На головну   всі книги   до розділу   зміст
1 2 3 6 7 9 10 11 12 13 14 16 17 18 19 20 21 23 24 25 26 27 28 29 32 33 34 35 37 38 39 40 41 42 43 45 46 47 48 49 51 52 53 54 56 57 58 59 60 62 63 64 66 67

з 5. Суб'єкт адміністративної провини

Суб'єкт правопорушення - це особа, що здійснила адміністративну провину і яке на основі чинного законодавства можна притягнути до адміністративної відповідальності. Адміністративна відповідальність юридичних осіб - це вже факт реальної действитель58

Законодавство про адміністративну відповідальність не встановлює норми що регламентують поняття, форми співучасті і види співучасників в здійсненні адміністративної провини. Однак в реальному житті зростає кількість адміністративних проступків, в здійсненні яких умисно бере участь декілька осіб. Наприклад, порушення ст. 512 КУоАП здійснюється дуже часто декількома особами, де ролі участі кожної з них визначені в здійсненні провини. Тому і науці адміністративного права і законодавству про адміністративну відповідальність надалі доведеться дослідити дане явище і дати йому законодавче визначення. Звичайно ж, воно не буде мати такого кваліфікуючого значення як співучасть в рамках кримінального права, однак при призначенні, адміністративного стягнення необхідно все ж враховувати міру його долі в здійсненні адміністративної провини.

68

> > > 69 > > >

ности, однак що вимагає чіткої правової регламентації. Адміністративна відповідальність фізичних осіб не викликає сумнівів і регламентується Кодексом України про адміністративні правопорушення. Аналізуючи особливості адміністративної відповідальності фізичних осіб можна виділити такі види суб'єктів складу адміністративної провини: загальний суб'єкт провини, спеціальний суб'єкт провини і особливий суб'єкт адміністративної ответственности.59

Загальний суб'єкт - це осудна особа, що досягла 16-літнього віку. Законодавство України про адміністративну відповідальність не дає визначення осудності особи, однак воно закріплює в ст. 20 КУоАП поняття неосудність. Так, не підлягає адміністративній відповідальності обличчя, яке під час здійснення протиправної дії або бездіяльності знаходилося в стані неосудності, тобто не могло усвідомлювати своїх діях або керувати ними внаслідок хронічної

59 Виділення особливого суб'єкта безпосередньо не пов'язано з особливостями складу адміністративної провини, оскільки ознаки, що характеризують особливий суб'єкт, не впливають на факт наявності складів і кваліфікацію адміністративних проступків, а мають лише значення при індивідуалізації адміністративної відповідальності. Тому термінологічно правильніше називати його «особливий суб'єкт адміністративної відповідальності». Його пояснення в рамках даного розділу має освітнє значення, оскільки студентам легше буде зрозуміти різницю між спеціальним суб'єктом провини, який, як правило, безпосередньо вказаний в статті, що передбачає адміністративну провину і відповідальність за нього, і особливим суб'єктом адміністративної відповідальності, який має значення вже для індивідуалізації відповідальності. У науці кримінального права не виділяють особливий суб'єкт по вище згаданій причині, і пропонують розрізнювати поняття «суб'єкт злочину» і «особистість злочинця». Наприклад, якщо закон встановлює, що певне покарання не може бути застосоване до неповнолітнього, він надає кримінально-правове значення таким властивостям особистості (вік), які виходять за рамки складу. Такий підхід вчених кримінального права заслуговує уваги і може бути використаний і в рамках науки адміністративного права при характеристиці складу адміністративної провини (Курс кримінального права. Загальна частина. Тому 1: Вчення про злочин. Підручник / Під ред. Н. Ф. Кузнецової, І. М. Тяжковой.- М.: Ізд. «ЗЕРЦАЛО», 1999.- С. 287-290).

69

> > > 70 > > >

душевних хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, недоумства або інакшого хворобливого стану. Отже, осудність означає здатність особи за станом психічного здоров'я усвідомлювати своїх діях і керувати ними. Осудність є обов'язковим елементом суб'єкта адміністративної провини. Тому, якщо обличчя, що здійснило протиправне діяння, не володіє цією ознакою, то настання адміністративної відповідальності неможливе, оскільки відсутня одна з підсистем складу провини - його суб'єкт.

Вік також є обов'язковим елементом суб'єкта адміністративної провини. Тому, якщо обличчя не досягло 16-літнього віку, то довершене ним протиправне діяння не є адміністративною провиною і притягнути його до адміністративної відповідальності не можна.

Спеціальний суб'єкт - це особа, що характеризується спеціальними ознаками, наявність яких дає можливість притягнути його до адміністративної відповідальності за довершене ним певне правопорушення. Кодекс України про адміністративні правопорушення містить велику кількість адміністративних проступків зі спеціальним суб'єктом. Як правило, такий суб'єкт провини вказується безпосередньо в самій статті. Наприклад, водії (порушення водіями правил експлуатації транспортних засобів, правил користування ременями безпеки - ст. 121 КУоАП; експлуатація водіями транспортних засобів, номери агрегатів яких не відповідають записам в реєстраційних документах - ст. 1211 КУоАП; перевищення водіями транспортних засобів швидкості руху, невиконання сигналів регулювання дорожнього руху, порушення правил перевезення людей і інших правил дорожнього руху - ст. 122 КУоАП і т. п.); посадові особи (допущення мешкання без паспорта - ст. 199 КУоАП; прийом посадовими особами на роботу без паспорта - ст. 200 КУоАП; незаконне вилучення посадовими особами паспортів у громадян - ст. 201 КУоАП і т. п.); іноземці і особи без громадянства (порушення іноземцями і особами без громадянства правил перебування в Україні, транзитного проїзду через територію України - ст. 203 КУоАП); капітан судна (иполнение капітаном судна або іншого плавучого засобу

70

> > > 71 > > >

передбачених чинним законодавством обов'язків по реєстрації в суднових документах операцій з шкідливими речовинами і сумішами - ст. 62 КУоАП; неповернення капітаном іноземного судна пропусків на право сходу на берег облич суднового екіпажу - ст. 207 КУоАП); військовозобов'язані або призовники (порушення військовозобов'язаними або призовниками законодавства про загальний вояцький обов'язок і військову службу - ст. 210 КУоАП; умисне псування або недбале зберігання військовозобов'язаними і призовниками обліково-вояцьких документів - ст. 211 КУоАП); механизатори (грубе порушення механизаторами правил технічної експлуатації сільськогосподарських машин і техніки безпеки - ст. 108 КУоАП); батьки (невиконання батьками або особами, їх замінюючими, обов'язків по вихованню дітей - ст. 184 КУоАП) і т. д.

Особливий суб'єкт - це особа, що володіє ознаками, які впливають на особливості залучення винного до адміністративної відповідальності. До таких суб'єктів відносяться: дипломатичні представники, неповнолітні, інваліди, вагітні жінки, військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ, іноземці і особи без громадянства, безробітні і т. д. У чому ж особливість цих суб'єктів адміністративної відповідальності.

Працівники дипломатичного представництва користуються певним імунітетом і привілеями. Такий імунітет і привілеї встановлюються не для особистих вигід, а для здійснення функцій дипломатичного представництва. Венская конвенція 1961 року закріпила, що дипломатичні працівники наділені імунітетом від адміністративної юрисдикції відносно виконавчих дій.

Неповнолітні також є особливим суб'єктом адміністративної відповідальності. Це виявляється, по-перше, в тому, що до осіб у віці від 16 до 18, як правило, не застосовують міри адміністративного стягнення, а застосовують заходи впливу, передбачені ст. 241 КУоАП (обов'язок публічно або в інакшій формі попросити вибачення у потерпілого; попередження; догана або сувора догана; передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, їх замінюючим, або під нагляд педагогічному або трудовому колективу з їх згоди, а також окремим громадянам на їх прохання).

71

> > > 72 > > >

По-друге, до неповнолітніх не застосовується такий види адміністративного стягнення, як адміністративний арешт (ст. 32 КУоАП). У - третіх, за адміністративні проступки, довершені особами з 14 до 16 років, несуть адміністративну відповідальність їх батьки або особи, їх замінюючі (ч. 3 ст. 184 КУоАП).

Стаття 15 КУоАП встановлює особливості відповідальності військовослужбовців і інакших осіб, на яких розповсюджується дія дисциплінарних статутів за здійснення адміністративних проступків. Так, відповідно до Тимчасового дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, затвердженого Указу Президента 7 жовтня 1993 року, вояцька дисципліна визначається як суворе і точне дотримання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановленого законодавством України і вояцьким Статутом. Перелік порушень, за яких військовослужбовців і військовозобов'язані (статус яких під час зборів прирівнюється до військовослужбовців) несуть адміністративну відповідальність на загальних основах, що містяться в ч. 1 ст. 15 КУоАП: 1) порушення правил полювання, рибальства і охорон рибних запасів; 2) порушення митних правил; 3) порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху; 4) здійснення коррупционних діянь і інших правопорушень, пов'язаних з корупцією; 5) неправомірне використання державного майна; 6) неприйняття заходів по приватному визначенню суду або приватній постанові судді, відносно представлення органу дізнання, слідчого або представлення прокурора; 7) ухиляння від виконання законних вимог прокурора; 8) порушення законодавства про державну таємницю.

Крім військовослужбовців (військовозобов'язаних під час зборів) дисциплінарну відповідальність за здійснення адміністративних проступків можуть нести і інші особи, на яких розповсюджується дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну. Ця обставина зумовлена тим, що характер здійснюваної цими особами діяльності вимагає особливо суворого дотримання відповідних правил і норм, що забезпечують нормальне функціонування об'єктів певних галузей економіки, зокрема, транспорту, зв'язку, підприємств рибопромишленного комплексу і т. п. Так, Статути про дисципліну працівників залізничного, мор72

> > > 73 > > >

ского, річкового, повітряного транспорту, а також Статут працівників зв'язку передбачають такі основи залучення винних до дисциплінарної відповідальності, які в ряді випадків співпадають з формулюваннями складів адміністративних проступків (наприклад, порушення правил і норм виробничої санітарії, пожежної безпеки, пошкодження транспортних засобів - вагонів, локомотивів на залізничному транспорті, судів - на морському і річковому транспорті, порушення збереження прийнятих до перевезення вантажів і інш.). Статутом про дисципліну працівників залізничного транспорту передбачено також, що порушення ними дисципліни в службових приміщеннях і на території підприємств залізничного транспорту, навіть якщо воно довершене не при виконанні службових обов'язків (т. е. об'єктивно є адміністративним правопорушенням), розглядається як службова провина і, якщо не спричиняє за собою карної відповідальності, карається в дисциплінарному порядку. Разом з тим за здійснення особами, вказаними в частини 2 ст. 15 КУоАП, адміністративних проступків у позаслужбовий час вони повинні нести адміністративну відповідальність на загальних основах, оскільки в цьому випадку на них не розповсюджується дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну.

Згідно ч. 4 ст. 15 КУоАП до водіїв транспортних засобів Збройних Сил України або інших вояцьких формувань за порушення правил дорожнього руху як міра адміністративного стягнення застосовується не штраф, а попередження.

Іноземці і особи без громадянства також є особливим суб'єктом адміністративної відповідальності. До них можуть бути застосовані такі специфічні заходи адміністративного примушення, які не застосовуються відносно громадян України, як затримання і видворяючий їх за межі України (ст. 27 Закону України «Про прокуратуру»; ч. 3 ст. 24 КУоАП).

До особливих суб'єктів адміністративної відповідальності можна віднести інвалідів I і II групи, вагітних жінок, до яких не застосовуються виправні роботи і адміністративний арешт, а також інших осіб, відносно яких законодавством встановлений особливий порядок залучення до адміністративної відповідальності. Так, наприклад, аналіз чинного законодавства

73

> > > 74 > > >

дозволяє до особливих суб'єктів адміністративної відповідальності віднести і безробітних, оскільки застосувати до них адміністративне стягнення у вигляді виправних робіт неможливо по тій причині, що воно від'їжджається по місцю постійної роботи правопорушника.