На головну   всі книги   до розділу   зміст
1 2 3 5 6 7 8 9 11 12 13 14 16 17 18 20 21 22 23 24

ВСТУП

Вступ радянського народу в історичний етап розгорненого будівництва комуністичного суспільства висуває перед радянською юстицією нові важливі вимоги. «Формування нової людини з комуністичними рисами вдачі, звичками і мораллю, ліквідація пережитків капіталізму в свідомості людей є в цей час однієї з головних практичних задач»,- говориться в постанові ЦК КПРС «Про задачі партійної ' пропаганди в сучасних умовах»1. У боротьбі з антигромадськими явищами основне значення придбавають застосування заходів виховального і попереджувального характеру, широке залучення громадськості до боротьби із злочинністю.

Передача ряду державних функцій громадським організаціям не означає ослаблення ролі судових і прокурорських органів в боротьбі із злочинністю. «Ці органи,-вказував тов. Н. С. Хрущев, -будуть продовжувати свою діяльність з метою впливу на облич, які злісно не підкоряються нормам соціалістичного суспільства і не піддаються вихованню»2. Стоячи на варті соціалістичного правопорядку, органи юстиції повинні у всій своїй діяльності суворо дотримувати вимоги соціалістичної законності, не допускаючи фактів залучення до карної відповідальності невинних осіб і не залишаючи злочинців безкарними.

1 «Правда» 10 січня 1960 р.

2 Н. С. Хрущев, Про контрольні цифри розвитку народного господарства СРСР на 1959-1965 роки. Доповідь на позачерговому XXI з'їзді КПРС, М., 1959, стор. 122.

> > > 4 > > >

Нові задачі і форми практичної діяльності судових і прокурорських органів в сучасних умовах зобов'язують до подальшого розширення і поглиблення теоретичних досліджень в області радянського кримінального права. Істотне значення в цих наукових дослідженнях належить проблемам, пов'язаним з поняттям і складом злочину, основами карної відповідальності і умовами, необхідними для поступової заміни її заходами суспільного впливу.

Злочин, як соціальна і юридична категорія, за останні роки зазнає поглибленого вивчення. У цьому відношенні досить указати на роботи А. Н. Трайніна про склад злочину, Б. С. Нікифорова про об'єкт злочинного посягання, Б. С. Утевсько-го, Т. Л. Сергеєвой і В. Г. Макашвілі про вино, М. І. Орлова про суб'єкта злочину і інш. Є роботи і по окремих елементах об'єктивної сторони злочину: причинного зв'язку (А. А. Пиоінтковского, M. Д. Кулі-міського, П. С. Семенова і інш.), злочинним наслідкам (Н. Ф. Кузнецової, А. С. Міхліна). Але досі в радянській літературі немає загального дослідження об'єктивної сторони злочину, якщо не вважати відповідних розділів підручників для вищих юридичних учбових закладів.

Тим часом аналіз об'єктивної сторони злочину має важливе значення, зокрема, для розуміння інших елементів складу, особливо суб'єктивної сторони і об'єкта, а також злочину загалом.

Рішення XX і XXI з'їздів партії і прийняті в останні роки нові законодавчі акти намітили в області судово-прокурорської діяльності послідовну лінію на пом'якшення карної відповідальності за менш небезпечні правопорушення, на посилення уваги до особистості винного і всім конкретним обставинам справи. Міра суспільної небезпеки злочину, обстановка, місце, час, спосіб здійснення злочину, тягар наслідків, що наступили, характер їх зв'язку з поведінкою обвинуваченого і інші ознаки об'єктивної сторони мають істотне значення при розв'язанні питання про покарання винного в уголовнопра-вовом порядку або про застосування до нього заходів суспільного впливу. Вимога Пленуму Верховного Суду СРСР - «уважно і вдумливо підходити до питання

> > > 5 > > >

про залучення до карної відповідальності і призначення покарання з тим, щоб воно було розумне, доцільно і максимально сприяло виправленню осудженого»1- передбачає глибоке вивчення всіх сторін довершеного злочину, в тому числі і його об'єктивної сторони.

З теоретичної точки зору вивчення об'єктивної сторони злочину важливе в сучасних умовах, зокрема, тому, що за останні роки в цій області нагромадилося багато нових питань і намітилася ломка деяких традиційних уявлень, необхідна в інтересах подальшого розвитку науки і вдосконалення судової і прокурорської практики.

Відмітимо тут тільки такі проблеми, як питання про природу дриваючий злочинів, про принципи кваліфікації злочинів по сукупності, про значення поведінки потерпілої для карної відповідальності, про поняття і міру суспільної небезпеки діяння і інш. Досі невирішеним залишається питання про критерії юридично значущого причинного зв'язку. У зв'язку з прийняттям нових карних кодексів союзних республік виникає необхідність в розгляді нових форм суспільно небезпечних діянь, передбачених цими кодексами. У карному законодавстві і судово-прокурорській практиці спостерігаються нові тенденції, пов'язані з подальшою «матеріалізацією» уголовноправових понять і інститутів. Велике значення має аналіз зв'язку між суспільно небезпечним діянням і умовами, сприяючим його здійсненню.

Борючись із злочинним посяганням, радянські судові і прокурорські органи неухильно проводять в життя вимоги радянського законодавства, що виражає волю трудящих нашої країни. Однак саме законодавство не первинне, воно відображає об'єктивні закономірності суспільного розвитку, в тому числі і такі, які визначають характер, зовнішні форми і наслідки антигромадських вчинків, а також їх негативне значення для інтересів суспільства. Тому науковий аналіз об'єктивної сторони преступле1

Постанова Пленуму Верховного Суду СРСР «Про практику застосування судами заходів карного покарання» від 19 червня 1959 р., «Бюлетень Верховного Суду СРСР» 1959 р. № 4, стор. 5.

> > > 6 > > >

ІІия не може обмежуватися вивченням нормативного матеріалу або прикладів з судової практики, а повинен включати розгляд тих об'єктивних закономірностей, на основі яких створюються юридичні норми і потім здійснюється прокурорська і судова діяльність. За диспозицією тієї або інакшої статті карного кодексу треба бачити соціальні явища, які її породили.

При такому аналізі ясніше стає історична обумовленість уголовноправових норм і заснованої на них практики роботи органів юстиції, а разом з тим і історично неминуча зміна рішення ряду правових питань.

> > > 7 > > >