На головну   всі книги   до розділу   зміст
1 2 4 5 6 8 9 10 12 13 14 16 17 18 19 21 22 24 25 26 27 29 30 31 32 34 35 36 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 54 55 56 58 59 60 62 63 64

з 1. Здійснення виконавчих написів

Примусове виконання зобов'язань здійснюється, як правило, на основі рішення суду, арбітражного суду, яким підвідомча справа, на вимогу, пред'явлену кредитором до боржника. Присудження виноситься внаслідок розгляду по суті виниклої між сторонами суперечки. Для примусового виконання судового рішення видається виконавчий лист. У окремих передбачених законом випадках допускається примусове виконання зобов'язань в безперечному порядку шляхом здійснення нотаріусом на прохання кредитора виконавчого напису на документі, що встановлює зобов'язання боржника.

Інститут виконавчих написів має тривалу історію і відноситься до несудових форм захисту інтересів кредиторів за безперечними зобов'язаннями, підтвердженими документами, не зухвалими яких-небудь сумнівів з точки зору їх достовірності.

Виконавчий напис являє собою розпорядження нотаріуса про стягнення з боржника належної стягувачу певної грошової суми или'истребования майна. Це розпорядження відповідно до законодавства про виконавче виробництво є виконавчим документом, на основі якого в примусовому

порядку задовольняються вимоги кредиторів.

З проханням про видачу виконавчого напису стягувач має право звернутися в будь-яку нотаріальну контору, до будь-якого приватного нотаріуса незалежно від місця знаходження стягувача і боржника і місця виконання по напису.

Боржниками, відносно яких допускається стягнення по виконавчому напису, можуть бути як громадяни, так і юридичні особи.

Здійснення виконавчих написів обмежується довкола відносин, визначуваних Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172 був затверджений Перелік документів, по яких стягнення заборгованості виготовляється в безперечному порядку на основі виконавчих написів нотариусов82 (далі - Перелік). Він містить вичерпні основи для здійснення виконавчого напису, які расширительному тлумаченню не підлягають. Відповідно до Переліку виконавчий напис здійснюється:

по нотаріально засвідчених операціях;

по податковій заборгованості фізичних осіб;

по заборгованості, витікаючій з відносин,

пов'язаних з авторським правом;

по заборгованості батьків або осіб, їх заме

няющих за вміст дітей в установах освіти;

по заборгованості батьків або осіб, їх заме

няющих, за зміст дітей і підлітків в общеобразо

вательних школах і професіонально-технічних вчили

щах соціальної реабілітації;

по заборгованості по диспаше;

по заборгованості військовослужбовців, звільнених з

військової служби, і військовозобов'язаних після закінчення сбо

рів:

за договорами лізингу, що передбачають в біс

спірному порядку повернення об'єкта лізингу.

Н Офіційний вісник України.- 1999.- № 26. - З 69-73.

212

По представленим стягувачем документам нотаріус зобов'язаний перевірити наявність всіх умов, необхідних для здійснення виконавчого напису:

- чи допус гимо на дану вимогу стягнення по

виконавчому напису, чи вказане воно в Переліку;

- чи представлені всі документи, перераховані в Переліку, чи оформлені вони належним образом, чи правильно обчислена заборгованість:

чи не закінчився термін, встановлений для видачі испол

нительной напису;

чи немає даних, вказуючих на спростування требо

вания боржником.

Документи, необхідні для здійснення виконавчого напису, вказуються в Переліку в залежності від основ стягнення. Так, при стягненні задотженности по нотаріально засвідчених операціях, що передбачають оплату грошових сум, передачу або повернення майна, для отримання виконавчого напису представляються оригінал нотаріально засвідченої операції і документи, підтверджуючий бесспорность заборгованості боржника і встановлюючі прострочення виконання, т. е. представляються документи, які підтверджують наявність зобов'язання боржника, вказують на зміст цього зобов'язання і розмір заборгованості (конкретну суму стягнення), його бесспорность.

Всі пред'явлені документи повинні бути належним образом оформлені. Якщо представлені док > менти не відповідають загальним вимогам, що пред'являються до нотаріальних документів (наприклад, не підписані належною особою, не скріплені печаткою відповідної установи, містять підчистки, необумовлені виправлення або виконання), виконавчий напис не може бути виданий. Для стягнення боргу в цих випадках кредитор може звернутися з позовом в суд. При відсутності одног про і з перерахованих Переліком документів виконавчий напис також не здійснюється. Недопустимим є витребування додаткових документів, не предусмогренних Перечнем.Кроме

того, по ряду передбачених Переліком вимог необхідне представлення документів, підтверджуючих сповіщення боржника про заборгованість або преду213

преждение про необхідність її погашення. Попередження має своїм призначенням спонукати боржників до добровільного погашення заборгованості, запобігти примусовому стягненню при відсутності наміру боржника відхилитися від виконання зобов'язань.

Нотаріус здійснює виконавчі написи при умові, що від дня виникнення права вимоги пройшло не більш трьох років (п. 165 Інструкції). Якщо для вимоги, по якій видається виконавчий напис, законом встановлений інакший термін давності, виконавчий напис видається в межах цього терміну. Термін, протягом яких може бути довершена виконавчий напис, обчислюється з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. Після закінчення передбаченого законодавством терміну нотаріус відмовляє в здійсненні нотаріальної дії. При цьому він зобов'язаний роз'яснити стягувачу, що пропуск терміну позовної давності не позбавляє його права звернутися до суду з позовом про його відновлення і, відповідно, дозволі справи про стягнення заборгованості.

Оскільки дана нотаріальна дія не пов'язана з дозволом суперечки про право цивільне, то боржник не викликається нотаріусом для викладу своїх заперечень. Нотаріус також не зобов'язаний повідомляти боржника про намір здійснити виконавчий напис. Однак у разі заяви нотаріусу в будь-якій формі незгоди боржника з вимогами по виконавчому напису дана нотаріальна дія повинне бути відкладено для надання боржнику часу для звертання до суду (ст. 42 Закону).

При дотриманні всіх названих умов здійснюється виконавчий напис, зміст якої передбачає ст. 89 Закону. У ній обов'язково повинні бути вказані наступні відомості:

посада, прізвище і ініціали нотаріуса, совер

шающего виконавчий напис;

найменування і адреса стягувача;

найменування і адреса боржника;

вказівка терміну, в який проводиться стягнення;

вказівка сум, які підлягають стягненню, або

214

предметів, належним витребуванню, в тому числі пені, відсотків, якщо такі належать;

вказівка розміру оплати, сум державної по

шлини, що сплачуються стягувачем, або державних по

шлини, належної стягненню з боржника;

вказівка статті Закону і пункту Переліку докумен

тов, на основі яких виданий виконавчий напис;

дата (рік, місяць, число) здійснення виконавчого

напису;

номер, під яким виконавчий напис зареги

стрирована в реєстрі;

підпис нотаріуса, що здійснив виконавчий

напис, його друк.

Виконавчий напис здійснюється на оригіналі документа, що встановлює заборгованість. Окремо від нього виконавчий напис не здійснюється. Виконавчий напис не може бути довершений на дублікаті такого документа, оскільки в цьому випадку відсутній елемент бесспорности.

Якщо виконавчий напис не вміщується на борговому документі, вона може бути продовжена або викладена повністю на прикріпленому листі. У цьому випадку борговий документ і виконавчий напис прошиваються і пронумеровуються, кількість листів завіряється підписом нотаріуса з додатком друку. Для викладу виконавчого напису допустима подклейка листа паперу з додатком друку, частина відтиснення якої повинна знаходитися на підклеєному листі.

Якщо по борговому документу необхідне стягнення по частинах, виконавчий напис по кожному стягненню може бути довершений на копії документа або на вигшске з особистого рахунку боржника. У цих випадках на оригіналі документа, що встановлює заборгованість, робиться відмітка про здійснення виконавчого напису і вказується, який термін і яка сума стягнута, дата і номер по реєстру нотаріальних дій.

У державній нотаріальній конторі (у приватного нотаріуса) залишається копія документа, що встановлює за215

долженность. або виписка з особистого рахунку боржника і копія виконавчого напису.

При кожному подальшому здійсненні виконавчого напису за одним і тим же зобов'язанням повторне представлення копії документа, що встановлює заборгованість, не потрібно. У цих випадках потрібно обмежитися подачею в двох примірниках виписки з особистого рахунку і оригіналу зобов'язання. Один примірник виписки з виконавчим написом і оригінал зобов'язання повертаються стягувачу, а з горою примірник залишається у нотаріуса.

У відповідності сп. 170 Інструкції при здійсненні декількох виконавчих написів по документах, що встановлюють заборгованість однакової форми, копія кожного окремого зобов'язання не потрібно. У таких випадках у нотаріуса залишається одна копія документа," що встановлює заборгованість (на одного боржника), і список боржників, для стягнення боргу з яких довершені виконавчі написи, з вказівкою повної назви і адреси боржників, терміну платежу, суммь; стягнення по виконавчому напису, а в необхідних випадках і інших даних. Стягувачу видаються виконавчі написи на кожного боржника окремо відповідно до опису.

Якщо для здійснення виконавчого напису, крім документів, що встановлюють заборгованість, необхідно представити і інші документи, вказані в Переліку, то вони до виконавчого напису не додаються, а залишаються в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса.

Виконавчий напис має силу виконавчого документа, і стягнення по ній виготовляється в порядку, встановленому Законом України від 21 квітня 1999 р. «Про виконавче виробництво»83. Державний виконавець в триденний термін від дня надходження до нього виконавчого напису вносить постанову про відкриття виконавчого виробництва, в якому встановлює термін для добровільного виконання, що не перевищує семи днів, і преду8;

Бізнес і099 -№22.-З 13-29

216

преждает боржника про примусове виконання по закінченні встановлення! про терміну зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаного з виробництвом виконавчих дій. Копія постанови не пізніше наступного дня прямує стягувачу, боржник) і нотаріусу, що здійснив виконавчий напис. Заходами примусового стягнення можуть бути: звернення стягнення на майно боржника; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення у боржника і передача стягувачу певних предметів, вказаних у виконавчому написі: інші заходи.

Виконавчий напис, по якій стягувачем або боржником є громадянин, може бути пред'явлений до примусового виконання протягом трьох ліг. а на всі інші вимоги - протягом одного року з моменту здійснення виконавчого напису, якщо законодавством України не встановлені інакші терміни (ст. 91 Закону).

Стягувач, що пропустив термін пред'явлення виконавчого напису до виконання, має право звернутися із заявою про відновлення пропущеного терміну в суд по місцю виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний термін.

Здійснення виконавчого напису на чеках має свої особливості, які будуть розглянуті в з 3 справжнього розділу.

Отже, до компетенції нотаріату віднесене стягнення безперечної заборгованості. Однак в літературі справедливо зазначалося, що видача виконавчого напису характеризується не бесспорностью заявленої вимоги, а бесспорностью встановленого порядку стягнення", а поняття «спірної» заборгованості має відносний характер83. Граж-См

У. чолсанин ВП Виконавчий напис як засіб правовий защши / Сов. юстиция.- 1966.- № 15. - С. 15, 16: Воложанин В П. Несудебние форми дозволу цивільно-правових споров.- Свердловськ, 1974.-З. 13.

Юдельсир КС., Каї АК Науково-практичний коментар до Положення про державний нотаріат - М. 1970.- С. 176, 177.

217

дамське процесуальне законодавство відносить до неї не тільки ті випадки, коли між сторонами відносно сплати грошових сум або передачі майна є суперечка. До спірної заборгованості відносяться і такі випадки, коли боржник не відповідає на пред'явлені до нього вимоги і в той же час не виконує зобов'язання. «Суперечка про право - це не тільки конфлікт, розбіжності суб'єктів, але і невиконання одним з суб'єктів свого обов'язку по яких-небудь причинах, коли проти вимоги іншого суб'єкта ніяких заперечень немає»86. Більш того якщо боржник навіть визнає зобов'язання, але не виконує його, то воно також складає предмет позовного виробництва при умові, що дана категорія справ не відноситься до компетенції нотаріату.

Таким чином, в основу розмежування «спірної» і «безперечної» заборгованості встановлене не особисте відносини боржника до пред'явленої вимоги, а такий фактичний склад і характер правовідношення, який за загальним правилом виключає можливість спростування заборгованості. Основи здійснення виконавчого напису не пов'язані з суб'єктивним відношенням боржника до своїх зобов'язань і пред'явлених до нього вимог. Разом з тим не можна захищати інтереси одного суб'єкта, не піклуючись при цьому про інтереси іншого. Забезпечити ж рівний захист інтересів і кредитора і боржника може тільки судова форма захисту прав.

Нотаріат лише додає юридичну достовірність певним правам і фактам. Нотаріальні органи повинні здійснювати свої дії тільки відносно безперечних прав і фактів. Вони не виносять рішень з питань про право, оскільки дозвіл суперечок відноситься до компетенції суду. А бесспорность заборгованості може встановлюватися тільки боржником. Тому є основи затверджувати, що єдиною умовою здійснення виконавчого напису повинне бути волевиявлення зобов'язаної особи, виражене ним

1 См: Микеленас В. Л. Проїзводство у справах про спростування записів актів цивільного стану: Лвчореф. дис.... канд. юрид. наук.- М., 1986 - С П.

218

в угоді, що нотаріально засвідчується при його висновку, а не віднесення законодавчими і виконавчими органами певних зобов'язань до безперечних.

У зв'язку з цим представляється необхідним подальше вдосконалення законодавства про нотаріат, пов'язане з уточненням питань підвідомчості справ нотаріату і виділенням з його компетенції дозволу справ, вмісних суперечку про право.