На головну   всі книги   до розділу   зміст
1 2 3 6 7 9 10 11 12 13 14 16 17 18 19 20 21 23 24 25 26 27 28 29 32 33 34 35 37 38 39 40 41 42 43 45 46 47 48 49 51 52 53 54 56 57 58 59 60 62 63 64 66 67

з 5. Обставини, пом'якшувальні і обтяжуючі адміністративну відповідальність

Під обставинами, пом'якшувальними відповідальність за здійснення адміністративної провини, розуміються різного роду чинники, які, по-перше, викликають неадекватну поведінку правопорушника в момент здійснення провини (пункти 3, 4, 5 ст. 34 КУоАП) або, по-друге, впливають на оцінку рівня шкідливих наслідків цієї провини після його здійснення (пункти 1 і 2 ст. 34 КУоАП).

Всі перераховані в ст. 34 КУоАП обставини, пом'якшувальні адміністративну відповідальність, можуть бути визнані такими тільки в тому випадку, якщо не передбачені як кваліфікуюча ознака в статті Особливої частини Кодексу. Наприклад, неповноліття особи не може розглядатися як обставина, пом'якшувальна адміністративну відповідальність, в такій адміністративній провині, як мешкання без паспорта або без прописки особи, що не досягла вісімнадцяти років - ст. 197 КУАП.

Першим в переліку обставин, пом'якшувальних відповідальність за здійснення адміністративної провини, вказане щиросерде розкаяння винного. Щиросерде розкаяння винного передбачає добровільна заява про нього органу (посадовій особі), що розглядає справу з поясненням обставин і причин правопорушення.

Обставиною, пом'якшувальною адміністративну відповідальність, також є запобігання винним шкідливим наслідкам правопорушення, добровільне відшкодування ним збитку або усунення заподіяної шкоди. Дуже важливо в цьому випадку розрізнювати за змістом три поняття, запропонованих законодавцем: «запобігання винним шкідливим наслідкам», «добровільне відшкодування збитку» і «усунення заподіяної шкоди».

91

> > > 92 > > >

Про запобігання винним шкідливим наслідкам може йти мова, наприклад, при здійсненні адміністративної провини, передбаченої ст. 77 КУоАП - «Порушення вимог пожежної безпеки в лісах». Так, спочатку внаслідок протиправних дій особи сталося спалахування лісу, а потім завдяки активним діям правопорушника пожежа була згашена, чим було відвернене спричинення шкоди державному лісовому фонду.

Добровільне відшкодування збитку може здійснюватися різними способами. Наприклад, порушник може компенсувати збиток виплатою грошей (відшкодування збитків) або своїм майном.

Усунення заподіяної шкоди передбачає: по-перше, усунення дефектів речі або заміну речі за рахунок коштів правопорушника відразу ж після здійснення правопорушення або до його розгляду компетентним органом адміністративної юрисдикції (наприклад, відремонтував поручні в під'їзді; відновив огорожу і т. п.); по-друге, здійснення у певних разах дій морального характеру (наприклад, принесення вибачень в усній або письмовій формі).

Здійснення адміністративної провини під впливом сильного душевного хвилювання признається пом'якшувальною обставиною, якщо обличчя є осудним. У тих випадках, коли сильне душевне хвилювання носить хворобливий характер, внаслідок якого обличчя не може віддавати звіт в своїх діях або керувати ними, воно є обставиною, що виключає адміністративну відповідальність (ст. 20 КУоАП). Причинами виникнення у людини сильного душевного хвилювання можуть бути: нанесення йому тяжкої образи, образи, здійснення над ним насилля і т. п. Такий стан впливає на психіку людини, ослабляє контроль за особистою поведінкою, знижує його можливість розумно оцінювати несподівано що склався ситуацию71.

71 Цікавим є той факт, що в рамках карного законодавства здійснення злочину під впливом сильного душевного хвилювання також розглядається як обставина, пом'якшувальна карну відповідальність (п. 7 ст. 66 УК). Але законодавець уточнює, що таке сильне душевне хвилювання буде визнане обставиною, пом'якшувальною

92

> > > 93 > > >

Збіг важких особистих або сімейних обставин - це морально-етичні і матеріальні ускладнення, які ослабляють волю особи, що здійснила провину, знижують його опірність в складних умовах і служать спонукальним мотивом до неправомірної дії або бездіяльності. Прикладом цього може бути недотримання або порушення правил руху або інакших загальнообов'язкових правил особою, яка знаходиться під враженням смерті або важкої хвороби близької людини, переживає загибель свого майна внаслідок пожежі і т. п.

Обставиною, пом'якшувальною адміністративну відповідальність, є і здійснення адміністративної провини неповнолітнім. Пояснюється це тим, що неповнолітні звичайно не володіють психікою, що устоялася, достатнім життєвим досвідом, навиками правомірної поведінки, не завжди усвідомлюють його шкідливість, легко піддаються впливу інших осіб, особливо старших за віком, які нерідко виступають організаторами або підбурювачами правопорушень, враховується також і те, що неповнолітні легше піддаються воспи-відповідальність,

тільки в тому випадку, якщо буде викликано неправомірними або аморальними діями потерпілого. Також уперше Карний Кодекс закріпив поняття «обмежена осудність», - це коли особа при здійсненні злочину, внаслідок психічного розладу, що є у нього, було не в змозі в повній мірі усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і (або) керувати ними. Тобто якщо особа, що має певний психічний розлад (залишкові явища черепно-мозкових травм, розумова відсталість, невротичні розлади і т. п.), яке було не в змозі в повній мірі усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і (або) керувати ними, здійснить злочин, то воно признається згідно ст. 20 УК обмежено осудним. Це означає, що обличчя буде притягнуте до карної відповідальності, а обмежена осудність буде враховуватися як пом'якшувальна обставина при призначенні покарання. Якщо це обличчя провиниться адміністративну, то згідно з чинним законодавством про адміністративну відповідальність (ст. 20 КУоАП) таке обличчя буде визнане неосудним, тільки по тій причині, що в діянні правопорушника є ознаки як медичного, так і юридичного критерію неосудності, передбаченої адміністративним законодавством.

93

> > > 94 > > >

тательному впливу і можуть бути виправлені без застосування жорстких заходів адміністративного взискания72.

До обставин, пом'якшувальних адміністративну відповідальність відноситься також здійснення адміністративної провини вагітною жінкою або жінкою, що має дитину у віці до одного року. Здійснення правопорушення вагітною жінкою признається однією з пом'якшувальних відповідальність обставин, оскільки такий стан супроводиться підвищеною чутливістю, запальністю, що може відбитися на поведінці і привести до здійснення адміністративної провини. Стан вагітності повинно оцінюватися як пом'якшувальна обставина тільки в тому випадку, коли адміністративна провина довершена саме під впливом цього чинника. Наявність у жінки дитини у віці до одного року також пом'якшує відповідальність за здійснення адміністративної провини, оскільки виникаючі складності в догляді за дитиною (наприклад, безсонні ночі внаслідок хвороби немовляти, відсутності допомоги з боку інших осіб і т. п.) підривають здоров'я матері, роблять її дратівливої, запальної, що може відбитися на її поведінці, штовхнути на здійснення неправомірних дії .

Перелік обставин, пом'якшувальних адміністративну відповідальність не є вичерпним. Орган адміністративної юрисдикції, що розглядає справу про адміністративну провину, має право визнавати пом'якшувальними і такі обставини, які не вказані в Законі, але по суті є такими (наприклад, здійснення провини під впливом загрози або примушення, внаслідок матеріальної, службової або інакшої залежності і т. п.).

72 Законодавець використовує в п. 4 ст. 34 КУоАП термін «неповнолітні», однак для правильного розуміння норм законодавства потрібно уточнити це положення і чітко указати - здійснення правопорушення особою у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років, як це, наприклад, зроблене в ч. 2 ст. 32 КУоАП, де законодавець визначає коло осіб, до яких не застосовується такий вигляд стягнення, як адміністративний арешт.

73 Васильев А. С. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Науково-практичний комментарий.- X.: ТОВ «Одіссей», 2002.- С. 115.

94

> > > 95 > > >

Стаття 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення дає вичерпний список обставин, обтяжуючих адміністративну відповідальність. Це означає, що орган адміністративної юрисдикції не може з власної ініціативи та або інакша обставина, не вказана в ст. 35 КУоАП, розглянути як обтяжуючий адміністративну відповідальність.

Під обставинами, обтяжуючими адміністративну відповідальність за здійснення адміністративної провини, розуміються різного роду чинники, що змінюють відношення, насамперед, до самого діяння, посилюючи міру його суспільної небезпеки, а також до особистості правопорушника.

До обставин, обтяжуючих адміністративну відповідальність, передусім, відноситься продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимоги уповноважених на те осіб припинити його (наприклад, порушення тиші в суспільних місцях в заборонений рішенням міської ради час, всупереч вимозі працівника міліції припинити протиправну поведінку - ст. 182 КУоАП). Така поведінка правопорушника, свідчить про підвищену суспільну небезпеку адміністративної провини, що здійснюється, що дає можливість органу адміністративної юрисдикції розглядати дану обставину як обтяжуюче адміністративну відповідальність. При цьому потрібно мати на увазі, що невиконання законних вимог окремих посадових осіб і представників громадськості про припинення правопорушення утворить самостійний склад адміністративної провини. Так, наприклад, ст. 185 КУАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена суспільного формування з охорони громадського порядку і державної межі, військовослужбовця.

Обставиною, обтяжуючою відповідальність за здійснення адміністративної провини, є повторне протягом року здійснення однорідного правопорушення, за яку особу вже зазнавало адміністративного стягнення, або здійснення правопорушення особою, що раніше здійснила злочин. Обидві обставини свідчать про стійку протиправну установку порушника, відносно якого не надали свого воспитатель95

> > > 96 > > >

ного впливу міри державного примушення, що застосовувалися до нього в зв'язку із здійсненням першого правопорушення (злочину або однорідної адміністративної провини). При цьому потрібно мати на увазі, що повторне здійснення правопорушення може бути визнано обтяжуючою обставиною тільки в тому випадку, якщо правопорушник, до якого за однорідне правопорушення були застосовані заходи адміністративного стягнення, протягом року знову здійснює однорідну адміністративну провину. Якщо ж обличчя, що раніше зазнало адміністративного стягнення, здійснює після цього інакші адміністративні проступки, то такий рецидив адміністративним законодавством як обтяжуюча відповідальність обставина не признається.

Не признається обтяжуючою обставиною і повторне здійснення однорідної адміністративної провини, якщо від дня здійснення першого правопорушення пройшло більше за рік. У цьому випадку відповідальність за здійснення адміністративної провини визначається за загальними правилами, без застосування п. 2 ст. 35 КУоАП. Важливо також пам'ятати, що одним з умов визнання повторності провини є обов'язкове залучення правопорушника до адміністративної відповідальності за перше однорідне правопорушення. Якщо ж такого не було, то повторне порушення відповідних правил не вважається повторним і, отже, не може бути віднесене до обтяжуючих обставин.

Іноді повторне здійснення адміністративної провини протягом року є кваліфікуючою ознакою складу правопорушення. У цьому випадку орган адміністративної юрисдикції при призначенні стягнення керується санкцією відповідної статті, що встановлює більш суворе стягнення, і не враховує дану обставину як обтяжуючий адміністративну відповідальність по значенню ст. 35 КУоАП. Наприклад, ч. 2 ст. 1851 КУоАП передбачає відповідальність за повторне протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних ходів і демонстрацій.

Якщо ж адміністративна провина була довершена особою, що раніше здійснила злочин, то його діяння в будь-якому випадку розглядається як довершене при отяг96

> > > 97 > > >

обставинах, що сподіваються, незалежно від того, чи однорідним було по характеру довершений злочин і чи осуджений винний за нього або справу ще тільки розсліджувати. Лише у разах відсутності складу злочину, витікання термінів давності або зняття (погашення) судимості за раніше довершений злочин, даний обставина не оцінюється органом адміністративної юрисдикції як обтяжуючий адміністративну відповідальність.

Обставиною, обтяжуючою адміністративну відповідальність правопорушника, є і залучення в правопорушення неповнолітнього. Ця обставина загострює відповідальність незалежно від того, в якій формі здійснювалося залучення неповнолітнього (підбурювання, обман, домовленості, використання залежного положення і інш.). Дана обставина не повинна розглядатися як обтяжуючий адміністративну відповідальність, якщо виступає як кваліфікуюча ознака окремого вигляду адміністративної провини. Наприклад, доведення неповнолітнього до стану сп'яніння є окремим правопорушенням, за здійснення якого ст. 180 КУоАП встановлює адміністративну відповідальність.

Законодавець відносить також до обставин, обтяжуючих адміністративну відповідальність, здійснення адміністративної провини групою осіб. Це пояснюється тим, що групові правопорушення підвищують суспільну небезпеку і шкідливість протиправних діянь, формують антигромадську установку трохи правопорушників, які здійснюють правопорушення нерідко по попередній змові, із зазделегідь обдуманим планом дій, з розподілом ролей між співучасниками правопорушення. Адміністративна провина признається груповим, якщо він довершений не менш ніж двома особами, діючими спільно. При призначенні міри стягнення цим особам необхідно враховувати як характер поведінки, так і міра провини кожного з них. Здійснення адміністративної провини групою осіб, іноді виступає як кваліфікуюча ознака певного складу правопорушення (наприклад, участь водіїв мотоциклів і інших транспортних засобів в груповому пересуванні, зупинці або стоянці - ст. 1221 КУоАП).

97

> > > 98 > > >

Обставиною, обтяжуючою адміністративну відповідальність, є і здійснення правопорушення в умовах стихійного лиха або при інших надзвичайних обставинах. Під стихійними лихами або іншими надзвичайними обставинами при цьому розуміються різні чинники природного або соціального характеру, які різко ускладняють соціальну ситуацію і створюють підвищену небезпеку для населення. Деякі з цих чинників зумовлені діями сил природи, не підвладних людині (наприклад, повінь, землетрус, обвали і т. п.), грубих порушень встановлених правил здійснення певних видів виробничої діяльності (при аварії, краху поїздів, пожежі і інш.).

Обличчя, що використовують надзвичайні обставини або стихійні лиха для здійснення адміністративних проступків, повинні нести підвищену адміністративну відповідальність в межах санкції відповідної статті КУоАП. Однак, якщо адміністративна провина була довершена в умовах стихійного лиха або при надзвичайних обставинах, але не був з ними безпосередньо пов'язаний, застосовувати п. 5 ст. 35 КУАП при призначенні адміністративного стягнення не треба. Наприклад, розцінювати як обтяжуюча обставина розпивання спиртних напоїв в суспільних місцях в умовах стихійного лиха не має значення, оскільки дана обставина не підвищує міру суспільної небезпеки адміністративної провини. Даний чинник також не може розглядається як обставина, обтяжуюча адміністративну відповідальність, якщо вказується як обов'язкова ознака, що характеризує об'єктивну сторону адміністративної провини. Наприклад, ненадання транспортних засобів працівникам міліції і медичним працівникам у встановлених законом невідкладних випадках - ст. 1241 КУоАП.

Ще однією обставиною, обтяжуючою адміністративну відповідальність, є здійснення правопорушення в стані сп'яніння. Під сп'янінням при цьому розуміється такий стан людини, який виникає внаслідок навмисного вживання алкогольних напоїв, наркотичних препаратів, психотропних або інакших речовин, які спричиняють одурманення, втрату адекватного контролю над поведінкою. Якщо ж правопорушення було довершене особою, доведеною до стану

98

> > > 99 > > >

сп'яніння проти його волі, то такі дії не вважаються довершеними при обтяжуючих обставинах.

Також необхідно мати на увазі, що не вважаються довершеними при обтяжуючих обставинах ті адміністративні проступки, для яких стан сп'яніння правопорушника є невід'ємною кваліфікуючою ознакою складу (наприклад, поява в суспільних місцях в п'яному вигляді - ст. 178 КУоАП, управління транспортним засобом в стані сп'яніння - ст. 127 КУоАП і інш.).

Згідно ч. 2 ст. 35 КУоАП представляє органам (посадовим особам), що накладають адміністративні стягнення, право не визнавати стан сп'яніння обтяжуючою обставиною, якщо така можливість зумовлена характером конкретного правопорушення і матеріалами справи.