На головну   всі книги   до розділу   зміст
1 2 3 6 7 9 10 11 12 13 14 16 17 18 19 20 21 23 24 25 26 27 28 29 32 33 34 35 37 38 39 40 41 42 43 45 46 47 48 49 51 52 53 54 56 57 58 59 60 62 63 64 66 67

з 1. Загальна характеристика стадії

виконання постанови (рішення) про накладення адміністративного стягнення

Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень - заключна стадія виробництва у справах про адміністративні правопорушення, в рамках якої безпосередньо реалізовуються функції адміністративної відповідальності, оскільки рівень ефективності боротьби з адміністративними проступками, їх попередження, результативність виховання громадян в дусі точного і неухильного дотримання законів залежить від фактичної реалізації постанови про адміністративне стягнення.

Особливість стадії виконання постанови (рішення) про накладення адміністративного стягнення в тому, що сам порядок виконання постанов регулюється не тільки нормами Кодексу України про адміністративне правопорушення, але і іншими нормативно-правовими

221

> > > 222 > > >

актами, серед яких особливе місце займає Закон України від 21 квітня 1999 р. «Про виконавче виробництво», який передбачає умови і порядок примусового виконання рішень судів і інших органів (посадових осіб).

Виконавче виробництво на сьогоднішній день розглядається як самостійне адміністративне виробництво, яке має свої задачі, цілі, стадії і специфічне коло учасників, наділених певним об'ємом процесуальних прав і обов'язків. Однак виділення такого виробництва в рамках адміністративного процесу, не дає підстав затверджувати, що виконання про накладення адміністративних стягнень втратило своє значення як стадія виробництва у справах про адміністративні правопорушення.

Дана стадія повинна виділятися в рамках виробництва у справах про адміністративні правопорушення по наступних причинах.

По-перше, суть виконання постанови як стадії виробництва полягає в суто процесуальній діяльності, направленій на звернення до виконання і забезпечення виконання постанови (рішення) у справі, а також на розв'язання проблемних питань, виникаючих в ході виконання постанови. Так предметом процесуальної діяльності даної стадії є: 1) звертання постанови до виконання (ст. 299 КУоАП); 2) вирішення питань, пов'язаних з відстрочкою виконання постанови (ст. 301 КУоАП); 3) вирішення питань, пов'язаних з виконанням постанови (ст. 304 КУоАП); 4) здійснення контролю за виконанням постанови (ст. 305 КУоАП).

По-друге, виконавче виробництво зачіпає тільки питання виконання постанов в примусовому порядку. Тоді як стадія виконання постанов про накладення адміністративних стягнень регламентує і питання добровільного виконання.

Постанова про накладення адміністративного стягнення обов'язкова для виконання державними і суспільними органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Постанова підлягає виконанню з моменту його винесення, якщо інакше не встановлене законодавством України. При оскарженні або опротестуванні постановле222

> > > 223 > > >

ния про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення жалоби або протесту без задоволення, за винятком постанов про застосування міри стягнення у вигляді попередження, а також у разах накладення штрафу, що стягується на місці здійснення адміністративного правопорушення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), що виніс постанову, а приводиться у виконання уповноваженим на те органом. У разах винесення декількох постанов про накладення адміністративних стягнень відносно однієї особи, кожна постанова приводиться у виконання самостійно.

На практиці виникають випадки, коли постанова про накладення адміністративного стягнення (адміністративного арешту, виправних робіт, штрафу) не може бути виконана негайно по серйозних шанобливих причинах. Саме в таких випадках законодавство допускає можливість відстрочки виконання постанови, т. е. відкладення його реалізації на певний термін. Відстрочка виконання постанови можлива, наприклад, в зв'язку з важкою хворобою особи, притягнутої до відповідальності, якщо цей факт підтверджений довідкою лікувальної установи. Допустима відстрочка в зв'язку зі складними сімейними обставинами або по інших серйозних причинах, які дійсно перешкоджають невідкладній реалізації постанови.

Не допускається відстрочка виконання постанов про накладення таких адміністративних стягнень, як попередження, відшкодувальне вилучення або конфіскація предмета, що було знаряддям здійснення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, позбавлення спеціального права.

Орган, що виніс постанову про адміністративне стягнення, має право відстрочити його виконання з власної ініціативи або по клопотанню особи, що притягується до адміністративної відповідальності, на період до одного місяця.

У разах видання акту амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення, скасування акту, що встановлює адміністративну відповідальність, або смерті особи, відносно якого було почате виробництво, орган (посадова особа), що виніс постанов223

> > > 224 > > >

ление про накладення адміністративного стягнення, припиняє його виконання.

Не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо воно не було звернене до виконання протягом трьох місяців від дня винесення. У разі припинення виконання постанови в зв'язку з подачею жалоби або протесту прокурора течія давнісного терміну припиняється до розгляду відповідної жалоби або протесту. У разі відстрочки виконання постанови течія давнісного терміну припиняється до витікання терміну відстрочки.

Якість реалізації постанов про накладення адміністративних стягнень багато в чому залежить від рівня забезпечення контролю за правильним і своєчасним виконанням цих постанов. Такий контроль здійснюється безпосередньо органом (посадовою особою), що виніс постанову у справі.