На головну   всі книги   до розділу   зміст
1 2 3 5 6 7 9 10 11 12 13

Вступ

Неодмінною і важливою умовою успішного виконання задач

комуністичного будівництва в економічній, політичній і

ідеологічній сферах життя є точне і неухильне дотримання

законів і інакших правових актів Радянської держави всіма органами,

громадськими організаціями, посадовими особами і громадянами. "У

узагальненій, концентрованій формі радянські закони виражають волю народу,

основні напрями політики партії і держави, забезпечують рух

суспільства по заданому курсу"1. Тому КПРС і Радянська держава надають

величезне значення подальшому зміцненню соціалістичної законності і

правопорядку.

Успішна реалізація вимог Комуністичної партії і нашої

держави про подальше зміцнення соціалістичної законності і посилення

боротьби з правопорушеннями багато в чому залежить від якості роботи

правоохоронних органів. "У зміцненні соціалістичної законності і

правопорядку, - говорилося на XXVI з'їзді КПРС, - висока відповідальність

органів юстиції, суду, прокуратури, радянської міліції... Радянський народ

має право вимагати, щоб їх робота була максимально ефективною, щоб кожний

злочин належно розкривався і винні несли заслужене

покарання:"2.

Однією з умов високої якості роботи міліції, прокуратури, судів,

органів юстиції є правильне розуміння суті радянських законів,

глибоке знання особливостей їх застосування. ЦК КПРС в постанові "Про

поліпшення роботи з охорони правопорядку і посилення боротьби з

правопорушеннями"3, визначивши конкретні заходи по вдосконаленню

діяльності цих органів, указав, зокрема, на необхідність забезпечення

одноманітності в застосуванні ними норм радянського законодавства. Перетворення

в життя цих вимог передбачає об'єднання зусиль вчених і працівників

правоохоронних органів. У зв'язку з цим серйозної уваги заслуговує

теоретичне освітлення питань кваліфікації злочинів, довершених

повторно.

Практична і теоретична значущість розгляду вказаного кола

питань визначається передусім відносною поширеністю таких

злочинів, вимагаючої посилення боротьби з ними; відомими ускладненнями,

що випробовуються правоохоронними органами при кваліфікації повторних

злочинів; не завжди одноманітною кваліфікацією їх при розслідуванні і

судовому розгляді карних справ.

У справжній роботі на базі діючих кримінально-правових норм, загальних

теоретичних положень кримінального права і вивчення судової і прокурорської

практики зроблена спроба розглянути значення повторності злочинів

як обтяжуючої обставини, визначити правила її кваліфікації,

висловити рекомендації, направлені на подальше вдосконалення

відповідного карного законодавства і правоприменительной практики.

Не претендуючи на вичерпне освітлення проблеми карної відповідальності

за повторність злочинів, автор прагнув розглянути питання, що не

знайшли більш або менш грунтовного освітлення в юридичній літературі,

і питання, рішення яких викликає труднощі при кваліфікації повторних

злочинів в діяльності органів суду, прокуратури і слідств.