На головну   всі книги   до розділу   зміст
1 2 4 5 6 8 9 10 12 13 14 16 17 18 19 21 22 24 25 26 27 29 30 31 32 34 35 36 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 54 55 56 58 59 60 62 63 64

з 1. Місце і час здійснення нотаріальних дій

У відповідності зі ст. 41 Закону нотаріальні дії можуть здійснюватися будь-яким нотаріусом або посадовою особою виконавчого комітету сільського, селищного, го101

родского ради народних депутатів на всієї території України. Однак деякі з них можуть бути здійснені суворо певним нотаріусом, здійснення їх іншими явно ставить під сумнів законність нотаріальної дії і, отже, ті наслідки, які воно спричиняє. Коло таких дій досить чітко окреслене законодавством.

Так, посвідчення угод про відчуження або заставу житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної дільниці, іншого нерухомого майна проводиться нотаріусом по місцезнаходженню вказаного майна (ст. 55 Закону).

Заходи до охорони спадкового майна приймаються державним нотаріусом по місцю відкриття спадщини (ст. 60 Закону). Про припинення охорони спадкового майна державний нотаріус по місцю відкриття спадщини заздалегідь сповіщає спадкоємців, а у разі переходу майна по праву успадкування до держави - відповідні фінансові органи (ст. 65 Закону).

Свідчення про право на спадщину на майно, перехідне по праву успадкування до спадкоємців або держави, видається державним нотаріусом по місцю відкриття спадщини (ст. 66 Закону).

Свідчення про право власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, земельна дільниця і інше нерухоме майно, що становить частку в спільному майні чоловіків, видається нотаріусом по місцю його знаходження (ст. 70 Закону).

Свідчення про право власності на частку в спільному майні чоловіків у разі смерті одного з них видається державним нотаріусом по місцю відкриття спадщини (ст. 7])( Закону).

Свідчення про придбання житлового будинку з публічних торгів видається нотаріусом по місцезнаходженню будинку (ст. 72 Закону).

Заборона відчуження житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна накладається по місцезнаходженню цього майна (ст. 73 Закону).

102

Прийняття нотаріусом в депозит грошових сум і цінних паперів проводиться по місцю виконання зобов'язання (ст. 85 Закону).

Прийняття чеків для пред'явлення до платежу і посвідчення неоплати чеків проводиться нотаріусом по місцю знаходження платника (ст. 93 закону).

У ряді випадків місце здійснення нотаріальної дії визначається міжнародними договорами України (ст. 103 Закону).

Якщо певна нотаріальна дія внаслідок правил про місце здійснення нотаріальних дій не може бути довершена даним нотаріусом, останній відмовляє в його здійсненні на основі ч. 2 ст. 49 Закони і роз'яснює при цьому, куди необхідно звернутися.

У відповідності з ч. 2 ст. 41 Закони нотаріальні дії здійснюються:

в приміщенні державною нотаріальною конто

ри;

в державному нотаріальному архіві;

в приміщенні, робочим місцем приватного

нотаріуса, що є;

в приміщенні виконавчого комітету сільської,

селищної, міської ради народних депутатів.

У окремих випадках, якщо громадянин не може з'явитися у вказане приміщення, а також якщо цього вимагають особливості угоди, що засвідчується, нотаріальні дії можуть бути довершені поза вказаними приміщеннями. Тут задовольняються передусім інтереси громадян, які не можуть по хворобі, інвалідності або по інших шанобливих причинах прибути в державну нотаріальну контору, до приватного нотаріуса або у виконком. Закон не встановлює докладного конкретного переліку цих причин. Практично дана норма застосовується досить широко при здійсненні таких нотаріальних дій, як посвідчення заповітів, довіреності, свідчення автентичності підписів і інш. Державне мито при цьому стягується в розмірі встановлених ставок за відповідні дії, крім цього сплачуються фактичні витрати, пов'язані з виез103

будинок для здійснення нотаріальних дій.

Якщо нотаріальна дія здійснюється поза приміщенням державної нотаріальної контори або поза помеще-ніл, приватного нотаріуса, що є робочим місцем, в удо-стоверительной написі і в реєстрі нотаріальних дій обов'язково Записується місце ровершения нотаріальної дії (на будинку, в лікарні, на підприємстві, установі, організації і т. д.) з позначенням адреси, а також причин, по яких нотаріальна дія була довершена поза вказаними приміщеннями.

Що стосується правил про час здійснення нотаріальних дій, то ст. 42 Закону закріплює, що нотаріальні дії здійснюються після їх оплага в день подачі всіх необхідних документів. Ця стаття є однією з найважливіших гарантій, направлених на своєчасне здійснення нотаріальних дій і на охорону прав громадян і юридичних осіб, обіговій до нотаріуса.

Якщо нотаріус встановлює, що не всі документи представлені або не сплачена державне мито, він пропонує зацікавленій особі представити бракуючі документи або сплатити держмито. До усунення вказаних недоліків нотаріальна дія не здійснюється.

Для здійснення певних нотаріальних дій законодавством передбачені спеціальні терміни, які повинні дотримувати як особи, обіговій за здійсненням нотаріальних дій, так і посадових осіб, їх що здійснюють. Наприклад, ст. 561 ГК України передбачене, що свідчення про право на спадщину видається після закінчення шести місяців від дня відкриття спадщини.

У деяких випадках здійснення нотаріальної дії може бути відкладене або припинене.

Відкладення означає перенесення здійснення нотаріальної дії на більш пізній термін. (ч. 2 ст. 42 Закони). Як правило, цей термін не може перевищувати одного місяця. Більш короткий термін - не більше 10 днів - встановлюється у випадках, коли є заява зацікавленої особи, що свідчить про бажання останнього звернутися до суду для спростування права або факту, про посвідчення якого просить

104

іншу Зацікавлену особу. Протягом цього терміну зацікавлену особу повинно реалізувати своє право на звертання до суду, бо тривала невизначеність у відносинах може істотно ущемити права інших осіб.

Крім основ, вказаних в ст. 42 Закону, Інструкція про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Інструкція)68 в п. 31 передбачає додаткові основи для відкладення. Так, якщо у нотаріуса або іншої посадової особи, що здійснює нотаріальні дії, є основи передбачати що будь-хто з учасників операції внаслідок душевної хвороби або недоумства не може розуміти значення своїх дій або керувати ними, а відомостей про визнання такого громадянина недієздатним не є, нотаріус відкладає посвідчення операції і з'ясовує, чи не було винесено судом рішення про визнання громадянина недієздатним.

Аналогічним образом потрібно поступити і в тому випадку, якщо виникає припущення, що учасник операції внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними речовинами ставить сім'ю у важке матеріальне положення, в зв'язку з чим необхідно з'ясувати, чи не виносилося судом рішення про визнання його обмежено дієздатним. Якщо такого рішення не є, нотаріус в необхідних випадках повідомляє про своє припущення осіб, які у відповідності зі ст. 256 ГПК можуть звернутися до суду із заявою про визнання громадянина недієздатним або обмежено дієздатним.

У відповідності з ч. 5 ст. 42 Закони у разі отримання від суду повідомлення про надходження заяви зацікавленої особи, що сперечається за право або факт, про посвідчення якого дросит інша зацікавлена особа, здійснення нотаріальної дії припиняється до рішення справи судом. Припинення означає, що здійснення нотаріальної дії припиняється в зв'язку з виникненням обставин, перешкоджаючих виконанню нотаріальних функ8

См.: Законодавство України про нотаріат // Бюл. законодавства і юрид. практики Україні.- 1998.- № 5. - С. 214-274.

105

ций, до усунення цих обставин. Дане положення засноване на тому, що нотаріат є органом, що засвідчує операції, які ні з якої сторони не повинні викликати сумніву. Всякий сумнів, яке при цьому може виникнути, повинен бути усунений. Якщо ж в судовому органі є справа позовного або особливого виробництва, від якої залежить визнання певного права або факту, то нотаріус не має права здійснити нотаріальну дію, поки справа не буде розглянута і рішення не набере законної чинності.