На головну   всі книги   до розділу   зміст
1 2 3 6 7 9 10 11 12 13 14 16 17 18 19 20 21 23 24 25 26 27 28 29 32 33 34 35 37 38 39 40 41 42 43 45 46 47 48 49 51 52 53 54 56 57 58 59 60 62 63 64 66 67

з 6. Призначення адміністративного стягнення при множинності адміністративних проступків

Поняття множинності адміністративних проступків розробляється теорією адміністративного права і поки не відомо чинному законодавству про адміністративну відповідальність. Тільки деякі особливості накладення адміністративних стягнень при здійсненні декількох адміністративних проступків регулюються ст. 36 КУоАП.

Множинність адміністративних проступків - одне з складних соціально-правових явищ, яке не залучило поки до себе пильної уваги вчених. Найбільш детально дану правову категорію розглядає в своїх роботах

Визначити поняття множинності адміністративних проступків можна так, - це здійснення особою декількох правопорушень, передбачених законодавством про адміністративну відповідальність, або так - це

74 Д. Н. Бахрах. Адміністративна відповідальність громадян в СРСР: Учбове пособие.- Свердловськ, 1989.- С. 79-95; Д. Н. Бахрах. Адміністративне право: Підручник для вузов.- М.: Ізд. «БЕК», 1996.- С.304-305.

99

> > > 100 > > >

два і більше за акт суспільно небезпечної поведінки особи, кожний з яких являє собою самостійний склад адміністративної провини.

Д. Н. Бахрах, враховуючи складність і різноманіття даного правового поняття, характеризує його за допомогою переліку основних ознак.

Перша ознака множинності проступків - наявність декількох самостійних складів адміністративної провини. Тобто необхідно враховувати не кількість дій правопорушника, а кількість складів адміністративної провини. У Кодексі України про адміністративні правопорушення міститься велика кількість правопорушень, склад яких характеризується здійсненням декількох дій. Тобто мова в цьому випадку йде про так звані альтернативні склади (див. з 2 розділу 3). Однак незалежно від тієї, скільки дій здійснив правопорушник (одне або декілька з перерахованих в статті Кодексу), його дії будуть кваліфікуватися по одному складу адміністративної провини (наприклад, статті 44, 65, 163 КУоАП).

Друга ознака множинності адміністративних проступків - всі протиправні діяння здійснюються однією особою, яка одноразово або разновременно робить декілька самостійних порушень.

Третя ознака множинності полягає в тому, що відсутні обставини, перешкоджаючі залученню правопорушника до відповідальності за декілька адміністративних проступків відразу або за рецидив.

У залежності від того довершена нова адміністративна провина до або після залучення до адміністративної відповідальності виділяють два вигляду множинності: сукупність і рецидив.

Під сукупністю розуміється здійснення однією особою декількох адміністративних проступків до залучення його до відповідальності хоч би за одне з них. Сукупність розрізнюють двох видів: ідеальну і реальну сукупність.

Ідеальна сукупність - це одночасне виконання однією дією декількох складів правопорушень. Реальна сукупність являє собою систему складів, виконаних різними діями, а значить, разновременно, але дуже важливо враховувати той факт, що ні

100

> > > 101 > > >

за одну з довершених адміністративних проступків особу не було притягнуто до відповідальності, інакше, мова в цьому випадку буде йти про рецидив, а не про сукупність адміністративних проступків.

У частині 1 ст. 36 КУоАП міститься правило, згідно з яким адміністративне стягнення накладається за кожну провину окремо. Тобто встановлений принцип складання стягнень. Поглинання ж менш суворого стягнення більш суворим допускається як виключення ч. 2 ст. 36 КУоАП при дотриманні двох обов'язкових умов: 1) якщо справи розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою) і 2) такий розгляд справ відбувається одночасно. До основного стягнення в цьому випадку може бути приєднане одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з довершених правопорушень.

Рецидив провини - це здійснення нової адміністративної провини протягом року після залучення винного до відповідальності за попереднє порушення. Згідно ст. 39 КУоАП, якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року від дня закінчення виконання стягнення не здійснило нового адміністративного правопорушення, То це обличчя вважається таким, що не зазнало адміністративного стягнення. При рецидиві обличчя несе відповідальність тільки за нове правопорушення, оскільки за старе вже воно понесло відповідну адміністративну відповідальність. Про рецидив адміністративної провини як про кваліфікуючу ознаку, що встановлює більш сувору відповідальність (наприклад, ч. 2 ст. 138, ч. 2 ст. 145, ч. 2 ст. 146 КУоАП), а також, як про обставину, обтяжуючу адміністративну відповідальність (п. 2 ст. 35 КУоАП), вже говорилося в попередніх параграфах учбового посібника.