На головну   всі книги   до розділу   зміст
1 2 3 6 7 9 10 11 12 13 14 16 17 18 19 20 21 23 24 25 26 27 28 29 32 33 34 35 37 38 39 40 41 42 43 45 46 47 48 49 51 52 53 54 56 57 58 59 60 62 63 64 66 67

з 3. Об'єкт адміністративної провини

Об'єкт адміністративної провини - це те, на що

посягає адміністративна провина, а саме, суспільні відносини, що охороняються адміністративним законодавством. Таким суспільним відносинам, внаслідок здійснення адміністративної провини, завжди заподіюється соціальна шкода, оскільки відбувається дестабілізація чого склався в суспільстві зв'язків. Дуже часто здійснення адміністративної провини зв'язане з спричиненням реальної (фактичного) шкоди або створенням загрози його причинения53.

53 Проблема визначення об'єкта адміністративної провини зачіпає зараз не тільки науку адміністративного права і близкородственную науку кримінального права, але і теорію держави і права, де не однозначно визначається об'єкт правопорушення. Більшість вчених, що займаються проблемами адміністративної відповідальності, характеризують об'єкт адміністративної провини як суспільні відносини, що охороняються адміністративним законодавством, на які посягає адміністративна провина (Агапов А. Б. Адміністратівная відповідальність: Учебник.- М.: «Статут», 2000.- С. ЗЗ; Адміністративне право України.- 2-е изд., перераб. і доп.: Підручник / Під ред. Ю. П. Бітяка. - X.: Право, 2003.- С. 183; Овсянко Д. М.: Учбове пособие.- Ізд. 3-е, перер. і доп.- М.: Юристъ, 2002.- С. 150; Битяк Ю. П., Зуй В. В. Адміністратівноє право України (Загальна частина). Учбове пособие.- X.: ТОВ «Одіссей», 1999.- С. 127-128). Більшість вчених в сфері кримінального права також характеризують об'єкт злочину через поняття суспільні відносини (мінальне право

59

> > > 60 > > >

В науці адміністративного права розрізнюють: загальний, родовий, видової і безпосередній об'єкт адміністративної провини.

Україні: Загальна частина: Підручник / Відп. ред. Я. Ю. Кондратьев.- ДО.: Правові джерела, 2002.- С. 96; Кримінальне право України. Ізд. 2-е перераб. і доп.: Підручник.: Під ред. М. І. Ба-жанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тация.- X.: Право, 1999.- С. 75; Кримінальне право України: Загальна частина. Підручник / Отв. ред. Кондратьев Я. Ю. / Під ред. Клименко В. А., Мельника Н. І.- До.: Атика, 2002. С. 97; Кримінальне право України. Загальна і Особлива частини: Підручник / Під ред. Е. Л. Стрельцова.- X.: ТОВ «Одіссей», 2002.- С. 73-75; Кримінальне право Російської Федерації. Загальна частина: Підручник / Під ред. А. І. Рарога.- М.: Юристъ, 2001 - С. 94). Однак ця загальновизнана теза науки кримінального права і теорії держави і права починає зазнавати критики. Ця концепція, затверджують П. С. Матишевс-кий і Фесенко Е. В. (Кримінальне право Україні. (Загальна частина): Підручник. / Під ред. П. С. Матішевського, П. П. Андрушка, С. Д. Шапченка.- До.: ЮРІНКОМ ІНТЕР, 1999.- С.123-124) не повністю відповідає сучасним поглядам на оцінку соціальних цінностей. Основним її недоліком, вважають вони, є перебільшення значення категорії «публічного» відносно категорії «приватного» в сфері соціального життя, т. е. людина з його потребами відійшла на другий план. Тому вони пропонують розглядати об'єкт злочину як конкретні людські, суспільні або державні цінності. Таку ж точку зору відстоює в своїх роботах А. В. Наумов (Наумов А. В. Уголовноє право.- М., 1996). Ця точка зору стала з'являтися і при характеристиці об'єкта правопорушення в рамках теорії держави і права (Скакун О. Ф. Теорія держави і права: Учебник.- X.: Консум, 2000.- С.458; Поляків А. В. Общая теорія права: Феноменолого-коммуника-тивний підхід. Курс лекций.- СПб.: Ізд. «Юридичний центр Прес», 2003.- 808). Не вдаючись в полеміку, відмітимо тільки, що повністю підтримуємо точку зору Н. І. Кор-жанського, який пише, - «зрозуміло, що злочин посягає на суспільні цінності, але яке практичне значення такого визначення об'єкта злочину, як його використати для визначення суспільної суті злочину, його ознак, для кваліфікації злочину, для відмежовування одного злочину від іншого? Ніякого практичного значення воно не має і мати не може». (Коржанський М. Й. Наріси кримінального права.- До., 1999.- С. 160), Тому вважаємо, що об'єктом злочину, адміністративної провини або інакшого правопорушення є суспільні відносини, що охороняються нормами законодавства.

60

> > > 61 > > >

Під загальним об'єктом розуміються всі суспільні відносини, регульовані законодавством України і законодавства, що охороняються нормами про адміністративні правопорушення.

Родовий об'єкт - це однорідна група суспільних відносин, на які посягають адміністративні проступки. У залежності від родового об'єкта посягання адміністративні проступки розміщені по розділах в Особливій частині Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так, в розділі 5 містяться адміністративні проступки, що посягають на відносини в області охорони труда і здоров'я населення; в розділі 6 - проступки, що посягають на відносини власності; в розділі 11 - проступки, що посягають на відносини в сфері житлово-комунального господарства і благоустрою і т. д.

Різновидом родового виступає видової об'єкт. Видової об'єкт - це тісно взаємопов'язана між собою група суспільних відносин, представляюча собою частина родового об'єкта, і на яку посягають адміністративні проступки. Наприклад, в рамках родового об'єкта адміністративної провини, - відносини власності, - можна виділити видової об'єкт - відносини державної власності або відносини колективної власності і т. д.

Аналізуючи зміст статей Особливої частини Кодексу України про адміністративні правопорушення можна виділити безпосередній об'єкт посягання. Під безпосереднім об'єктом розуміються суспільні відносини, на які посягає адміністративна провина, що підпадає під ознаки конкретного складу. Наприклад, безпосереднім об'єктом провини, передбаченої в ст. 105 КУоАП - «Порушення правил по боротьбі з карантинними шкідниками, хворобами рослин і бур'янами», є суспільні відносини, які складаються в процесі виконання агротехнических правил і застосування коштів, що забезпечує нормальне ведіння рослинництва.

Поняття «безпосередній об'єкт адміністративної провини» і «предмет адміністративної провини» часто ототожнюються в науці адміністративного права54.

54 Мотивом для цього є саме законодавство про адміністративну відповідальність. Так, аналізуючи положення

61

> > > 62 > > >

Безпосередній об'єкт і предмет адміністративної провини є елементами складу, що характеризують його об'єкт.

Під предметом адміністративної провини потрібно розуміти матеріалізований елемент матеріального світу, впливаючи на який винний здійснює посягання на безпосередній об'єкт адміністративної провини. Предмет, як факультативний елемент об'єкта адміністративної провини, не завжди закріпляється в диспозиції статті, що встановлює адміністративну провину і відповідальність за нього. Однак Кодекс України про адміністративні правопорушення містить велику кількість правопорушень, де предмет прямо закріплений в диспозиції статті. Наприклад, самовільний

ст. 24 КУоАП, а саме, пункт 3, де закріплено: «відшкодувальне вилучення предмета, що був знаряддям здійснення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення», і пункт 4, де закріплено: «конфіскація: предмета, що був знаряддям здійснення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, отриманих внаслідок здійснення адміністративного правопорушення», можна зробити висновок, що під безпосереднім об'єктом адміністративної провини законодавець розуміє матеріалізований елемент матеріального світу. Однак такий підхід суперечить загальноприйнятому в науці розумінню безпосереднього об'єкта правопорушення як суспільних відносин, на які посягає конкретна адміністративна провина. Тобто законодавець ставить знак рівності між поняттями «безпосередній об'єкт адміністративної провини» і «предмет адміністративної провини», що не сприяє розвитку науки адміністративного права загалом і законодавства про адміністративну відповідальність, зокрема. Предмет адміністративної провини - це те, що зазнає протиправного впливу для нанесення шкоди безпосередньому об'єкту адміністративної провини. Наприклад, безпосереднім об'єктом дрібного розкрадання (ст. 51 КУоАП) є суспільні відносини державної і колективної власності, а предметом - майно, на яке посягав правопорушник. Тому коректніше було б викласти, наприклад, пункт 3 ст. 24 КУоАП, таким чином: «відшкодувальне вилучення предмета, що був знаряддям здійснення правопорушення або предметом адміністративної провини». Це дозволило б на законодавчому рівні розмежувати поняття «безпосередній об'єкт адміністративної провини» і «предмет адміністративної провини».

62

> > > 63 > > >

захват земельної дільниці (ст. 531 КУоАП), знищення межових знаків (ст. 56 КУоАП), знищення або пошкодження подроста в лісах (ст. 66 КУоАП), пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду (ст. 69 КУоАП) і інші правопорушення.