На головну   всі книги   до розділу   зміст
3 4 5 7 8 9 10 11 14 15 16 17 18 20 21 22 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 35 36 37 38 39 40 41 43 44 45 46 47 48 50 51 52

4. Внутрішньодержавні договори

Специфічну групу джерел російського конституційного права утворять внутрішньодержавні договори, які в пострадянській Росії набули досить широкого поширення.

Передусім, джерелом російського конституційного права залишається підписаний 31 березня 1991 р. Федеративний договір, який охоплює собою три документи:

Договір про розмежування предметів ведіння і полномочий' між федеральними органами державної влади Російській Федерації і органами державної влади суверенних республік в складі Російській Федерації;

Договір про розмежування предметів ведіння і повноважень між федеральними органами державної влади Російській Федерації і органами державної влади країв, областей, міст Москви і Санкт-Петербурга;

Договір про розмежування предметів ведіння і повноважень між федеральними органами державної влади Російській Федерації і органами державної влади автономної області, автономних округів в складі Російській Федерації.

Далі. До цього вигляду джерел російського конституційного права відносяться договори, що укладаються між органами державної влади Російській Федерації і органами державної влади її суб'єктів.

Нарешті, потрібно указати на договори, що укладаються між суб'єктами Російської Федерації.

У ряді держав (наприклад, в Німеччині, Індії, Польщі, США, Японії і інш.) до джерел конституційного права відносяться і нормативно-правові акти органів конституційного контролю (нагляду), які іменуються по-різному: в Німеччині, Італії - конституційні суди, в Іспанії, Польщі - конституційні трибунали, в Індії, США, Японії - верховні суди, у Франції - конституційна рада і т. д. Разом з тим, в деяких державах питання про нормативности рішень цих органів є спірним.

16

Встановлений 15 грудня 1990 р. Конституційніше^ Суд Російської Федерації нині діє на основі Федерального конституційного закону "Про Конституційний Суд Російської Федерації" від 24 червня 1994 р. 3 Закон (ст. 71) визначає вичерпний перелік рішень, що приймаються Конституційним Судом: постанови, висновку, визначення і рішення з організаційних питань. Пропозиції Конституційного Суду, що вносяться в порядку реалізації законодавчої ініціативи, а також його послання, не є самостійними видами рішень. Не відносяться до них і різного роду заяви, з якими, зокрема, може виступати від імені Конституційного Суду і по його уповноваженню Голова Конституційного Суду. Особисте відношення судді до конституційно-правових проблем, що стали предметом розгляду в Конституційному Суді, виражається в Особливій думці судді.

Питання про юридичну природу актів Конституційного Суду Російської Федерації потребує глибокого і всебічного аналізу. Тут же відмітимо, що підсумкове рішення Конституційного Суду по суті розглянутої ним справи про відповідність Конституції Російської Федерації нормативних актів, державно-правових договорів і міжнародних договорів Російської Федерації, що не вступили внаслідок, про дозвіл суперечок про компетенцію, по жалобах на порушення конституційних прав і свобод громадян і по запитам судів про конституционности закону, застосованого або належного застосуванню в конкретній справі, прийнято відносити до джерел конституційного права.