На головну   всі книги   до розділу   зміст
2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 25 26 27 28 29 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 45 46 47 48

2. Поняття податку на доходи фізичних осіб

У розділі 23 НК РФ дані визначення наступних понять:

- податкова база (ст. 210);

- податковий період (ст. 216);

- податкове вирахування (ст. 218, 219, 220, 221);

- дата фактичного отримання доходу (ст. 223);

- податкові ставки (ст. 224).

Податкова база включає в себе всі доходи платника податків, отримані ним протягом податкового періоду. При цьому законодавець виділив наступні види доходів, які потрібно врахувати при розрахунку податкової бази: а) доходи, отримані в грошовій формі; б) доходи, отримані в натуральній формі; в) доходи, отримані у вигляді матеріальної вигоди; г) виниклі у платника податків права на розпорядження доходами. Доходи платника податків, виражені у іноземній валюті, перераховуються в рублі по курсу Центрального банку Російської Федерації (далі - ЦБ РФ), встановленого на дату фактичного отримання доходів.

Податковий період, згідно з пунктом 1 статті 55 НК РФ, - це календарний рік або інакший період часу застосовно до окремих податків, по закінченні якого визначається податкова база і обчислюється сума податку, належна сплаті. Податковий період по податку на доходи фізичних осіб складає календарний рік.

Податкове вирахування - це суми, на які меншає об'єкт оподаткування, виражений в грошовій формі, при визначенні податкової бази для числення податку податковим агентом або податковим органом. Відповідно до НК РФ платники податку на доходи фізичних осіб дістали право на наступне податкове вирахування: стандартні, соціальні, майнові, професійні. Податкове вирахування, діюче з 1 січня 2001 року, встановлене в фіксованих сумах. Згідно з Законом, що раніше діяв "Про прибутковий податок з фізичних лиць" розміри вирахування, що надається залежали від розмірів МРОТ. Витрати, що приймаються як податкове вирахування, виражені у іноземній валюті, перераховуються в рублі по курсу ЦБ РФ, встановленому на дату фактичного здійснення витрат.

Дата фактичного отримання доходу - це день, в який необхідно обчислити податок на дохід фізичної особи. Для різних видів доходів він визначається по-різному. Порядок визначення дати фактичного отримання доходу представлений в наступній таблиці:

- -

¦ Вигляд доходу ¦ Дата фактичного отримання доходу ¦

¦-¦-¦

¦Дохід в грошовій формі ¦1. День виплати доходу готівкою де-¦

¦ ¦ніжними коштами ¦

¦ ¦2. День переліку доходу на рахунок¦

¦ ¦платника податків в банку ¦

¦ ¦3. День переліку доходу на банків-¦

¦ ¦ские рахунку третіх осіб по розпорядженню¦

¦ ¦платника податків ¦

¦-¦-¦

¦Дохід в натуральній формі ¦День передачі платнику податків доходу¦

¦ ¦в натуральній формі ( вигляді товарно-¦

¦ ¦матеріальних цінностей, оплати послуг і¦

¦ ¦пр.) ¦

¦-¦-¦

¦Дохід у вигляді матеріальної вигоди¦1. День сплати платником податків про-¦

¦ ¦центів по вилучених позикових (редит-¦

¦ ¦ним) коштах (про не рідше ніж один¦

¦ ¦раз в податковий період) ¦

¦ ¦2. День придбання товарів (абот,¦

¦ ¦послуг) по цінах нижче ринкових ¦

¦ ¦3. День придбання цінних паперів ¦

¦-¦-¦

¦Дохід у вигляді оплати труда ¦Останній день місяця, за який на-¦

¦ ¦логоплательщику був нарахований дохід за¦

¦ ¦виконані трудові обов'язки в зі-¦

¦ ¦ответствії з трудовим договором (онт-¦

¦ ¦рактом) ¦

- -

Податкова ставка по визначенню, даному в пункті 1 статті 53 НК РФ, - це величина податкових нарахувань на одиницю вимірювання податкової бази. Податкова ставка по податку на доходи фізичних осіб встановлена у вигляді розміру відсотка, який потрібно застосувати до податкової бази при численні податку. Розділом 23 НК РФ введені чотири твердо фіксовані податкові ставки - 6, 13, 30 і 35 відсотків. Ставка податку, яку треба застосувати при численні податку, залежить не від розміру доходу, а від вигляду доходу. Стаття 210 НК РФ містить спеціальну обмовку, що податкова база визначається окремо на кожний вигляд доходів, відносно яких встановлені різні податкові ставки.