На головну   всі книги   до розділу   зміст
1 2 4 5 6 8 9 10 12 13 14 16 17 18 19 21 22 24 25 26 27 29 30 31 32 34 35 36 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 54 55 56 58 59 60 62 63 64

з 2. Оплата нотаріальних дій, що здійснюються

Оплата нотаріальних дій, що здійснюються регулюється ст. 19 і 31 Закони, відповідно до яких витрати в нотаріальному процесі складають:

державне мито, що стягується за здійснення

нотаріальних дій нотаріальними конторами і испол

комами місцевих Рад, а також за видачу дублікатів нота

риально засвідчених документів (ст. 19 Закону; Декрет

Кабінету Міністрів України «Про державне мито»

від 21 січня 1993 р. 69);

плата за надання державними нотариу

самі додаткових послуг правового характеру, не пов'язаний

них з нотаріальними діями, що здійснюються, а також

технічного характеру, що встановлюється управліннями юс

тиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київ

ской і Севастопольська міські державні админи

страций (ст. 19 Закону);

оплата дій, що здійснюються приватними нотаріусами нотари

альних у відповідності зі ст. 31 Закону, що стягується

за домовленістю між нотаріусом і громадянином або

юридичною особою, що звернувся за здійсненням нотари

альних дій. Однак п. 1 Укази Президента України «Про

упорядкування стягування плати за здійснення нотаріальних

9 Відомості Верховної Ради України.- 1993.- № 26. - Ст. 281; далі - Декрет.

106

дій» від 10 липня 1998 р. 70 встановлює, що її розмір не може бути меншим розміру ставок державної пішли-¦ни, що стягується державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії;

оплата додаткових послуг правового характеру,

що надаються приватними нотаріусами, що стягується по дого

воренности (ст. 31 Закону):

оплата фактичних витрат, пов'язаних з виїздом

державного нотаріуса (посадової особи виконкому)

за межі нотаріальної контори (виконкому) для соверше

ния нотаріальних дій (п. 4 ст. 3 Декрети) і інш. витрати

(п. 93, 99, 157 Інструкції).

За складання нотаріусом свідчень про підтвердження права на спадщину, права власності, посвідчення фактів про те, що громадянин знаходиться в живих, про перебування його в певному місці, тотожності громадянина з особистістю, зображеною на фотографії, про прийняття на зберігання документів, а також видачу дублікатів документів додаткова плата не стягується.

Державне мито в нотаріальному процесі - це грошова сума, що стягується згідно із законом до державного бюджету із зацікавлених лиць за здійснення в їх інтересах певних дій. Її розмір обчислюється відповідно до Декрету (п. 3 і 4 ст. 3).

За способом числення державне мито ділиться на просту, пропорційну і змішану.

Просте державне мито визначається в твердих ставках у вигляді певної частини, ч не оподатковуваного податком мінімуму доходів громадян і стягується в більшості випадків. Наприклад, за посвідчення заповітів стягується державне мито в розмірі 0,05 не оподатковуваного податком мінімуму доходів громадян; за посвідчення вірності копій документів і виписок з них (за сторінку) - 0,01 не оподатковуваних податком мінімуми доходів громадян.

Пропорційне державне мито обчислюється в певних відсотках:

- від вартості майна, що викуповується або предмета

' Урядовій кур'єр.- 1998.- 16 липня С. 3.

107

застави - при посвідченні договорів купівлі-продажу майна державних підприємств, а також при посвідченні договору застави;

- від суми спадщини - при видачі свідчення про

право на спадщину.

Змішане державне мито обчислюється у відсотках від певної суми, але з обмеженням нижньої межі. Наприклад, за здійснення виконавчих написів стягується державне мито в розмірі 2% суми, що стягується, але не менше за 0,01 не оподатковуваних податком мінімуми доходів громадян.

Чинне законодавство передбачає, що ряд осіб володіє пільгами по сплаті державного мита. Так, ст. 4 Декрету встановлює, що від сплати державного мита звільняються:

громадяни - за видачу або посвідчення вірності

копій документів, необхідних для призначення і отримання

державного посібника і пенсій, а також у справах опіки і

усиновлення (вдочерити);

громадяни - за посвідчення їх заповітів і дого

злодіїв дарування майна на користь держави, а також на

користь державних підприємств, установ і органи

заций;

фінансові органи і державні податкові

інспекції - за видачу їм свідчень і дублікатів свиде

тельств про право держави на спадщину і документів, що не

обходяться для отримання цих свідчень, за здійснення

державними нотаріальними конторами виконавець

них написів про стягнення податків, платежів, зборів і не

доимок;

громадяни - за видачу їм свідчень про право на

спадщину:

а) на майно осіб, загиблих при захисті СРСР і України, в зв'язку з виконанням інших державних або суспільних обов'язків або з виконанням боргу громадянина по порятунку життя людей, правоохороні суспільного і боротьбі із злочинністю, охороні власності громадян або колективної або державної собственно108

Діти, а також осіб, загиблих або вмерлих внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою;

б) на майно осіб, реабілітованих в установ

ленном порядку;

в) на житловий будинок, пай в житлово-будівельному коопе

ративе, квартиру, що належала спадкодавцю на праві

приватної власності, якщо вони проживали в цьому будинку,

квартирі протягом шести місяців від дня смерті наследодате

ля;

г) на житлові будинки в сільській місцевості при умові,

що ці громадяни будуг постійно проживати в цих будинках і

працювати в сільській місцевості;

д) на внески в установах Ощадбанку і інших кре

дитних установах, на страхові суми за договорами лич

ного і майнового страхування, облігації государст

венних позик і інші цінні папери, суми заробітної

плати, авторське право, суми авторського гонорару і возна

граждений за відкриття, винахід, раціоналізаторську

пропозицію і промислові зразки;

е) на майно осіб селянського (фермерського) хо

зяйства, якщо вони є членами цього господарства;

неповнолітні громадяни - за видачу їм сви

детельства про право на спадщину;

громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждавши

ших внаслідок Чорнобильської катастрофи;

громадяни, віднесені до категорії 3 пострадавших

внаслідок Чорнобильської катастрофи, постійно прожи

вающие до відселення або самостійного переселення або

постійно працюючі на території зон відчуження, безвусий

ловного (обов'язкового) і гарантованого добровільного

< відселення, при умові, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менш двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менш трьох років;

- громадяни, віднесені до категорії 4 пострадавших

внаслідок Чорнобильської катастрофи, постійно працюю

щие і що проживають або постійно проживаючі на терри

торій зони посиленого радіоекологічного контролю, при

109

умові, що за станом на 1 січня 1993 р. вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менш чотирьох років;

- інваліди Великої Вітчизняної війни і сім'ї

воїнів (партизан), загиблих або що зникли без звістки, і

прирівняні до них у встановленому порядку особи;

інваліди I і II груп;

місцеві державні адміністрації, исполко

ми місцевих рад народних депутатів, підприємства, учре

ждения, організації, колективні сільськогосподарські

підприємства, що придбавають житлові будинки з надворними по

будівництвами (крім м. Києва і курортних місцевостей), квартири

для громадян, що виявили бажання виїхати з території, під

вергшейся радіоактивному забрудненню в результаті Чорне

бильской катастрофи, а також громадяни, що виявили бажання

виїхати з території, що зазнала радіоактивного загряз

нению внаслідок Чорнобильської катастрофи, і собствен

ники цих будинків і квартир;

Національний банк України і його установи, за

винятком госпрозрахункових;

Пенсійний фонд України, його підприємства, учре

ждения і організації; Фонд України соціального захисту

інвалідів і його відділення.

Крім того, місцеві ради народних депутатів мають право встановлювати додаткові пільги для окремих платників по сплаті державного мита, що зараховується до місцевих бюджетів, а Міністерство фінансів України - по державному миту, що зараховується до Державного бюджету України (ст. 5 Декрету).

У відповідності з п. 11 Зразкових положення про порядок надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані з нотаріальними діями, що здійснюються, а також послуг технічного характеру, затвердженого наказом Міністра юстиції України 4 січня 1998 р. 71, від оплати за надання правової допомоги звільняються інваліди Великої

Законодавство України про нотаріат // Бюл. законодавства і юрид. прак

тики.- 1998.-№ 5. - З 186. *

110

Вітчизняних війни, інваліди I і II груп, громадяни - за \ надання їм правової допомоги, необхідної для на-Ьначения і отримання державних посібників і пенсій.

Державне мито за договорами, по яких одна сторона звільняється від сплати державного мита, сплачується повністю другою стороною (якщо вона також не звільнена від сплати мита).

Сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у разах внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством; повернення заяви (жалоби) або відмови в його прийнятті, а також відмови державних нотаріальних контор або виконавчих комітетів міських, селищних і сільських рад народних депутатів в здійсненні нотаріальних дій. Повернення державного мита проводиться при умові, якщо заява подана протягом року від дня зарахування її до бюджету.