На головну   всі книги   до розділу   зміст
1 2 3 6 7 9 10 11 12 13 14 16 17 18 19 20 21 23 24 25 26 27 28 29 32 33 34 35 37 38 39 40 41 42 43 45 46 47 48 49 51 52 53 54 56 57 58 59 60 62 63 64 66 67

з 1. Загальна характеристика стадії

перегляду постанов (рішень) у справах про адміністративні правопорушення

Перегляд справи про адміністративне правопорушення - це новий розгляд справи, суб'єктом, наділеним правом відмінити, змінити або залишити раніше прийняту постанову (рішення) без зміни.

212

> > > 213 > > >

Перегляд постанови (рішення) є факультативною стадією виробництва у справах про адміністративні правопорушення. Аналіз чинного законодавства про адміністративну відповідальність дозволяє зробити висновок, що перегляд справ про адміністративні правопорушення можливий у випадках: 1) подачі жалоби; 2) винесення протесту прокурора; 3) перегляду справи з ініціативи начальника вищестоящого органу внутрішніх справ або голови вищестоящого суду.

Ця стадія виробництва у справах про адміністративні правопорушення є гарантією законності і забезпечення прав громадян при залученні винних до адміністративної відповідальності. Тому чітке законодавче закріплення правових основ, процесуальних термінів, кола осіб, що беруть участь на даній стадії виробництва, їх процесуальних прав і обов'язків має велике значення для законного залучення винної особи до адміністративної відповідальності.

Процесуальними основами перегляду постанови (рішення) у справі можуть бути: 1) жалоба особи, відносно якого була винесена постанова, або інакших осіб, передбачених чинним законодавством; 2) протест прокурора; 3) розсуд вищестоящого органу (наприклад, голови вищестоящого суду).

Право громадян на жалобу закріплене ст. 55 Конституції України, яка свідчить, що «кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб». У розвиток положень Конституції України в 1996 р. був ухвалений Закон «Про звертання громадян», де в ст. 4 закріплялося, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, відносяться такі в сфері управлінської діяльності, внаслідок яких незаконно покладена на громадянина який-небудь обов'язок або його незаконно притягли до відповідальності. Однак ст. 12 Закону звужує дію норм даного нормативного акту і передбачає, що дія Закону не розповсюджується на порядок розгляду жалоб, встановлений цивільно-процесуальним законодавством, яке регулює порядок розгляду жалоб на дії органів і службових осіб в зв'язку з накладенням адміністративних стягнень. У зв'язку з цим, а також в зв'язку з реформуванням

213

> > > 214 > > >

судової системи України деякі положення Кодексу України про адміністративні правопорушення привертають до себе увагу вчених і практиків.

Так, ч. 2 ст. 287 КУоАП закріплює, що постанова районного (міського) суду (судді) про накладення адміністративного стягнення є остаточною і оскарженню в порядку виробництва у справах про адміністративні правопорушення не підлягає, за винятком випадків, передбачених законами України. Значення даного положення зводиться до того, що рішення місцевого суду загальної юрисдикції в рамках виробництва у справах про адміністративні правопорушення є остаточним. Це ж підтверджують і положення Розділу 31 Цивільного процесуального кодексу України (далі ГПК), де сказано, що постанова про накладення адміністративного стягнення, інакша постанова органу (крім суду) або посадової особи у справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законодавством про адміністративні правопорушення, може бути оскаржена в суд особою, відносно якого була винесена дана постанова, або потерпілий (ч. 1 ст. 244 ГПК України). Напевно, саме цим і пояснюється наявність в Кодексі України про адміністративні правопорушення ст. 294 - «Повноваження судді, начальника органу внутрішніх справ, голови вищестоящого суду і начальника вищестоящого органу внутрішніх справ по перегляду справи», значення якої зводиться до того, що голова вищестоящого суду з власної ініціативи в порядку нагляду може відмінити або змінити постанову судді районного (міського) суду у справі об адміністративну правонарушении155.

155 У зв'язку з прийняттям 7 лютого 2002 р. Закону України ♦ Про судоустрій України» нагляд вищестоящих судів за судовою діяльністю, у вигляді перегляду в порядку нагляду постанов суду, що набрали законної чинності, ліквідований. Однак, незважаючи на те, що відповідні зміни були внесені до Кримінально-процесуального кодексу України і Цивільно-процесуального кодексу України, редакція статті 294 КУоАП не була змінена. Отже, згідно з Законом України «Про судоустрій України» нагляд за діяльністю нижчестоячих судів в тому розумінні, в якому він існував раніше, відсутній. По значенню цього закону нагляд вищестоящих судів за судовою діяльністю можна розглядати лише як

214

> > > 215 > > >

До норм тимчасової дії також потрібно віднести положення Кодексу, пов'язані з переглядом справ на основі протесту прокурора. Згідно п. 9 Перехідних положень Конституції України прокуратура продовжує здійснювати функцію нагляду за дотриманням і застосуванням законів - до набуття чинності закону, регулюючого діяльність державних органів по контролю за дотриманням законів.

Коло недозволених до кінця питань і проблем, пов'язаних з переглядом постанов (рішень) у справах про адміністративні правопорушення, неминуче спричинить відповідні зміни в законодавство про адміністративну відповідальність, що необхідно зробити, по-перше, для поліпшення якості адміністративних і адміністративно-процесуальних норм і, по-друге, для забезпечення реалізації законних прав громадян в рамках виробництва у справах про адміністративні правопорушення.