На головну   всі книги   до розділу   зміст
1 2 5 6 7 8 10 11 13 14 15 16

з 3.3. Передумови виникнення матеріальних цивільно-правових домагань з порушення абсолютних і відносних суб'єктивних прав.

Для демонстрації доктринальної неспроможності явища конкуренції позовів розглядаються матеріальні цивільно-правові домагання,

31

виникаючі з порушення абсолютних і відносних прав. На відміну від процесуальної класифікації позовів, що будується по критерію змісту позовної вимоги (про визнання, про перетворення, про присудження), класифікація матеріальних цивільно-правових домагань, що пропонується будується по критеріях вигляду порушеного права (предмет прцессуального позову) і вигляді діяння, нарушевшего право (основа процесуального позову).

Розглядаються передумови виникнення матеріальних домагань, виникаючих з порушення абсолютних прав: реституционное, віндікаційне (негаторное), деліктне, кондикционное. Реституционное домагання захищає суб'єктивне право правоздатності і суб'єктивне право дієздатності (ст. 168 - 179 ГК). Особливість даних домагань полягає у відверненні від майнових наслідків порушення - тут навіть реальний збиток відшкодовується в повному об'ємі лише для особливих випадків (ст. ст. 171, 172, 175 ГК). Відповідно цьому, в юридичний склад, зухвалий виникнення реституционних домагань, входить тільки факт протиправності діяння. Протиправність повинна перебувати в обмеженні сфери можливих для участі управомоченного обличчя правовідносин (порушення суб'єктивного права правоздатності), або в порушенні становлячої зміст суб'єктивного права дієздатності автономії волі (волевиявлення) особи. Приводяться заперечення проти оцінки як конкуруючих реституционного і віндікаційного домагань, а так само заперечення проти тези про можливість удоволетворения реституционного домагання (про визнання недійсної операції відчуження речі несумлінним контрагентом власника) у разі відмови власнику у виндикації речі від добросовісного набувальника. Віндікаційне і негаторное домагання захищають суб'єктивне право власності, а так само обмежені речові

32

права. У юридичний склад, необхідний для віндікаційного домагання, крім загальної протиправності (тобто порушення особою свого загального з всіма іншими особами обов'язку, прямо передбаченого нормою права), входить факт втрати володіння індивідуально-певною річчю (ст. 301 ГК). Для негаторного домагання обов'язковий факт створення перешкод у використанні власником його речі (ст. 304 ГК). Деліктне і кондикционное домагання захищають різні абсолютні суб'єктивні права. Це права на нематеріальні блага (ділова репутація і проч.) і права на різні види так званого «ідеального майна» до якого відносяться результати інтелектуальної діяльності, а так само відносні суб'єктивні права вимоги. Останні в своєму абсолютному захисті виступають не як суб'єктивні права, а як певна споживна вартість. Основою юридичного складу будь-якого договірного домагання є порушення особою свого особливого, відмінної за змістом від обов'язків всіх інших осіб, суб'єктивного обов'язку, судити про наявність персоною за змістом обов'язку особи треба по можливості зміни змісту даного обов'язку. Якщо зміст обов'язку деякого суб'єкта принципово допускає зміну з реального виконання на відшкодування збитків, то даний обов'язок завжди є частиною зобов'язання. Зобов'язання можуть виникати і з порушення абсолютних прав (наприклад деліктне і кондикционное зобов'язання). Від договірних домагань їх відрізняє характер обов'язку. У зобов'язанні, виниклому на основі порушення певного абсолютного права обов'язок завжди носить компенсаційний, відбудовний характер. У зобов'язанні, виниклому з правомірної дії (операції), обов'язок володіє характером досягнення корисного для управомоченного суб'єкта результату.