На головну   всі книги   до розділу   зміст
1 2 5 6 7 8 10 11 13 14 15 16

з 2.1. Співвідношення суб'єктивних речових прав і суб'єктивного права правоздатності.

Ні те, що взята сама по собі правоздатність не надає можливості конкретної дії (рівним образом і будь-яке суб'єктивне право, взяте саме по собі, без категорії дієздатності, також не надає такої можливості), ні то, що зміст правоздатності визначається виключно правовою нормою (аналогічно визначається і зміст будь-якого з абсолютних прав), ні то, що правоздатність не міняється в процесі своєї реалізації (одинаково не міняється і суб'єктивне право на захист), ще не доводить необхідність з'ясування якісної відмінності між право- (а одинаково і дієздатністю), з одного боку, і суб'єктивними правами, з іншою. Єдине, що дійсно свідчить на користь проведення такої відмінності - це необхідність як те підкреслити спільність правосуб'єктності в порівнянні з локальністю суб'єктивного права. На думку дисертанта, досягнути

24

успіхи в рішенні даної задачі можна за допомогою визначення правоздатності як «можливості брати участь в певних видах правовідносин». Розмежувати суб'єктивне право правоздатності з інакшими абсолютними правами можливо по відмінності фактичних складів, зухвалих появу цих прав і по відмінності в змісті забезпечуючих реалізацію даних прав обов'язків. Визнання правоздатності суб'єктивним правом робить необхідним розгляд питання про розмежування цього абсолютного суб'єктивного права з іншими абсолютними правами. Таке розмежування пропонується провести за змістом обов'язку, що забезпечує реалізацію суб'єктивного права правоздатності, і зміст обов'язку, що забезпечує реалізацію якого небудь інакшого абсолютного права. Розмежування видів суб'єктивних цивільних прав одночасно по двох критеріях (основі виникнення [фактичному складу] і змісту обов'язку, що забезпечує реалізацію суб'єктивного права) представляється здатним вирішити багато які проблеми, що не вирішуються звичайними класифікаціями цивільних прав і запропонувати єдину класифікаційну схему цивільних прав, що охоплює собою всі види останніх.