На головну   всі книги   до розділу   зміст
2 4 6 7 8 10 11 13 14 15 16 18 19 20 21 22 23 24 26 27 28 30 31 33 34 35 36 37 38 39 40 42 44 45 47 48 49 52 53 54 56 57 59 60 62 63 64 65 67 68 69 71 72 73 74 75 76 78 79 81 82 83 85 86 87 88 89 90 92 93 95 96 98 99 100 101 103 104 106 107 108 110 111 112 114 115 118 119 121 122 124 125 127 128 129 131 132 134 135 137 138 140 141 143 144 146 147 149 150 151 152 153 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 171 172 173 174 176 177 178 179 180 181 182 183 185 187 188 189 190 192 193 195 196 197 199 200 201 203 204 205 206 208 209 211 212 214 215 216 218 219 220 221 222 223 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237

4.2. ЗАСТОСУВАННЯ

Що стосується принципів, то вони розпадаються на декілька категорій: фундаментальні, загальні і приватні - в залежності від того місця, яке кожний з них займає в політико-юридичній системі суспільства, а також в залежності від їх значення у відповідних галузях права.

Серед самих важливих юридичних принципів, безсумнівно, повинен бути названий принцип законності, по якому жоден індивід, жодна група індивідів, жоден орган політичної, адміністративної або судової влади не має право діяти всупереч закону в широкому розумінні цього слова. Сюди ж відноситься принцип особистої свободи, по якому індивіди повинні мати можливість діяти самостійно і свавільно, не зазнаючи якого б те не було неправомірному примушенню, при умові дотримання встановлених законом меж такої свободи, пов'язаних з спільними інтересами. Тут же потрібно згадати принцип рівності громадян, принцип свободи совісті, принцип права на оборону. Носячий швидше технічний характер, але що не втратив тому свого фундаментального значення у французькому праві, принцип розділення адміністративної і судової влади породив в нашій країні біля 200 років тому розділення права на приватне і публічне. Як бачимо, вивчення права дозволяє виділити і використати велику кількість принципів різного значення і масштабу.

Що стосується теорій, то їх можна нарахувати немало. У загальному праві з поняттям юридичної особи пов'язані теорія процесу, теорія фікції, теорія реальності. У цивільному праві помітну роль грає теорія необгрунтованого збагачення. У комерційному праві застосовуються теорії загальності права, загальності факту, безтілесної власності. Конституційне право славнозвісне своїми теоріями суспільного договору, політичного договору, національного суверенітету, народного суверенітету, парламентського суверенітету. У адміністративному праві велике значення мають теорія суспільних послуг, теорія примусових дій. У міжнародному праві при розв'язанні питань поширення суверенітету звертаються до теорії відкриття, теорії прилягання і інш.

Що стосується доктрин, то внаслідок їх більшої або меншої упередженості їх кількість значно поступається кількості принципів і теорій. Відмітимо, проте, такі доктрини, як важлива доктрина автономії волі сторін в цивільному праві; ряд доктрин, пов'язаних з юридичним поняттям комерційного підприємства, в комерційному праві різні доктрини, що стосуються вивчення кримінальних намірів, в карному праві, ряд різноманітних доктрин, що обгрунтовують доцільність націоналізації підприємств, в адміністративному праві; славнозвісну доктрину Монро в міжнародному праві, доповнену доктринами Полку і Гранта, а також добре відому доктрину Драго.