядок і особливості її заповнення.

Як дата придбання, по рекомендаціях податкових органів, вказується зовсім не дата фактичного виконання договору, внаслідок якого у підприємства виникає право власності, а момент визнання майна як що амортизується (введення об'єкта в експлуатацію). На думку автора, в зв'язку з цією обставиною заголовок стовпця сформульований декілька некоректно, правильніше було б указати "дата визнання майна як що амортизується" або "дата введення в експлуатацію". Вважаємо, що підприємство має право (для запобігання технічним помилкам при заповненні граф стовпця 3) доповнити його заголовок одного з приведених формулювань.

Показник вартість вноситься в даний регістр з Регістра-розрахунку "Формування вартості об'єкта обліку". Хоч, як ми вже вказували, податкові органи не передбачили для платників податків можливості компонування (об'єднання) податкових регістрів, рекомендованих інформаційним повідомленням, нам представляється, що при невеликій кількості об'єктів основних коштів ці два регістри можна було б спокійно об'єднати. Інакше Регістр-розрахунок "Формування вартості об'єкта обліку" виглядає уже дуже збідненим по об'єму виникаючою внаслідок його заповнення інформації. Потрібно звернути увагу на те, що для основних коштів, придбаних до вступу внаслідок розділу 25 НК, в дану графу заноситься або відбудовна вартість (якщо вони амортизуються лінійно), або залишкова (якщо підприємство вирішуємо нараховувати амортизацію нелінійним методом). У нашому випадку для комп'ютера вказана залишкова вартість, а для копіювального пристрою - первинна (вартість придбання). Наступні стовпці не заповнені, оскільки в них вносяться дані тільки у випадках, коли основний засіб зазнавав добудови, доббладнання, модернізації, реконструкції, технічного переозброєння (із збільшенням первинної вартості), а також часткової ліквідації або разукомплектованию (в останніх двох випадках в даній графі буде негативне число). Вказані операції пов'язані із зміною вартості об'єкта основних коштів, укупі з операціями по придбанню і пов'язаним з таким витратами, повинні, по ідеї розробників, заздалегідь зводитися в Регістрі-розрахунку "Формування вартості об'єкта обліку".

З приводу амортизаційної групи питань виникнути не повинне. Термін корисного використання вказується, по-перше, в місяцях, по-друге, повний, з моменту початку амортизації даного основного засобу, тобто як до, так і після вступу внаслідок розділу 25. Відмітимо, що вибір конкретного терміну корисного використання кожного об'єкта в межах "вилки", визначеної для даної амортизаційної групи, підтверджується наказом або розпорядженням керівника організації. У наказі або розпорядженні також доцільно визначити спосіб нарахування амортизації і напрям використання об'єкта (виробниче, що тобто використовується безпосередній у виробництві продукції, виконанні робіт, наданні послуг, або управлінське - для обслуговування апарату управління організацією). На основі певного в наказі напряму використання амортизація основних коштів вважається відповідно прямою або непрямою витратою. При формуванні по кожному об'єкту такого наказу дата його видання буде занесена в графи стовпця 8, а інформація, що міститься в йому - в графи стовпців 6, 7 і 9. Крім того, вказана інформація повинна бути продублирована в наказі про податкову облікову політику.

Тут просто не можна не сказати, що відносно нових об'єктів підприємство абсолютно спокійно може "звести" бухгалтерський і податковий облік амортизації воєдино, оскільки законодавство про бухучете не суперечить "податковому" підходу розділу 25 до амортизації. Це не тільки убереже звітність фірми від численних коректувань, але і дозволить витягувати інформацію, необхідну для регістра, що аналізується, безпосередньо з показників бухгалтерського обліку.

Наступні три стовпці залишилися незаповненими, оскільки належні даному підприємству основні кошти не використовуються в агресивному середовищі або з підвищеною змінністю, а також не пов'язані з договором лізингу, одинаково як і не відносяться до особливо дорогих службових автомобілів (микроавтобусам). Тому застосування підвищуючих або понижувальних коефіцієнтів до норм амортизації тут не потрібно.

Дата початку нарахування амортизації в загальному випадку визначається як перше число місяця, наступного за місяцем, коли основний засіб введений в експлуатацію (для нежилого приміщення - за місяцем офіційно підтвердженої здачі документом на державну реєстрацію права власності на даний об'єкт нерухомості).

У стовпці 14 "Суми нарахованої амортизації" вказуються наростаючим підсумком протягом всього терміну експлуатації основного засобу. У стовпці 17 відбивається кількість місяців корисного використання (нарахування амортизації), тобто місяців, протягом яких основний засіб фактично амортизувався (цифра в графах цього стовпця щомісяця збільшується на одиницю). До речі, зіставлення назв стовпців 7 і 18 ще раз підтверджує нашу думку про не цілком вдалих і коректних формулюваннях деяких заголовків.

Саме правила заповнення вказаних стовпців диктують необхідність ведіння вказаного регістра щомісячно. Проте, при оформленні податкових регістрів вручну в даній ситуації можна порекомендувати варіант, коли "стабільні" показники заповнюються одного разу, а що щомісяця змінюються - в журналі з листами, що перекидаються (як це раніше практикувалося для щомісячних даних у відомостях і журналах-ордерах). При цьому має значення стовпці таблиці регістра перекомпоновать, здвинувши всі "змінні" показники в кінець таблиці.

Стовпець 15 наше підприємство буде заповнювати тільки відносно комп'ютера, як єдиного основного засобу, що амортизується нелінійно. Причому, згідно з рекомендаціями податкових органів, це необхідно зробити тільки в тому місяці, коли його залишкова вартість досягне тієї самого критичної межі в 20 відсотків від первинної. На нашій думку, якщо підприємство буде вести "змішаний" (змінно-постійний) регістр так, як вказано в попередньому абзаці, то даний стовпець правильніше було б заповнити відразу, він був би постійним нагадуванням про момент переходу на лінійний метод амортизації даного основного засобу. Даний перехід пов'язаний з розрахунком різниці між спочатку встановленим терміном корисного використання і кількістю місяців, протягом яких об'єкт амортизувався нелінійно.

Відносно комп'ютера залишкова вартість складе суму, меншу, ніж 4000 крб., в травні 2004 року (3930 крб.), коли до закінчення спочатку встановленого терміну корисного використання залишиться 4 місяці (включаючи червень). Цей показник, згідно з інструкціями авторів податкових регістрів, заноситься в стовпець 16 "Термін списання базової вартості лінійним методом" в червні 2004 року. Але, як представляється, не буде порушенням указати цей термін в той момент, коли бухгалтер його визначить, хоч би навіть і в момент початку нарахування амортизації, адже він піддається розрахунку зазделегідь. Отже, починаючи з червня 2004 року і до вересня 2004 року включно (тобто протягом 4 місяців) амортизація комп'ютера буде списуватися по 982,5 рублів (3930: 4 міс.).

Наступні чотири стовпці виявляються задіяними тільки у випадку, якщо припиняється використання об'єкта в зв'язку з його консервацією тривалістю більш трьох місяців, початком тривалих (понад 12 місяців) робіт по реконструкції або технічному переозброєнню, а також при його передачі в довірче управління, в оренду або позику (безвідплатне користування). У останніх двох випадках амортизація, власне, не припиняється, а просто стає частиною внереализационних витрат, тому, як нам представляється, в даній графі необхідно указати не тільки основу, але і слідство (чи має місце власне припинення амортизації або її перекваліфікація в різновид внереализационних витрат). У місяці, наступному за фактичним настанням однієї з перерахованих подій, останнє вказується в стовпці 19, оскільки саме в цьому місяці припиняється нарахування або перекваліфікується джерело амортизації. Конкретна причина припинення амортизації вказується в стовпці 18, а дата поновлення амортизації після припинення дії вказаної причини - в стовпці 22. Показник в стовпці 21 - "змінний", бо цифра, що указується в йому, згідно з інструкцією, повинна збільшуватися на одиницю із закінченням кожного місяця, протягом яких амортизація не нараховувалася. На нашій думку, такий підхід не зовсім виправданий, набагато більш правильно було б, суворо слідуючи формулюванню заголовка, указати в цій графі конкретну тривалість терміну припинення амортизації (згідно з договором, наказом або розпорядженням).

Останні дві графи використовуються, коли підприємство втрачає право власності на основний засіб (в зв'язку з його реалізацією або списанням по тих або інакших причинах), причому основи заносяться в стовпець 25, а дата припинення права власності - в стовпець 24. Автори податкових регістрів наполягають на тому, щоб записи в цей стовпець вносилися одночасно із заповненням регістра обліку фінансових результатів від реалізації основних коштів або регістрі обліку доходів у вигляді вартості майна, отриманого внаслідок ліквідації об'єкта, що якраз і є зразком абсолютно излишней "двійчастого запису податкового обліку". Проте, обійтися без формування регістра фінансових результатів все одно не вдасться. Більш того вивчивши всі податкові регістри, доводиться констатувати, що операція продажу копіювального пристрою повинна бути, крім вищепоказаного, відображена ще в двох податкових регістрах, що представляється вже і зовсім зайвим.

Судіть самі. Оскільки при реалізації основного засобу, абсолютно очевидно, відбувається зміна власника, інформація повинна бути занесена в "Регістр обліку операцій вибуття майна, робіт, послуг, прав". Крім того, оскільки реалізовано майно, що амортизується, необхідно також заповнити "Регістр-розрахунок "Фінансовий результат від реалізації майна, що амортизується "". При цьому зіставлення змісту цих регістрів (таблиця 4) неминуче приводить до висновку про той, що дані першого з цих двох регістрів в даній ситуації будуть, м'яко сказати, не зовсім інформативними.

Таблиця 4

Порівняльна таблиця информативности регістрів,

що відображають вибуття основного засобу

- -

¦Регістр-розрахунок результату від реали- ¦Регістр обліку операцій вибуття майна ¦

¦зації майна ¦ ¦

¦, що амортизується -¦-¦

¦ N ¦Найменування ¦Джерело інформації ¦Найменування ¦Джерело інформації ¦

¦ ¦показника ¦ ¦показника ¦ ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦ 1 ¦Дата операції ¦Первинний дока- ¦Дата операції ¦Регістр обліку операцій вибуття ¦

¦ ¦ ¦мент ¦ ¦майна (робіт, послуг, прав) ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦ 2 ¦Умови вибуття ¦Первинний документ ¦Найменування обЪ- ¦Регістр обліку операцій вибуття ¦

¦ ¦майна, ра- ¦ ¦екта ¦майна (робіт, послуг, прав) ¦

¦ ¦бот, послуг, ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦прав ¦ ¦ ¦ ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦ 3 ¦Вигляд доходу ¦Первинний документ ¦Ціна реалізації ¦Регістр обліку операцій вибуття ¦

¦ ¦ ¦ ¦об'єкта ¦майна (робіт, послуг, прав) ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦ 4 ¦Основи виби- ¦Первинний документ ¦Первинна ¦По даним відповідних ¦

¦ ¦тия (еквизити ¦ ¦вартість ¦регістрів ¦

¦ ¦операції) ¦ ¦ ¦ ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦ 5 ¦Найменування ¦Первинний документ ¦Сума нарахованої ¦За даними відповідних ¦

¦ ¦вибуваючого ¦ ¦амортизації ¦регістрів ¦

¦ ¦об'єкта ¦ ¦ ¦ ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦ 6 ¦Сума ¦Первинний документ ¦Витрати, пов'язаний- ¦Регістр-розрахунок Формування ¦

¦ ¦ ¦ ¦ние з реалізацією ¦вартості об'єкта ¦

¦ ¦ ¦ ¦об'єкта ¦ ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦ 7 ¦Кількість ¦Первинний документ ¦Загальна величина ¦Розрахунковим шляхом (умма рядків 5 і ¦

¦ ¦ ¦ ¦витрат, пов'язаний- ¦6 регістри) ¦

¦ ¦ ¦ ¦них з реалізацією ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦об'єкта ¦ ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦ 8 ¦ ¦ ¦Величина збитку ¦Розрахунковим шляхом (азница рядків 7 ¦

¦ ¦ ¦ ¦від реалізації, ¦і 3 регістри) ¦

¦ ¦ ¦ ¦що відноситься до ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦витрат майбутніх ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦періодів ¦ ¦

- -

Тому, на нашій думку, найбільш доцільно було б сформувати єдиний регістр, доповнивши регістр-розрахунок фінансового результату наступними даними:

- про характер операції, пов'язаної з реалізацією об'єкта основних коштів (вигляд договору, в інструкції ця інформація іменується "Умови вибуття", тут - "Купівля-продаж");

- про вигляд доходу (в цьому випадку - виручка від реалізації майна, що амортизується, з поміткою "Попередня оплата");

- про реквізити договору купівлі-продажу (номер, дата підписання);

- а також розділом, призначеної для відображення дохід від реалізації (адже не завжди ж реалізація основного засобу приводить до збитків!).

Проте, якщо підприємство полічить даний відступ від рекомендацій податкових органів невиправданим, воно має право сформувати обидва регістри і заповнити їх, керуючись правилами, детально викладеними в інформаційному повідомленні. Відносно показників, що приводяться в регістрі-розрахунку фінансових результатів, відмітимо, що витрати, пов'язані з реалізацією об'єкта автори регістрів рекомендують заздалегідь вказувати в Регістрі-розрахунку "Формування вартості об'єкта обліку". Нам представляється, що такий підхід не зовсім коректний і порушує як логіку, так і методологію податкового обліку, оскільки дані витрати не мають відношення до вартості об'єкта обліку як такої, виникаючи тільки при реалізації об'єкта. Тим більше, що навіть в інструкції до вказаного проміжного регістра вказано, що "записи в регістрі проводяться за кожним фактом виникнення у платника податків об'єкта обліку", причому під об'єктом обліку, як випливає з формулювань інструкції, мається на увазі саме об'єкт основних коштів, а не операції, з ним вироблювані.

Якщо врахувати все вищевикладене, статус "Регістра розрахунку амортизації основних коштів" представляється декілька дивним.

Даний регістр присвячений виключно амортизації основних коштів, як вказано в інструкції, "необхідній при формуванні прямих і інших витрат, що визнаються в поточному (податковому) періоді для цілей оподаткування". Записи в ньому регістрі проводяться щомісяця - за кожним фактом нарахування амортизації, до того ж наростаючим підсумком по кожному об'єкту основних коштів, а в звітний документ (декларацію) переносяться підсумкові цифри, отримані шляхом підсумовування показників з початку податкового періоду до звітної дати. Оскільки інформаційним повідомленням цей регістр віднесений до категорії регістрів формування звітних даних, то він, по ідеї, повинен бути результуючим. Однак вивчення його змісту виявляє, що більше половини показників просто-таки дублюють інформацію з "Регістра інформації про об'єкт основних коштів" (найменування, приналежність до виробничих основних коштів, метод амортизації, вартість об'єкта, термін корисного використання, застосування спеціального коефіцієнта).

Єдина істотна відмінність - це проголошена в інструкції мета заповнення регістра: забезпечення можливості "угруповання інформації окремо по сумах амортизації по основних коштах, що включаються відповідно до вимог Податкового кодексу до складу прямих і непрямих (інших) витрат, а також по сумах амортизації по кожному об'єкту основних коштів".

Не можна не відмітити, що тут просто напрошується використання із згаданою метою бухгалтерського регістра нарахування амортизації, де як додаткові вводяться стовпці різниці між сумами амортизації в бухгалтерських і податкових цілях.

Тим самим підприємство на етапі формування декларації по податку на прибуток відразу ж буде мати показники коректування в порівнянні з бухгалтерською звітністю.

У зв'язку з цим було б логічно і правильно вести три розділи даного регістра:

1) амортизація виробничих основних коштів (прямі витрати);

2) амортизація управлінських основних коштів (непрямі витрати);

3) амортизація основних коштів, переданих в позику, оренду або довірче управління (внереализационние витрати), згідно з стовпцями 19-22 "Регістра інформації про об'єкт основних коштів.

Для відображення показників "Місяць нарахування амортизації", "Сума амортизації об'єкта" і "Загальна сума амортизації", внаслідок того, що вони змінюються з місяця в місяць, доцільно використати вже згадувані сброшюрованние щомісячні листи - по одному на кожний місяць поточного податкового періоду. При цьому сума амортизації сформується по кожному з трьох "джерел" амортизації (прямі, непрямі і внереализационние витрати), які будуть рознесені згідно з вимогами інструкції (в Регістр-розрахунок залишків НЗП і в рядок 040 додатку 2 до листа 02 Декларації по податку на прибуток).

Правда, зараз важко передбачити, як податкові органи відреагують на такий "новаторський" підхід, однак інакше підприємству доведеться формувати деяку довідку, в якій дані з регістра розрахунку амортизації групувалися б згідно з вказівками інструкції.

Приклад

Якщо ЗАТ "Актив" не буде відступати від рекомендацій податкових органів, то даний регістр, наприклад, за лютого 2002 року, буде мати наступний вигляд:

Регістр-розрахунок амортизації основних коштів

- -

¦ ¦Місяць, за ¦Найменування ¦Прінадлеж- ¦Метод начис- ¦Застосування ¦Первона-¦ Термін ¦Сума ¦Загальна ¦

¦ ¦який на- ¦об'єкта ¦ность до ос- ¦ления амор- ¦специаль- ¦чальная ¦ (амортиза- ¦сума ¦

¦ ¦числяется ¦ ¦новним средс- ¦тизации ¦ного коеф- ¦(та- ¦ ний, ос- ¦ции по ¦амортиза- ¦

¦ ¦амортизація ¦ ¦твам, непос- ¦ ¦фициента ¦точна, ¦ тавшийся ¦об'єкту ¦ции ¦

¦ ¦ ¦ ¦редственно ¦ ¦ ¦базова)¦ до исте- ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦стои- ¦ чения ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦, що використовується ¦ ¦ ¦при производ- ¦ ¦ ¦мость ¦ корисно- ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦стве товарів ¦ ¦ ¦об'єкта ¦ го терміну ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦(абот, вус- ¦ ¦ ¦ ¦ исполь- ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦луг) ¦ ¦ ¦ ¦ заклику- ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ния), ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ який ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ застосувавши- ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ется при ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ розрахунку ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ аморти- ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ зації ( ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ місяцях) ¦ ¦ ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦ ¦1 ¦2 ¦3 ¦4 ¦5 ¦6 ¦ 7 ¦8 ¦9 ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦1 ¦Лютий 2002 ¦Комп'ютер ¦Управленчес- ¦нелінійний ¦- ¦19 500 ¦ 36 ¦2 108 ¦5 279,2 ¦

¦ ¦м. ¦Pentium ¦кое ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦ ¦

¦2 ¦Лютий 2002 ¦Копір Sharp ¦Управленчес- ¦Лінійний ¦- ¦12 000 ¦ 48 ¦499,2 ¦ ¦

¦ ¦м. ¦ ¦кое ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦ ¦

¦3 ¦Лютий 2002 ¦Автомобіль ¦Управленчес- ¦Лінійний ¦- ¦160 000 ¦ 60 ¦2 672 ¦ ¦

¦ ¦м. ¦ВАЗ 21093 ¦кое ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦4 ¦Лютий 2002 ¦Нежиле поме- ¦Проїзводст- ¦Лінійний ¦- ¦5000000 ¦300 ¦33 000 ¦33 000 ¦

¦ ¦м. ¦щение ¦венное ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

- -

Відмітимо, що при заповненні граф стовпця 7 даного регістра ми керувалися вказівками інструкції, в якій сказано, що "по даному показнику вказується термін корисного використання конкретного об'єкта на основі аналогічного показника Регістра інформації про об'єкт основних коштів". Однак, виходячи з формулювання заголовка стовпця, правильніше було б відображати тут змінну величину, розраховану як різниця між терміном корисного використання і кількістю місяців, протягом яких фактично нараховувалася амортизація (включаючи місяць, до якого відноситься даний регістр). Тоді цифри, що указуються в даному стовпці, прийняли б наступний вигляд: 31, 31, 298, 59.

У стовпці "Сума амортизації по об'єкту", як нам представляється, виходячи з мети заповнення даного регістра, слід би вказувати суму амортизації, нараховану по даному об'єкту з початку поточного звітного періоду, включаючи місяць, за який заповнюється регістр. Однак якщо звернутися до інструкції, то можна із здивуванням виявити там алгоритм визначення щомісячної норми амортизації основного засобу, так ще і без поправки на суми амортизації, нараховані до 1 січня 2002 року (тобто, по старих нормах). Внаслідок цього ми, леле, категорично не можемо дати підприємствам які-небудь розумні рекомендації по методиці використання даних вказівок інструкції. Тому наступний стовпець зразкового регістра заповнений нами не відповідно до вказівок МНС, а згідно з логікою формування таблиці і формулюванням заголовка стовпця (тобто вказана сума амортизації за січень і лютого 2002 року).

У наступному стовпці сум амортизації вже згруповані на управлінські (по перших трьох об'єктах) і виробничі (по нежилому приміщенню). Правда, для цього довелося поміняти місцями рядка 3 і 4 (в порівнянні з "Регістром інформації про об'єкт основних коштів").

Тепер розглянемо загальні правила заповнення регістрів, пов'язаних з ремонтом основних коштів. Керуючись положеннями розділу 25, реально сформувати нормативний об'єм ремонтних витрат підприємству вдасться тільки по підсумках 1 кварталу. Оскільки передбачити фактичну суму необхідних витрат на ремонт неможливо, будемо виходити з того, що перші три місяці року обійшлися без несправностей, і норматив "зекономлений" для подальших звітних періодів.

Знов звертає на себе увагу, що як єдине призначення "Регістра-розрахунку витрат на ремонт поточного звітного періоду" можна назвати лише компонування фактичних витрат на ремонт, згрупованих по двох ознаках (перша-третя і четверта-десята амортизаційні групи відремонтованих об'єктів основних коштів). Здивування викликає незвістка звідки фраза, що з'явилася в інструкції до цього регістра з приводу "аналітичного обліку заборгованості", яка, як представляється, має до ремонтних витрат вельми непряме відношення. Крім того, логічно було б стовпець 6 (у вертикальному компонуванні - рядок 6) "Загальна сума витрат на ремонт поточного періоду по всіх об'єктах" вмістити не після, а до рядків, в яких витрати на ремонт зведені по групах. Адже саме ці два показники мають значення "вихідної інформації", яка може бути використана для занесення в інші регістри (нагадаємо, що два регістра, що розглядаються віднесені МНС РФ до "проміжних розрахунків"). Представляється, що такого роду зміни регістра в будь-якому випадку не можуть розглядатися як порушення, оскільки вони, навпаки, в більшій мірі, ніж "першоджерело" сприяють формуванню необхідних для облікових цілей аналітичних показників.

У іншому заповнення даного нескладного регістра не створить проблем навіть для недосвідченого бухгалтера. "Регістр-розрахунок витрат на ремонт, що враховуються в поточному і майбутніх періодах" дещо складніше і, принаймні, набагато більше за информативен. Внаслідок його заповнення підприємство отримує інформацію про те, яка сума витрат на ремонт може бути врахована негайно, в період фактичного виконання ремонтних робіт, а яка - підлягає рівномірному розподілу протягом терміну служби об'єкта (віднесеного до першої-третьої амортизаційним групам) або на п'ять найближчих років (для інших об'єктів). До речі, на відміну від більшості попередніх, даний регістр є винятковою приналежністю системи податкового обліку і не може бути сформований з бухгалтерських показників.

Як і попередній, цей регістр заповнюється на останню дату звітного (податкового) періоду (до речі, ці поняття в заголовках таблиці чомусь - ймовірно, внаслідок друкарської помилки - вжиті без дужок).

Після вивчення статті 324 НК РФ у нас сформувалася думка, що розділення витрат на ремонт по двох категоріях (в залежності від амортизаційних груп) проводиться відразу, засновуючись на вартості основних коштів по групах. "Гранична сума загальних витрат на ремонт" є лише результатом підсумовування обчислених норм витрат по двох категоріях. Однак, виходячи з інструкції до регістра-розрахунку, потрібно визнати, що податкові органи бачать цю ситуацію інакше. Вони пропонують спочатку визначити відсоток нормативних витрат на ремонт загалом по підприємству від фактичних ремонтних витрат (в таблиці це іменується "коефіцієнт для визначення суми наднормативних витрат") шляхом зіставлення останніх з 10 відсотками вартості всіх основних коштів підприємства, а потім застосовувати цей коефіцієнт до кожного (!) об'єкта основних коштів. Очевидно, що в такому випадку підприємству знадобиться також регістр (або, точніше, податковий документ у вигляді податкової довідки бухгалтера або спеціального розрахунку), в якому показники нормативних ремонтних витрат по кожному основному засобу зводилися б по категоріях що "списуються в звітному періоді" і що "розподіляються на ряд майбутніх періодів".

Приклад

Заповнимо даний регістр за перший звітний період (I квартал 2002 року) для нежилого приміщення. Для прикладу представимо, що в березні 2002 року новий власник зробив косметичний ремонт на суму 650 000 крб., або трохи більше 20 000 доларів, а більше ніякого ремонту не проводилося. Вийде наступне:

Регістр-розрахунок витрат на ремонт,

що враховуються в поточному і майбутніх періодах

- -

¦ Дата ¦Загальна ¦Первона- ¦Предель- ¦Сума ¦Коеффі- ¦Об'єкт ¦Сума ¦Сума ¦Сума ¦Коли- ¦

¦ прове- ¦сума ¦чальная ¦ная торб- ¦превише- ¦циент ¦основ- ¦расхо- ¦преви- ¦расхо- ¦чество ¦

¦ дения ¦расхо- ¦стои- ¦ма рас- ¦ния ве- ¦для оп- ¦них ¦дов на ¦шения ¦дов на ¦місячи- ¦

¦ розрахунку ¦дов на ¦мость ¦ходів на ¦личину ¦ределе- ¦коштів ¦ремонт ¦расхо- ¦ремонт ¦цев до ¦

¦ ¦ремонт ¦аморти- ¦ремонт ¦витрат ¦ния ¦ ¦за від- ¦дов на ¦течу- ¦кінця ¦

¦ ¦основ- ¦зируемо- ¦поточного ¦на ре- ¦суми ¦ ¦парний ¦ремонт ¦щего ¦начис- ¦

¦ ¦них ¦го иму- ¦періоду ¦монт над ¦зверх- ¦ ¦період ¦над ¦пери- ¦ления ¦

¦ ¦коштів ¦щества ¦виходячи ¦нормиру- ¦норма- ¦ ¦ ¦норма- ¦ода ¦амор- ¦

¦ ¦звіт- ¦ ¦з 10 ¦емой ¦тивних ¦ ¦ ¦тивом ¦ ¦тиза- ¦

¦ ¦ного ¦ ¦процен- ¦ ¦расхо- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ції по ¦

¦ ¦періоду ¦ ¦тов пер- ¦ ¦дов ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ремон- ¦

¦ ¦ ¦ ¦вона- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦тиру- ¦

¦ ¦ ¦ ¦чальной ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦емому ¦

¦ ¦ ¦ ¦( ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦объек- ¦

¦ ¦ ¦ ¦новини- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ту (т ¦

¦ ¦ ¦ ¦тельной) ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦дати ¦

¦ ¦ ¦ ¦стоимос- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦початку ¦

¦ ¦ ¦ ¦ти амор- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦обліку ¦

¦ ¦ ¦ ¦тизиру- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦суми ¦

¦ ¦ ¦ ¦емих ос- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦преви- ¦

¦ ¦ ¦ ¦новних ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦шения ¦

¦ ¦ ¦ ¦коштів ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦в сос- ¦

¦ ¦ ¦ ¦на від- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦таве ¦

¦ ¦ ¦ ¦парну ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦інших ¦

¦ ¦ ¦ ¦дату ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦расхо- ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦дов) ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦ 1 ¦2 ¦3 ¦4 ¦5 ¦6 ¦7 ¦8 ¦9 ¦10 ¦11 ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦ 31.03.02¦650 000 ¦5 176 420¦517 642 ¦132 358 ¦0,2557 ¦Нежиле ¦650 000¦166 201¦483 799¦60 ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦помеще- ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ние ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

- -

Нагадаємо, що стовпець 3, згідно з інструкцією, заповнюється по вартості всіх основних коштів на кінець звітного періоду (тобто вибулий в лютому копир в розрахунку не бере участь, а куплений в січні автомобіль - враховується). Причому для основних коштів, що амортизуються нелінійно (у нас - комп'ютер), береться не первинна, а залишкова вартість. Останнє положення, як ми вже вказували, витікає безпосередньо з тексту НК РФ, однак податковими органами в інструкції чомусь не згадано.

Отже, розрахунок буде виглядати так:

5 000 000 крб. + 160 000 крб. + 16 420 крб. (див. розрахунок амортизації комп'ютера, дані на 1 квітня) = 5 176 420 крб.

10 відсотків від цієї суми становитиме 517 642 крб.

Далі коментарі не потрібні (розрахунки витікають із заголовків таблиці). Мабуть, тільки одне заслуговує особливої згадки - починаючи зі стовпця 7 і до кінця таблиці по основних коштах першої-третьої груп приводиться кожний основний засіб (окремо ), а основні кошти, що відносяться до інших груп, виводяться "єдиним об'єктом". Сума перевищення розраховується шляхом множення коефіцієнта з стовпця 6 на вартість ремонту з стовпця 8. Очевидно, що для завершеності таблиці не вистачає суми наднормативних витрат на ремонт, яка буде списуватися на витрати протягом вказаних 60 місяців. Однак розрахунок цього показника буде вироблений в "Регістрі обліку витрат майбутніх періодів", куди переносяться дані з щойно розглянутого нами регістра.

І на закінчення пропонуємо "проекти" додаткових регістрів, пов'язане з обліком майно вартістю менше 10 000 рублів, яке, в процесі нормальної експлуатації зажадає ремонту.

Регістр обліку "малоцінних основних коштів"

- -

¦N п/п¦Наїменова- ¦Категорія ¦Вартість при- ¦Предпо- ¦Умовна ¦

¦ ¦ние ¦обліку до ¦отримання ¦лагаемий ¦амортизаци- ¦

¦ ¦ ¦2002 року ¦ ¦термін ис- ¦онная група ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦пользо- ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦вания в ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦произ- ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦водст- ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦венних ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦(рав- ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ленчес- ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ких) ¦ ¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦цілях ¦ ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦1 ¦2 ¦3 ¦4 ¦5 ¦6 ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

- -

Вважаємо, що пояснення необхідні відносно стовпця 3, де вказується, чи було дане майно раніше враховано як малоцінні або бистроизнашивающихся предмети, або в складі основних коштів. Що стосується стовпця 5, то він необхідний для того, щоб відділити тільки майно, що формально відповідає визначенню "Основних коштів", приведеного в ст. 257 НК РФ, тобто критерію довгострокового (більш 12 місяців) використання у виробничих або управлінських цілях. Для спрощення в цьому стовпці можна вказувати тільки призначення (виробниче, управлінське або інше), а відносно терміну - більше 12 місяців або менше 12 місяців. Що стосується стовпця 6, то в ньому вказується, до якої групи даний об'єкт відносився б, виходячи з його істоти і призначення, якби внаслідок малої вартості не був виключений з складу майна, що амортизується.

Регістр обліку нормативних витрат на ремонт малоцінного майна

- -

¦N п/п ¦Вартість ¦Більше ¦2 ¦3 ¦4 ¦5 років ¦Більше ¦

¦ ¦об'єктів по ¦1 ¦роки ¦року ¦року ¦ ¦5 років ¦

¦ ¦групам, ¦року, ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦сформованим ¦але ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦згідно з терміном ¦менше ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦корисного ¦2 років ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦використання ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦1 ¦ ¦1 ¦2 ¦3 ¦4 ¦5 ¦6 ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦2 ¦Нормативна сума¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦ремонтних ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦витрат ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦3 ¦Вартість ремонту¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦об'єктів по ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦групах ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦-¦

¦4 ¦Наднормативні ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦ремонтні ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦витрати, ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦що розподіляються протягом ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦ терміну ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦служби майна ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦або на 5 років (про ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

¦ ¦графу 7) ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦

- -

В цьому регістрі малоцінні об'єкти, що використовуються понад одного року, групуються в залежності від терміну служби, по цьому ж критерію обчислюються нормативні витрати, вказується фактична вартість ремонту і обчислюються наднормативні витрати на ремонт, належні розподілу протягом терміну служби об'єктів або на років, якщо об'єкти використовуються довше, ніж 5 років.