На головну   всі книги   до розділу   зміст
1 2 3 6 7 9 10 11 12 13 14 16 17 18 19 20 21 23 24 25 26 27 28 29 32 33 34 35 37 38 39 40 41 42 43 45 46 47 48 49 51 52 53 54 56 57 58 59 60 62 63 64 66 67

з 2. З'ясування фактичних обставин

У процесі адміністративного розслідування повинні бути з'ясовані всі обставини справи. Звичайно такі обставини справи поділяють на три группи.140

Першу групу складають обставини, що мають значення для розв'язання питання про наявність або відсутність складу адміністративної провини і кваліфікацію правопорушення. Немає складу провини - немає і ответ140

Бахрах Д. Н. Адміністратівноє право: Учебник.- М. Ізд-у «БЕК», 1996.- С. 327.

184

> > > 185 > > >

ственности за нього. Тому суб'єкти розслідування насамперед зобов'язані з'ясувати те коло ознак, що характеризують діяння, які дозволять визначити, чи є в дії або бездіяльності особи склад адміністративної провини. Багато які правопорушення розрізнюються між собою лише одним або декількома ознаками елементів складу адміністративної провини. Тому з'ясування фактичних обставин справи дозволяє не тільки визнати наявність або відсутність в діях обличчя ознак складу адміністративної провини, але і кваліфікувати його протиправне діяння по відповідній статті Кодексу.

Наприклад, в КУоАП міститься декілька статей, які передбачають адміністративну відповідальність за порушення правил пожежної безпеки: ст. 77 - «Порушення вимог пожежної безпеки в лісах»; ст. 771 - «Самовільне випаллення сухої рослинності або її залишків»; ст. 120 - «Порушення правил пожежної безпеки на залізничному, морському, річковому і повітряному транспорті»; ст. 175 - «Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки». Основною кваліфікуючою ознакою при розмежуванні цих проступків виступає місце здійснення правопорушення, тому дана ознака об'єктивної сторони складу правопорушення, в обов'язковому порядку підлягає встановленню.

Другу групу складають обставини, що знаходяться за рамками складу провини, але що мають значення для індивідуалізації адміністративного стягнення. По-перше, мова в цьому випадку йде про особливого суб'єкта адміністративної відповідальності (особистості правопорушника) (див. з 5 розділу 3).

Особистість правопорушника - це система соціально-демографічних, соціально-ролевих і соціально-психологічних властивостей суб'єкта правопорушення. Статті 15, 16, 21, 29 (ч. 2), 30 (ч. 2), 31, 32 (ч. 2) і інші статті КУоАП орієнтують суб'єкта адміністративного розслідування на встановлення таких властивостей особистості правопорушника, які впливають: 1) загалом на питання залучення особи до адміністративної відповідальності (наприклад, на звільнення особи від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів справи на розгляд громадської організації або трудового колективу - ст. 21 КУоАП);

185

> > > 186 > > >

2) на вигляд адміністративного стягнення у випадках, коли санкція статті передбачає альтернативні варіанти поведінки органу адміністративної юрисдикції (наприклад, санкція ст. ЮЗ2 КУоАП передбачає можливість застосування до правопорушника адміністративного стягнення у вигляді попередження або штрафу у встановленому розмірі; в тих випадках, коли до адміністративної відповідальності притягується обличчя, що не має постійного місця роботи, то застосувати до нього такий вигляд стягнення, як виправні роботи представляється неможливим); і

3) на розмір адміністративного штрафу або терміни відбування таких адміністративних стягнень, як позбавлення спеціального права, виправні роботи і адміністративний арешт. Ознаки ж суб'єкта правопорушення необхідні, передусім, для встановлення адміністративної відповідальності і розв'язання питань кваліфікації злочинів і відносяться до обставин першої групи.

До другої групи обставин відносяться обставини, які не закріплені в диспозиції статті Особливої частини КУоАП, але враховуються або можуть бути враховані при призначенні стягнення як обставини пом'якшувальні або обтяжуючі адміністративну відповідальність (наприклад, повторне протягом року здійснення однорідної провини, за яку особу вже зазнавало адміністративної відповідальності; здійснення правопорушення групою осіб; здійснення правопорушення в умовах стихійного лиха або при інших надзвичайних обставинах і інш.).

До третьої групи відносяться причини і умови, сприяючі здійсненню адміністративної провини. З'ясування цих обставин у справі суб'єктами адміністративного розслідування необхідно, передусім, для попередження подібних правопорушень в майбутньому. Усунення причин і умов, сприяючих здійсненню правопорушення, здійснюється не тільки суб'єктами адміністративного розслідування, але і інакшими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, трудовими колективами, які згідно ст. 6 КУоАП розробляють і здійснюють заходи, направлені на попередження адміністративних проступків, виявлення і усунення причин і умов, сприяючих їх здійсненню.

186

> > > 187 > > >