На головну   всі книги   до розділу   зміст
1 2 4 5 6 8 9 10 12 13 14 16 17 18 19 21 22 24 25 26 27 29 30 31 32 34 35 36 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 54 55 56 58 59 60 62 63 64

з 2. Здійснення протестів векселів

Протести векселів здійснюються нотаріусами відповідно до законодавства України про перевідний і простий вексель.

Постановою Верховної Поради України від 17 червня 1992 р. «Про застосування векселів в господарському обороті України»87 на території України введено вексельне поводження з використанням простого і перевідного повік-по

селей відповідно до Женевської конвенції 1930 р.

Основними нормативними актами, регулюючими вексельні правовідносини, є:

Закон України від 18 червня 1991 р. «Про цінних буму

гах і фондовій біржі»89;

Положення про перевідний і простий вексель, утвер

жденное постановою СНК і ЦИК СРСР від 7 серпня

1937 р. 90, діючим на території України відповідно

до Постанови Верховної Поради України від 12 вересня

1991 р. «Про порядок тимчасової дії на території Ук

раини окремих актів законодавства Союзу ССР»91 (а

леї - Положення).

Відповідно до цих нормативних актів вексель - це цінний папір, що являє собою безумовне

Відомості Верховної Ради України.- 1992.-№ 35. - Ст. 516.

Гамір же.- 1992.- № > 35. - Ст. 516.

Там же.- 1991.-№ 38. - Ст. 508. '°. СЗ СССР.-1937 -№52.-Ст. 221. " Відомості Верховної Ради України.- 1991.- № 46. - Ст. 621.

219

письмове боргове зобов'язання суворо встановленої форми, і що дає його власнику (векселедержателю) безперечне право по закінченні терміну зобов'язання вимагати від боржника або акцептанта (особи, яка приймає на себе платіж по векселю) сплати вказаної у векселі грошової суми. Перед здійсненням протесту нотаріус перевіряє:

який вексель йому представлений - простій або пері

водної і чи має він всі необхідні реквізити;

правоздатність векселедержателя;

повноваження особи, що звернулося із заявою про з

вершенні протесту векселя;

чи правильно заповнений і підписаний вексель;

місце здійснення протесту;

6) чи не закінчився термін здійснення протесту векселя.

Векселі бувають прості і перевідні.

Простий вексель - це письмове безумовне зобов'язання векселедержателя сплатити певну суму грошей пред'явнику векселя або особі, вказаному у векселі, або тому, кого воно укаже, а також законному пред'явнику через певний термін або на вимогу.

Перевідний вексель - це письмова безумовна вказівка векселедержателя платнику сплатити певну грошову суму пред'явнику векселя або особі, вказаному у векселі, або тому, кого воно укаже, через встановлений термін або на вимогу.

Основна відмінність простого векселя від перевідного складається в тому, що в простому векселі платником є векселедавець, а в перевідному - особа, яка за допомогою акцепту приймає на себе зобов'язання сплатити перевідний вексель в термін.

Як простий, так і перевідний векселі повинні містити обов'язкові реквізити, перелік яких приведений в ст. 21 Закону «Про цінні папери і фондову біржу», а також в п. 1 і 75 Положення про перевідний і простий вексель.

Простий вексель містить наступний реквізити:

найменування - «вексель»;

простої і нічому не, зумовлена обіцянка упла

тить певну суму;

220

вказівка терміну платежу;

вказівка місця, в якій повинен здійснюватися

платіж;

найменування того, кому або за наказом кого платіж

повинен бути здійснений;

дату і місце складання векселя;

- підпис того, кго видає документ (векселедавця).

Перевідний вексель крім вказаних реквізитів до^

простому векселі (крім обіцянки сплатити певну суму) повинен містити також:

простої і нічому не зумовлена пропозиція угь

латить певну суму;

найменування того, хто повинен платити (плательщц.

ка).

Документ, в якому відсутній будь-який з укаоанни^ реквізитів (відповідно для простого і перевідного ве^_ селей), не має сили цих векселів, за винятком следун)_ щих випадків:

а) вексель, термін платежу по якому не вказаний, рас_

сматривается як належний оплаті по пред'явленню;

б) при відсутності особливої вказівки місце, позначений

ное поруч з найменуванням платника (есто складений^

документа - для простого векселя), вважається місцем платі,

жа й одночасне місцем мешкання платника (ексе,

ледателя - для простого векселя);

у) вексель, в якому не вказане місце його складу,

ния, признається підписаним в місці, позначеному поруч з

найменуванням векселедавця.

Вексель може бути до настання терміну платежу представлений векселедавцем або особою, у якої вексель знаходиться, для акцепту платнику по місцю його прожи^. ния. Акцепт - згода на ' оплагу векселі у встановленій термін - висловлюється «акцептований», «прийняті^ «зобов'язуюся сплатити» і т. д. і підписується платником (п. 21 і 25 Положення).

Простий підпис платника, зроблений на лицьовій стороні векселя, має силу акцепту. Векселі, подлежаідце оплаті в певний термін, повинні бути пред'явлені до ак221

цепту протягом року від дня їх видачі (п. 23 Положення).

Векселедержатель може обумовити, що вексель повинен бути пред'явлений до акцепту з визначенням або без визначення терміну. Він може заборонити у векселі пред'явлення його до акцепт}', якщо тільки мова не йде про перевідний вексель, належний оплаті не в місці мешкання платника, або векселі, належному оплаті в певний термін по пред'явленню (п. 22 Положення).

Акцепт повинен бути датований вдень, в який він був виданий, якщо тільки векселедавець не вимагає, щоб він був датований вдень пред'явлення (п. 25 Положення).

Платниками по перевідних векселях можуть бути авалисти - особи, що дають вексельне поручительство на всю суму векселя або частину його за яку-небудь відповідальну по векселю особу: векселедавця, акцептанта або индоссанта (особи, на користь якого переводиться вексель). Таке забезпечення дається третьою особою або однією з осіб, що підписали вексель. Авалист відповідає в рівній мірі з тим, за кого він дав аваль.

Стягувачем по векселю (простому або перевідному) може бути індосант. Такий переклад здійснюється шляхом передавального напису на векселі - індосаменті. Індосамент повинен бути простим і нічим не зумовленим. Частковий індосамент є недійсним. Індосамент може бути здійснений при умові, що у векселі відсутня заборона на це.

Індосамент, як і аваль, може бути написаний на векселі або на приєднаному до нього листі (додатковий лист). Аваль, крім того, може бути викладений на окремому листі з вказівкою місця його видачі. Ці написи підписуються авалистом або индоссантом.

Вексель, як правило, видається в одному примірнику, але перевідний вексель може бути виданий в декількох примірниках. Кожний держатель простого або перевідного векселя має право знімати з них копії. У копії повинне бути ука-заноглицо, у якого на руках знаходиться оригінал документа. Останнє зобов'язано вручити вказаний документ законному

222

держателю копії.

Правила виготовлення і використання вексельних бланків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 10 вересня 1992 р. " передбачають, що використати векселі, виступати векселедавцями, акцептантами, индоссантами і авалистами, т. е. здійснювати всі передбачені законодавством дії з векселями, можуть лише юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Тому для перевірки правоздатності юридичної особи, що звернулася до нотаріуса, необхідно витребувати його Статут або Положення.

Відповідно до пунктів 5-7 разд. 1 вказаних Правил вексельний бланк виготовляється друкарським способом, сума платежу по векселю обов'язково вказується цифрами і прописом, вексель підписується керівником і головним бухгалтером юридичної особи і проставляється друк.

Як в перевідному, так і в простому векселі може бути передбачене нарахування відсотків на вексельну суму в порядку, передбаченому п. 5 і 77 Положення про перевідний і простий вексель.

Протести векселів про неоплату здійснюються нотаріусами по місцезнаходженню платника або по місцю платежу (доміцильовані векселі, т. е. векселі, належні оплаті у третьої особи), а протест векселів об неакцепте і недатуванні акцепту - по місцезнаходженню платника.

Векселі для здійснення протесту про неоплату приймаються нотаріусами на наступний день після закінчення терміну платежу по векселю, але не пізнє 12 година. наступного після цього дня терміну. Вексель може бути прийнятий для здійснення протесту об неакцепте протягом термінів, встановлену для пред'явлення до акцепту чинним законодавством. Якщо вексель був пред'явлений до акцепту в останній день терміну, - те не пізнє 12 година. наступного після цього терміну дня.

92 Законодавство Украйні про нотаріат // Бюл. законодавства та юридичної практики.- 1994.- №6. -З. 131.

223

*

Термін платежу по векселю - це період часу, протягом якого вексель повинен бути пред'явлений до оплати. Відсутність у векселі вказівки на термін дає право векселедержателю простого або перевідного векселя вимагати його оплати по пред'явленні протягом одного року від дня його складання.

Пунктами 33, 77 Положення встановлене, що перевідний і простий векселі можуть бути видані терміном: по пред'явленню; в певний час від пред'явлення; в певний час від складання; в певний день.

Перевідний або простий вексель терміном по пред'явленню повинен бути пред'явлений до платежу протягом одного року від дня складання. Однак векселедавець може скоротити цей термін або оговорити більш тривалий час. Якщо векселедавець встановить, що вексель терміном по пред'явленню може бути поданий до платежу раніше зумовленого терміну, термін для пред'явлення починається з цього часу.

Простій або перевідний вексель терміном платежу на певний день або в певний час від складання або пред'явлення повинен бути пред'явлений до платежу або в день, коли він повинен бути оплачений, або в один з двох подальших робочих днів.

Векселі терміном в певний час від пред'явлення повинні бути пред'явлені векселедавцем для акцепту протягом одного року від дня їх видачі. Термін від пред'явлення обчислюється від дня відмітки, підписаної векселедавцем на векселі.

У відповідності зі ст. 92 Закону нотаріуси здійснюють протести векселів про неоплату, неакцепте, недатуванні акцепту. Крім того, нотаріус може здійснювати на векселі удо-стоверительную напис про його оплату.

Відповідно до діючих нормативних актів при здійсненні протестів векселів про неплатіж, неакцепте і недатуванні акцепту нотаріус витребує:

- - векселі;

- письмову заяву векселедержателя з проханням здійснити протест пред'явлених векселів;

224

опис векселів, належних опротестуванню;

Статут або Положення юридичної особи, звернувши

шегося за здійсненням протесту.

Опис, як вказується в п. 24 Порядки проведення банками операцій з векселями, затвердженого Національним Банком України 25.02.1993 м., повинна містити;

- повне найменування і адреса векселедавця;

- векселі, які пред'являються для опротестова

ния;

термін платежу цих векселів;

суми платежів;

точний перелік чиц, що підписали вексель і їх пекло

реса;

причини опротестування;

найменування банку, від імені якого повинен бути

довершений протест.

Опис залишається в справах нотаріуса.

У день прийняття векселя до протесту нотаріус пред'являє платнику або домицилианту (особі, що оплачує доміцильований вексель) вимогу про оплату (або акцепті) векселя.

Якщо платник (домицилиант) сплатить вексель, нотаріус, не здійснюючи протест, повертає вексель особі, що оплатила його, з написом на самому векселі про отримання платежу і інших належних сум.

Якщо платник зробив відмітку про акцепт на перевідному векселі, вексель повертається векселедержателю без протесту.

У разі відмови платника (домицилианта) сплатити або акцептувати вексель або якщо він не з'явився до нотаріуса, останній складає акт про протест в неоплаті або неакцепте, за встановленою формою і робить відповідний запис в реєстрі, а також відмітку про протест в неоплаті або неакцепте на самому векселі.

Якщо місцезнаходження платника невідоме, протест векселя здійснюється без пред'явлення вимоги про оплату або акцепт векселя з відповідною відміткою в акті про протест і в реєстрі нотаріальних дій.

225

Опротестований вексель видається векселедержателю або уповноваженій особі (п. ] 79 Інструкції).

Протест в неакцепте звільняє від пред'явлення до платежу і від протесту в неплатежі.

Про протест складається акт. в якому вказуються:

дата здійснення протесту;

прізвище і ініціали нотаріуса, найменування нота

риальной контори, нотаріального округу;

найменування держателя векселя;

реквізити векселя;

термін платежу;

сума, на яку виданий вексель;

найменування акцептанта (платника);

вказівка про пред'явлення векселя до платежу (кцеп

ту) і неотримання платежу (акцепту);

місце здійснення протесту;

номер по реєстру;

відмітка про стягнення держмита або оплати;

підпис і друк нотаріуса.

У відповідності з п. 3 Укази Президента України від 23 серпня 1998 р. «Про урегулювання діяльності нотаріату в Україні» векселі, опротестовані нотаріусами у встановленому законом порядку, є виконавчими документами і стягнення по них може бути здійснено без збудження цивільного процесу в суді в примусовому порядку.