На головну   всі книги   до розділу   зміст
1 2 4 5 6 8 9 10 12 13 14 16 17 18 19 21 22 24 25 26 27 29 30 31 32 34 35 36 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 54 55 56 58 59 60 62 63 64

з 1. Забезпечення реалізації права успадкування

Нотаріуси відповідно до законодавства України, міжнародними договорами застосовують норми іноземного права.

Нотаріуси приймають документи, складені відповідно до вимог іноземного права, а також здійснюють засвідчить ельние напису за формою, передбаченою іноземним законодавством, якщо це не суперечить законодавству України (п. 190 Інструкції).

У відповідності зі ст. 99 Закону дії, пов'язані з охороною майна, що залишилося після смерті іноземного громадянина на території України, або майно, яке повинен отримати іноземний громадянин після смерті громадянина України, а також з видачею свідчення про право на спадщину відносно такого майна, здійснюються відповідно до законодавства України (95-125 Інструкції).

Отримавши повідомлення про смерть громадянина іноземної держави, з яким Україною укладений міжнародний договір, вмісний норми з охорони спадкового майна, державні нотаріальні контори, керуючись відповідним договором, у випадку, якщо на території України є майно вмерлого, вживають необхідних заходів з його охорони, встановлюють його розмір і вартість, з'ясовують крут спадкоємців, перевіряють, чи є заповіт, і негайно повідомляють про це в дипломатичне або консульське представництво держави, громадянином якого був вмерлий, в порядку, передбаченому Інструкцією

228

Гак. нотаріуси у випадках, передбачених договорами про правову допомогу, зв'язуються з консульськими представництвами безпосередньо, якщо консульський округ даного консульського представництва пов'язаний з територією їх діяльності. У інакших разах відношення органів нотаріату з консульськими і дипломатичними представництвами здійснюються через Міністерство іноземних справ України.

Якщо міжнародним договором ведіння справи про спадщину віднесено до компетенції іноземної держави, громадянином якого був вмерлий, то спадкове рухоме майно може бути передане державним нотаріусом дипломатичному або консульському ' представництву цієї держави на його вимогу.

Відповідно до міжнародного договору у випадку, коли заповіт, складений за формою, передбаченою законодавством іноземної держави, після смерті заповідача подається нотаріусу для розкриття і оголошення, нотаріус оповіщає зміст заповіту і складає протокол про його стан і зміст. У протоколі вказуються дата і місце складання протоколу, дата посвідчення заповіту, ім'я його обличчя, що подало, стан документа (був воно подано запечатаним або відкритим; чи були в ньому закреслені місця, поправки або інакші недоліки).

Протокол підписується нотаріусом і особою, що представив заповіт. Цими ж особами підписується кожний лист заповіту. Якщо заповіт зберігався у нотаріуса в запечатаному вигляді, всі вказані вище дії нотаріус проводить одноосібно.

До протоколу додаються завірена копія заповіту, а в залежності від вимог міжнародного договору - копія протоколу і оригінал заповіту.

Вказані документи можуть бути видані зацікавленій особі або направлені компетентному органу іноземної держави за правилами виконання доручень (п. 194 Інструкції).

229